Інтеграційна мла не розвіялася
У діалозі з Лукашенком Медведєв традиційно грає роль злого слідчого, а Путін - доброго
Прем'єр-міністрам Росії і Білорусі Дмитру Медведєву і Сергію Румасу на перемовинах в Москві (точніше, в підмосковних Горках) в рамках традиційного щорічного засідання Ради міністрів Союзної держави Росії і Білорусії так і не вдалося остаточно узгодити карти щодо поглиблення інтеграції. Залишилося доопрацювати 10 карт з 31, в тому числі по податковому маневру і по нафтовому і газовому ринку, хоча переговори тривали сім годин замість запланованих двох. За словами білоруського прем'єра, всього обговорювалася «31 дорожня карта, які містили більше 700 заходів. З них до сьогоднішнього ранку близько 40 заходів по дорожнім картам були узгоджені держорганами і протягом цих семи годин ми докладно пройшлися по кожній з цих розбіжностей», причому приблизно половину з них вдалося в результаті узгодити.
Олександр Лукашенко вимагає від Росії компенсувати втрати білоруського бюджету, які він поніс через рішення провести податковий маневр в нафтовій сфері. За його словами, з тих пір як в 2015 році Росія почала замінювати експортне мито на нафту податком на видобуток, економіка Білорусі до березня 2019 роки втратила 3,4 млрд. доларів. Зараз ці втрати ще більше зросли. Зустріч Медведєва і Румаса повинна була стати останньою перед засіданням Держради Росії і Білорусі, яке відбудеться 8 грудня в Москві - в день 20-річчя підписання Союзного договору. На ньому президенти Володимир Путін і Олександр Лукашенко повинні будуть урочисто затвердити підсумковий план інтеграції. Але, або Медведєву і Румасу, а може бути, навіть Путіну і Лукашенку доведеться зустрітися ще раз, або підписання підсумкового плану 8 грудня не трапиться. Адже Медведєв уже попередив, що «питання не в арифметиці. Навіть якщо залишиться одна карта неузгоджена, процес інтеграції, якому ми провели перезапуск, може бути під загрозою». Однак, він допустив, що з деяких питань «цілком ймовірно, нам доведеться звернутися до президентів двох країн для того, щоб вони провели необхідні консультації». На розгляд глав держав пакет неврегульованих питань буде внесений приблизно через тиждень. Румас також заявив, що «подальша інтеграція можлива тільки в ув'язці з рішенням найбільш гострих питань двостороннього економічного співробітництва. Сюди ми відносимо формування цін на нафту і газ, бар'єри щодо доступу товарів на внутрішні, національні ринки, умови підтримки виробників, в тому числі за рахунок субсидій». Для Мінська, за його словами, гострі економічні проблеми можуть початися вже в 2020 році, тому що наслідки реалізації в Росії податкового маневру мають «наростаючий негативний ефект» для білоруської економіки.
Власне, прем'єрам не вдалося узгодити найважливішу частину пакета інтеграційних заходів: питання компенсації для Білорусі за податковий маневр і питання цін на енергоносії, що поставляються Росією Білорусі. Але для Лукашенко весь сенс інтеграції полягає саме в цьому: в отриманні додаткових грошей до бюджету від Росії і в отриманні нафти і газу за такими цінами, які робили б рентабельним експорт продукції, виробленої з них білоруськими підприємствами. Олександр Григорович обурюється, що в російсько-білоруської торгівлі існує дефіцит в 9 млрд. доларів і прямо ставить запитання: «Нам кожен рік підсовують нові умови. І в результаті ми в економіці щось втрачаємо, втрачаємо і втрачаємо. Вибачте, нахріна потрібен комусь такий союз?». За словами Лукашенка, «ці гроші треба заробити на російському ринку. А нам збудували бар'єри». І він попередив: «Жоден з документів не буде підписаний, якщо він буде суперечити конституції і фундаментальним принципам життя нашого суспільства. А головні принципи - це незалежність і суверенітет». Але білоруський президент додав ще одну цілком конкретну умову інтеграції: дорожні карти з Москвою не будуть підписані, до поки не будуть вирішені принципові питання щодо постачання вуглеводнів та відкриття російських ринків для білоруських товарів.
Для Путіна сенс інтеграції з Білоруссю, навпаки, полягає в тому, щоб не врегульовувати енергетичні проблеми на довгостроковий період і ставити допущення білоруських товарів на російські ринки в залежність від політичних поступок з боку Лукашенка (а той тільки що відкинув можливість створення в Білорусі російської військової бази!). Російський президент вважає за необхідне мало не щороку вирішувати питання компенсації за податковий маневр і цін на енергоносії на основі переговорів зі своїм білоруським колегою, що називається, в ручному режимі, щоб зберігати засіб постійного тиску на Лукашенка.
Тут на допомогу двом прем'єр-міністрам прийшов російський віце-прем'єр Дмитро Козак, який також брав участь у переговорах і оптимістично заявив: «Питання компенсації за податковий маневр... так в принципі не повинен стояти. Ми говоримо про інтеграцію, уніфікації податкового законодавства. З уніфікацією податкового законодавства питання компенсації відпаде... Якщо нашими спільними зусиллями буде уніфіковано податкове законодавство в частині оподаткування видобутку корисних копалин, в тому числі нафту, хоча в Білорусі її немає, але це будуть загальні правила, той самий зворотний акциз, демпфер передбачений Податковим кодексом. Якщо ми це уніфікуємо, то білоруські підприємства отримають цей же демпфер. Про це треба домовитися... Це питання автоматично вирішується, якщо ми реально маємо намір поглибити інтеграційний процес». Однак білоруську сторону такий варіант явно не влаштовує, хоча б тому, що в цьому випадку вона не отримає компенсації більш ніж 3,4 млрд. доларів збитку, які вже накопичилися з 2015 року. І ніякого автоматизму у вирішенні даного питання не буде. Швидше можна припустити, що сторони спробують укласти якусь тимчасову угоду на рік або два з приводу цін на енергоносії та компенсації за податковий маневр.
У діалозі з білоруським лідером Медведєв традиційно грає роль злого слідчого, а Путін - доброго. Точно таким же злим слідчим був Молотов, тоді як Сталін в переговорах з іноземними представниками виступав в ролі доброго слідчого. Тому велика ймовірність того, що напередодні 8 грудня Володимир Володимирович оголосить про досягнення якоїсь угоди з невирішених проблем російсько-білоруської інтеграції, але, повторюю, воно, швидше за все, буде носити лише тимчасовий характер. На повну відмову від врегулювання проблем з Білоруссю в енергетичній сфері російський президент навряд чи піде. З міркувань престижу йому важливо підписати нову інтеграційну угоду з Білоруссю, в тому числі, з огляду на те, що вже 9 грудня має пройти зустріч в «нормандському форматі».
У цьому торзі з приводу інтеграції західні держави, перш за все, з геостратегічних міркувань, негласно підтримують Лукашенко. Тому парламентські вибори в Білорусі, які щойно відбулися, і на яких не був обраний жоден опозиційний депутат, не викликали шквалу критики в європейських і американських медіа. Держдепартамент США лише обережно висловився про необхідність виборчої реформи в Білорусі.
