«Квартирне питання» Лещенка
Скандал з купівлею елітної квартири Лещенком в центрі української столиці за резонансом, здається, переплюнув навіть відкриття осінньої сесії парламенту і щорічне послання Президента. Звичайно, масштаб двох подій абсолютно в різних вагових категоріях, але суспільство напевно настільки вже звикло, коли влада каже одне, а робить інше, що переключилося на поведінку колишнього журналіста. ЗМІ і соцмережі буквально заполонила дискусія з цього приводу. Чому?
Перше. Звичайно, погано коли громадяни звикають до імітації реформ, красивих слів і втрачають гостроту контролю за владою. На це вона і розраховує, насичуючи суспільство все новими і новими обіцянками. Однак навряд чи слід засуджувати і загал, який кинувся обговорювати квартирне питання Лещенка на 7,5 млн. грн. Люди мають на це право. Головне – наскільки точно і правильно суспільству вдається встановити діагноз.
Так от, можливо народ і не звертав би такої великої уваги до персони Лещенка, якби не його позиціонування себе як «колишнього принципового журналіста» і нинішнього «антикорупційного борця-політика». Саме це змушує критиків реагувати набагато гостріше і сильніше ніж на якихось відомих і хронічних корупціонерів в політиці. Лещенко ж сьогодні демонструє себе як альтернатива старим «елітам».
Тому він буде під потужним мікроскопом, до якого, здається, ніяк не може або не хоче звикнути. Навіть обурюється, як це було з приводу реакції на його візит до російського «Сбербанка». Тут важливий нюанс – Лещенко вже майже два роки народний депутат, а отже державний діяч. Відповідно те, що можливо для пересічного громадянина, далеко неможливо людині, яка знаходиться, в даному випадку, в парламенті. Державний діяч не має права піддавати себе і країну під удар, а коли він користується банком держави-агресора, він саме так і робить.
Друге. В ЗМІ навіть вже писали, що Лещенко придбав нову квартиру в той же день коли відвідав «Сбербанк». За його словами, «половина суми – це позика від засновника «Української правди» Олени Притули терміном на 10 років». Ще частина коштів – його заощадження як колишнього співвласника ресурсу УП, а решта – гроші його дівчини, відомого DJ Анастасії Топольської, яку він обіцяє вказати у своїй декларації за підсумками 2016 р.
Взагалі з приводу коштів, за які депутат придбав квартиру, виникає безліч питань. Їх багато, як юридичного, так і політичного характеру. «День» підготував реакцію журналістів, блогерів і соцмереж, з якою можна ознайомитися тут. У відповідь Лещенко через свій ФБ звернувся із закликом до НАЗК та НАБУ зробити відповідну перевірку придбання ним житла.
«Вибач Сергій, ти знаєш я тішуся за тебе, але хочу таки відмітити, що діти Георгія Гонгадзе не отримали навіть одної гривні від заснованого їхнім батьком проекту. Може як співвласник створиш протекцію мені перед Оленою, може хоч на оплату на навчання мені позичить на «10 років», - а це реакція Мирослави Гонгадзе. Схоже, грошове питання не на жарт розхвилювало вдову Гонгадзе та має серйозне значення для цього середовища.
Третє – головне. Насправді, ситуація має багаторічну і багаторівневу кризу. Звичайно, у Лещенко є право на купівлю житла і взагалі облаштування власного життя, і звичайно, неприпустимо якщо проти нього ведеться цілеспрямована кампанія з метою дискредитації з боку його опонентів. Але діяльність депутата має викликати довіру у суспільства, тим більше якщо ти політик, який позиціонує себе як нова генерація. А з цим, судячи з реакції, проблема.
Приклад, який виводить на чисту воду багатьох журналістів і політиків, це «справа Гонгадзе-Подольського». І про неї варто повторювати стільки, скільки це потрібно буде для покарання замовників. Якраз в цьому питанні як «Українська правда», так і її колишній співвласник Лещенко проявили себе далеко не з кращої сторони. На словах – замовники мають бути покарані, а на практиці – обслуговування заходів Кучми (Ялтинський форму, сніданок в Давосі…).
Фактично нинішня поведінка Лещенка підкріплюється аналогічними негативними практиками в минулому. Критика Президента і одночасне перебування в його фракції, миле спілкування з Пінчуком, той же «Сбербанк» – все це ланки одного ланцюга. Суть ситуації з квартирою Лещенка в тому, що перш ніж повчати інших, часто виступаючи інструментом в руках більш великих гравців, потрібно самому дотримуватися нових правил і привносити їх в політику.
