Кого роздратували дротики, тобто Javelin
Європейська правляча громадськість занепокоїлася. На її думку, американські протитанкові ракети можуть зірвати Мінськ-2. В унісон Берліну і Парижу заголосила Москва, мовляв, караул, конфлікт розшириться. (Припускаю, що Берлін з Парижем заголосили в унісон Москві.) Здається, якби ми вирили протитанкові рови на кордоні з Росією, це б теж підстьобнуло громадянську війну. Не підстьобують її тільки «буки», «гради» і Т-72, що надійно оберігають полум'я війни заданого масштабу. Пригадую, як довго Брюссель водив хороводи навколо югославського багаття, яке швидко згасло після «нелюдяних» авіаударів США. Людяними тоді були безчинства Радована Караджича. Він же знищував людей у межах європейської системи безпеки. А це така система, де на удар в обличчя кулаком треба відповідати язиком, якщо він ще ворушиться.
Мінськ-2 - втілення такої метафори. У столиці Білорусі Мінськом-2 називали аеропорт, побудований ще за радянськими планами, але такий,що виявився марним для маленької країни, куди ніхто не літає з відомих причин. Все, що не працює, - це Мінськ-2, дітище Ангели Меркель з Франсуа Олландом, які відгукнулися на путінський заклик, скориставшись сутінками зірки Барака Обами, що згасала. Якщо ж ми хочемо повернутися до правових, безкровних способів розв’язання проблеми Криму і Донбасу, то не до мінським, а будапештських угод треба повертати фізіономії правлячих тут і там еліт. Інакше караджичів розведеться у п'ять разів більше, ніж у покійній Югославії.
