Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Коли «щось пішло не так»

Вбивство саудівського опозиційного журналіста Джамаля Хашоггі загрожує призвести до драматичних змін у розстановці сил на Близькому Сході
17 жовтня, 2018 - 12:46

Ситуація, що склалася, може спровокувати американо-саудівський і турецько-саудівський конфлікт, а також у більш широкій перспективі - конфлікт Саудівської Аравії з Євросоюзом. Водночас справа Хашоггі надзвичайно нагадує недавнє справу про отруєння Скрипалів і ще одну справу 12-річної давнини - про отруєння Олександра Литвиненка. Хашоггі був різким критиком фактичного правителя Саудівської Аравії принца-наступника Мухаммеда бін Салмана. Він був колумністом «Вашингтон Пост», директором каналу Al Arab News, співпрацював з низкою інших ЗМІ в мусульманському світі й на Заході. Та й у себе на батьківщині, будучи сином саудівського мільярдера, близького до королівської сім'ї, журналіст був далеко не останньою людиною. До речі, Усама бен Ладен, інший відомий син мільярдера, був його другом дитинства.

Настільки ж різким критиком існуючого в Росії режиму, як Хашоггі - режиму саудівського, був колишній підполковник ФСБ Олександр Литвиненко, отруєний у Лондоні полонієм-210. Та й жертва «Новачка», екс-полковник ГРУ Сергій Скрипаль, судячи з усього, є непримиренним противником Володимира Путіна, хоча публічно з цього приводу ніколи не висловлювався. Об'єднує ці справи також вельми незграбна робота організаторів і виконавців замахів - відповідно, саудівських і російських спецслужб.

Хашоггі безслідно зник 2 жовтня після того, як увійшов у саудівське консульство в Стамбулі. Там він хотів отримати необхідні документи, щоб взяти шлюб (весілля було призначено за тиждень). Але наречена безуспішно прочекала його п'ять годин біля воріт консульства. Тільки тоді один з консульських співробітників сказав їй, що Джамаль уже давно пішов. Жінка йому не повірила і мала рацію. Згідно з її свідченнями, Хашоггі залишився журналістом до останньої миті свого життя. У його годинник було вмонтовано аудіо- і відеозаписуючий пристрій, який був синхронізований зі смартфоном його нареченої і автоматично зберігав запис. Таким чином був зафіксований допит із «пристрастю» (тобто із застосуванням тортур), якому був підданий Хашоггі (ймовірно, від нього хотіли отримати імена його джерел інформації в Саудівській Аравії), і його подальше вбивство. Справжній репортаж із петлею на шиї! Ці записи були передані турецькій поліції, яка встановила, що Хашоггі так і не покинув територію консульства ні 2 жовтня, ні в наступні дні. Організатори викрадення і вбивства не врахували, що після невдалої спроби перевороту в Туреччині відеокамери на вулицях розставлені майже так само густо, як у Сполученому Королівстві, і особливо багато їх навколо іноземних посольств і консульств. Ці камери зафіксували, що незадовго до візиту Хашоггі в будівлю консульства зайшли 15 осіб, які щойно прилетіли до Стамбулу на приватних літаках, що, як незабаром з'ясувалося, насправді належали уряду Саудівської Аравії. І ці ж люди покинули консульство незабаром після того, як туди зайшов журналіст, і спішно повернулися на батьківщину.

У турецької влади на руках опинилися вагомі докази, про що вони сповістили своїх союзників. І Вашингтон, і Брюссель засудили імовірне вбивство Хашоггі. Президент Трамп пригрозив Ер-Ріяду «дуже суворим і потужним» покаранням, якщо буде доведено, що журналіст, який писав, зокрема, для американських ЗМІ, дійсно був убитий саудівськими спецслужбами. Правда, американський лідер обмовився при цьому, що не хотів би розривати контракти з постачання американської зброї Ер-Ріяду на 110 млрд доларів, що повинно створити 450 тис. додаткових робочих місць у США. Але намагатися закрити очі на те, що сталося з Хашоггі, для президента США абсолютно неможливо, і не тільки через наближення виборів до Конгресу, а й через спільну позицію американської громадської думки. Євросоюз також пригрозив санкціями Ер-Ріяду, зокрема відмовою від інвестицій в економіку королівства. Так само і Туреччина в категоричній формі зажадала від саудівців пояснень, заявивши, що не збирається спускати цю справу «на гальмах». Ердогану точно не потрібен настільки екстраординарний удар по престижу, коли в найбільшому місті Туреччини серед білого дня вбивають відомого журналіста, та ще на території іноземного консульства.

З Ер-Ріяда не надто впевнено пригрозили нафтою по 200 доларів за барель, якщо на королівство будуть занадто сильно тиснути. Однак, судячи з усього, саудівська влада і сама не вірила в реальність власних погроз. В умовах, коли Саудівська Аравія залучена в пряме військове протистояння з Іраном у Ємені, сваритися з Америкою, та і з Євросоюзом, їй ніяк не можна. І, судячи з усього, Ер-Ріяд пішов на капітуляцію в справі Хашоггі. Такою можна вважати дозвіл саудівської сторони турецькій поліції провести обшук на території консульства і в резиденції саудівського консула в Стамбулі. Після закінчення обшуку, в ході якого шукали (і знайшли) сліди крові і можливе місце поховання вбитого журналіста, джерела в поліції Стамбула заявили, що були знайдені важливі докази, що доводять, що Хошаггі був убитий. Як заявив президент Ердоган, «йдеться про токсичні матеріали. Йдеться про те, що в будівлі щось зафарбовували, щось звідти виносили. Ми продовжуємо розслідування. І скоро ознайомимо вас із результатами». За однією з версій, журналіста спробували приспати якоюсь хімічною речовиною (або ввести «сироватку правди»?). А потім почали катувати. Але у Хашоггі не витримало серце, чи то через тортури, чи то через передозування речовини, і журналіст помер. Щоб приховати вбивство, співробітники «ескадрону смерті» нібито розчленували тіло журналіста, імовірно, закопане в саду консульства.

Тим часом низка американських ЗМІ повідомила, що в найближчі дні влада Саудівської Аравії офіційно заявить про загибель Хашоггі під час допиту, в ході якого «щось пішло не так». При цьому всю вину буде покладено на працівників співробітників спецслужб, які нібито самостійно, без відома верховної влади, провели операцію з викрадення опозиціонера, але не хотіли його вбивати. Очевидно, приблизно про таку формулу розв'язання кризи домовився з керівництвом Саудівської Аравії терміново направлений в Ер-Ріяд держсекретар США Майкл Помпео. До речі, відразу після обшуку саудівський генконсул у Стамбулі Мухаммед Утейбі терміново повернувся на батьківщину. Боюся, що це для нього буде не найкращий варіант. Уряд Саудівської Аравії, демонструючи свою непричетність до загибелі журналіста, може показово стратити учасників його вбивства, заодно прибравши і непотрібних свідків. Можливо, в турецькій в'язниці Утейбі було б безпечніше.

Як здається, саудівська влада, під тиском США і Туреччини (які знову подружилися після звільнення пастора Ендрю Брансона з турецької неволі), йдуть таким шляхом розв’язання кризи, викликаної вбивством дисидента, який дозволить мінімізувати репутаційні втрати королівства. Путін теж міг діяти подібним чином, списавши отруєння Скрипалів на «самодіяльність» ГРУ. Але він вважав за краще піти в повну «нєсознанку», в результаті чого у міру розвитку скандалу російській пропаганді, привченій реагувати на кожен «русофобський випад», не вірить уже практично ніхто, а ГРУ перетворилося на всесвітнє посміховисько.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments