Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Не забувати Iвана Голунова!

Украй груба робота правоохоронців дає можливість припустити, що вони дуже квапилися
11 червня, 2019 - 18:41

Арешт журналіста-розслідувача ризького видання «Медуза» Івана Голунова свідчить як про прагнення російської влади припинити потік викриттів про корупцію й крадіжки відомих представників «партії шахраїв і злодіїв», так і про те, що перешкоджають витоку правди вони дедалі менш професійно. Голунова затримали серед білого дня на Цвітному бульварі, коли він саме прямував на зустріч із одним зі своїх джерел у розслідуванні про бізнес ритуальних послуг у Москві. Йому понад 12 годин не давали зв’язатися ні з адвокатами, ні з родичами і друзями. У його рюкзаку знайшли 3,56 грама метилефедрона у п’яти сгортках. Також під час обшуку в орендованій квартирі Голунова, за версією слідства, знайшли п’ять згортків із тим же метилефедроном, а також згорток з 5,37 грамами кокаїну й аптекарські ваги. Можна здогадатися, що підкидали кокаїн з воістину аптекарською точністю — зберігання або збут понад п’ять грамів цього наркотику — це вже у великому розмірі, що веде до ув’язнення терміном від 10 до 20 років. Але цю межу вважали за краще перейти по мінімуму. Адже кокаїн коштує дорого, й цю дозу поліцейським довелося буквально відривати від себе — брати з того явно не бездонного фонду, який вони мають для проведення подібних операцій або для інших потреб.

Журналіст стверджує, що наркотик йому підкинули, та ще й побили під час затримання. Також поліцейські відмовилися провести змиви з рук Голунова й зробити зрізи нігтів, стверджуючи, що журналіст сам відмовився від проведення цих процедур, які могли б підтвердити його невинуватість. Щодо побиття Голунову цілком можна повірити. Навіть медичне обстеження, яким керував не хто-небудь, а доктор Олександр М’ясников, ведучий медичного ток-шоу на другому каналі російського телебачення, сліди побиття все-таки виявило. Як заявив врач-шоумен, журналіста «оглянув травматолог, терапевт, його оглянув хірург, ми зробили комп’ютерну томографію голови, узяли на аналіз кров. За наявними даними, в нас немає підстав для подальшого перебування його в шпиталі. Невропатолог теж не знайшов жодних відхилень, які могли б свідчити про струс мозку. З того, що є, ми бачимо садна на спині й гематому в зоні ока». Сумнівно, щоб садна й гематома могли утворитися без участі співробітників поліції.

Що ж до обшуку в квартирі, яку орендує Голунов, то журналіст повідомив свого адвоката, що впродовж півгодини до його початку ключі від квартири були в поліцейських, а його самого в цей час не випускали з машини. Отже, в поліцейських були всі можливості за необхідності підкинути в квартиру Голунова все, що було потрібно. І в тому, що всі докази були підкинуті, переконує, можливо, найскандальніший епізод цієї справи. Незабаром після оголошення про обшук поліція поширила вісім знімків, де здебільшого представлені наркотики й інші речові докази, нібито знайдені в квартирі Голунова. Проте дуже швидко з’ясувалося, що сім з восьми знімків зроблені точно не в квартирі Голунова, а на єдиному, дійсно зробленому в квартирі журналіста, є лише його паспорт. Лепет поліцейських про те, що, знаючи Голунова лише по імені й номеру мобільного телефону, а також маючи в своєму розпорядженні відомості, що він часто літає до Риги, правоохоронці довго не могли дізнатися його прізвище й інші персональні дані, взагалі не можна розглядати серйозно. Уже за одним мобільним телефоном поліція легко й практично миттєво встановила б особу підозрюваного.

Настільки незграбно підроблені докази й широка кампанія протесту проти фабрикації справи Івана Голунова, в якій брали участь як журналісти, так і діячі культури, низка чисельних одиночних пікетів, проведених на захист журналіста, причому не лише в Москві, а й у Петербурзі, Владивостоку й ще кількох  містах, призвела до того, що навіть цілком покірний владі Нікулінський районний суд Москви, незважаючи на вимогу слідства, підтриману прокуратурою, не відправив Голунова до СІЗО, а на два місяці посадив під домашній арешт, як про те й просив захист. У російських умовах те, що явно невинну людину всього лише посадили під домашній арешт, можна вважати перемогою, хоча й проміжною. Сама по собі вона не гарантує, що за два місяці або пізніше, коли пристрасті вщухнуть, цей запобіжний захід не змінять на суворіший, або, навіть залишивши Голунова під домашнім арештом на весь час слідства (а воно може тривати близько року), потім не ухвалять йому звинувачувальний вирок і не присудять не умовний, а реальний в’язничний термін.

Живий приклад перед очима — це доля колишнього міністра економічного розвитку Росії Олексія Улюкаєва, якого весь час слідства тримали під домашнім арештом, підтримуючи в нього ілюзію можливості умовного вироку, а потім присудили повноцінні 8 років ув’язнення. І доля Івана Голунова багато в чому залежатиме від того, наскільки інтенсивно проти його кримінального переслідування протестуватиме російське й світове журналістське співтовариство й узагалі всі ті люди, кому небайдужа доля свободи слова й боротьба з корупцією в Росії. Інший чинник — це рівень, на якому було зроблено замовлення на фабрикацію справи Голунова. Це могло бути, наприклад, замовлення конкретного московського чиновника, пов’язаного з ритуальним бізнесом, чиї корупційні схеми розслідував журналіст. Це могло бути замовлення мера Москви, оскільки низка розслідувань Голунова стосувалися діяльності московського уряду в цілому.

І, нарешті, замовлення могло виходити від президентської адміністрації, якщо там побоювалися, що Іван у своїх розслідуваннях може вийти на якісь загальніші корупційні схеми, вже всеросійського масштабу. Показово, що 9 червня було скасовано участь групи «Машина часу» в святковому концерті 12 червня на Красній площі, оскільки лідер групи Андрій Макаревич підтримав Голунова. Сам Макаревич такий зв’язок заперечує, але це й зрозуміло — музикантові, який піклується про долю свого колективу, не з руки вступати у відкриту конфронтацію з московською владою та Кремлем. Питання про виключення з програми свята «Машини часу» могло бути вирішено на рівні не нижче Собяніна. А те, що в справі Голунова засвітився федеральний шоумен і активно задіяні федеральні телеканали, змушує підозрювати й вищий рівень замовлення.

Украй груба робота правоохоронців у справі Голунова дає можливість, що вони дуже квапилися. Вочевидь, хтось дуже не хотів, щоб журналіст встиг закінчити й оприлюднити результати якогось зі своїх останніх розслідувань. Тепер принаймні перебуваючи під домашнім арештом, він не зможе цього зробити. Але редакція «Медузи» пообіцяла за будь-яку ціну завершити розпочаті Голуновим розслідування. Що ж, чекатимемо результатів. І ні в жодному разі не ослаблятимемо кампанію на підтримку Івана Голунова. Від цього залежатиме його безпека й виправдання.

P.S. МВС Росії зробило заяву про припинення карної справи проти Івана Голунова через недоведеність обвинувачення. Він буде звільнений з-під домашнього арешта.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ