Іран заскочили на брехні
Після ракетного удару по арсеналах бази «Джабель-47», де дислокується 47-ма моторизована бригада армії Сирії, наспів ще один удар. Цього разу по Ірану. Поки інформаційний і політичний.
Після виступу ізраїльського прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху з так званим іранським ядерним досьє зв'язок двох подій став цілком очевидним. Додамо до цього, що вони сталися незабаром після візиту до Ізраїлю державного секретаря США Майка Помпео. Очевидно, що він був поінформований про передбачувані дії і негативної реакції не послідувало.
Ізраїль не спростовує і не підтверджує, що ракетний обстріл бази «Джабель-47» був проведений його авіацією. Однак були використані керовані високоточні авіабомби GBU-39 (Guided Bomb Unit) і SDB (Small Diameter Bomb). Бойова частина бомби GBU-39 здатна пробити 90 см бетону зі сталевою опалубкою. Вибухи були такої сили, що Середземноморський сейсмологічний центр зафіксував землетрус магнітудою 2,6 за 16 км від міста Хама і за 40 км від російської авіабази Хмеймім.
Авіабомби GBU-39 і SDB мають тільки США і Ізраїль. Після того, як міністр оборони Джеймс Меттіс заявив, що «вони не завдавали ніяких ударів по Сирії минулої ночі», стало очевидним, що наліт здійснили літаки Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ). Взагалі вся ця гра в заяви і заперечення була підготовкою до оприлюднення Біньяміном Нетаньяху ядерного досьє.
В черговий раз ізраїльська розвідка "Моссад" провела блискучу операцію, яка увійде в підручники з підготовки майбутніх розвідників. Причому не тільки оперативників, але також аналітиків і всіх, хто забезпечував підготовку і доставку такого цінного і вельми об'ємного вантажу. І це в обстановці найсуворішої таємності і дуже жорсткого контррозвідувального режиму.
Як повідомляє агентство Walla, загальна маса 55 тисяч сторінок секретних іранських документів і ще 55 тисяч файлів на 183 CD-дисках, що зберігають інформацію про іранський ядерний проект «Амад», склала близько 500 кг. Документи опинилися в ізраїльських руках орієнтовно в січні 2018 року. Потім почалося їхнє вивчення і аналіз. Місцезнаходження начебто покинутого складу, де зберігалися документи, стало відоме у 2016 році, і з тих пір за ним було встановлено спостереження. Мало було проникнути на склад, треба було дуже швидко зламати 40 сейфів, вивантажити документи і вивезти їх. І все це наскільки можливо таємно, хоча іранці досить швидко про це дізналися.
В інтерв'ю агентству Reuters неназваний ізраїльський чиновник розповів, що Біньямін Нетаньяху ще 5 березня під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі розповів йому про отримання секретних іранських документів і Трамп погодився з їхнім оприлюдненням до 12 травня. До цієї дати американський президент повинен прийняти ухвалити про можливий вихід із ядерної угоди з Іраном.
На своїй прес-конференції Нетаньяху представив документи, що свідчать, що Іран збагачує уран і проводить випробування ракет «Шихаб-3» з ядерними боєголовками. Він показав внутрішні директиви керівника проекту «Амад» доктора Мухсейна Алі-Заде, у яких йдеться про закриття програми лише про людське око і її продовження в реальності в умовах повної секретності.
Звичайно, МЗС Ірану назвав виступ ізраїльського прем'єра «дитячим безглуздим шоу», зазначивши, що Ізраїль «на найвищому рівні зіграв свою роль у виставі, якою керують зовсім з іншого місця». Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф, який брав безпосередню участь у переговорах і підписанні ядерної угоди, зазначив, що «Дональд Трамп вхопився за перефразовані старі заяви, щоб скасувати угоду».
У Вашингтоні Білий дім повідомив, що звинувачення Нетаньяху збігаються з їхнім розумінням того, що у Ірану є підпільна програма ядерної зброї. Однак ця заява була скоригована, і нинішнє в ній було замінено на минуле. Державний секретар Майк Помпео заявив, що ці документи без будь-яких сумнівів доводять, що іранський режим не говорив правду і ховав від світу і МАГАТЕ величезний атомний архів.
У Лондоні представник прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей заявив, що британський уряд «ніколи не був наївним щодо ядерних намірів Ірану».
Набагато більш стриманими були коментарі в Парижі. Представник президента Макрона сказав, що у представлених документах немає нічого нового. Уряд Франції про це знав. Це дещо дивна заява. Якщо знали про порушення, то чому про них не повідомляли і тим самим потурали їм. У Берліні були ще більш обережними. Там сказали, що вивчають інформацію.
Як повідомила прес-секретар Біньяміна Нетаньяху Анна Йонатан-Леус, представники Великої Британії, Німеччини та Франції на запрошення Біньяміна Нетаньяху прибудуть до Ізраїлю, щоб ознайомитися з доказами існування у Ірану так званого проекту «Амад». Крім того, як повідомило агентство ТАРС, Ізраїль запросив і експертів із Росії, проте поки «немає конкретики щодо того, приїжджають вони і на якій стороні ознайомлення відбудеться».
Вибух інформаційної бомби щодо іранського ядерного досьє поставив європейські столиці в досить скрутне становище. Знову починати протистояння з Іраном, вводити проти нього санкції вони дуже не хочуть. З іншого боку, вони прекрасно розуміють, чим загрожує отримання Тегераном ядерної зброї, зокрема і для їхньої безпеки. Та й особливо заводитися з США теж не дуже добре. Ймовірно, що з Вашингтоном почнуть домовлятися про деякі компроміси. Жорсткість проти Ірану, але пом'якшення торговельних обмежень. Таку мову Трамп дуже добре розуміє.
Найскладніша ситуація у Москви. Якщо Іран порушив ядерну угоду, то її відверто підставив. Адже Росія була серед шести учасників гарантування відмови Ірану від ядерної зброї. До того ж відносини Москви і Тегерана дуже далекі не тільки від союзницьких, але навіть партнерських. Проблеми виникають буквально щодня. Всього кілька днів тому в Москві вкотре зібралися міністри закордонних справ Туреччини, Ірану і Росії. І це після того, як після попередньої зустрічі пройшло менше місяця. Малоймовірно, що іранський міністр розповів про втрату секретних документів і в чиїх руках вони опинилися. І це зайва демонстрація відсутності довіри між учасниками розподілу Сирії.
Іран найчастіше діє проти інтересів Росії. Так він підтримував моджахедів в Афганістані, активно допомагав мусульманам у Югославії у боротьбі проти сербів і сприяв поваленню режиму Каддафі в Лівії. Не секрет, що Іран буквально виштовхує Росію і її військових із Сирії, де не хоче ні з ким ділити свій вплив.
Кремль не хоче сваритися з Ізраїлем. Адже не випадково комплекси С-300 і С-400, які настільки розхвалюють у Росії, в черговий раз не захистили сирійське небо й іранських партнерів. За деякими повідомленнями, в нальоті загинуло 16-18 іранських військових. Характерно, що російські військові, які перебувають поблизу, не постраждали. Можливо, на дії Москви вплинули попередження Ізраїлю, що ним знайдено засоби протидії комплексам С-300 і С-400, їхній провал міг негативно позначитися на продажах третім країнам.
З іншого боку, підтримувати Захід проти Ірану після введення санкцій Москві теж не з руки. Загалом, every avenue comes up a dead end - кожен проспект веде до поганого (смертельного) кінця.
