Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Ніяк не прийдуть кораблі

Поставки кораблів для ВМФ Росії зриваються
6 серпня, 2018 - 11:50

У російського президента і підлеглих йому вищих чиновників є деякі проблеми з числами і підрахунками. Як наслідок, виникають пропагандистські проблеми, які мають політичне підґрунтя.

Виступаючи на святкуванні дня військово-морського флоту Росії, президент Володимир Путін обіцяв, що в поточному році в стрій увійде 26 нових кораблів і суден забезпечення. За минулі півроку флот отримав три судна забезпечення, чотири надводних кораблі і один протидиверсійний катер. Всього 8 штук. Залишилося отримати 18.

Міністр оборони Сергій Шойгу в травні говорив про шість кораблів за планом поточного року. Водно час до 2020 року російський ВМФ повинен включити до свого складу 54 кораблі.

Звичайно, планів громаддя є відмінною рисою радянської епохи і сучасної Росії. На п'ять, а то й на сім років на папері писали захоплюючі перспективи без найменших передумов їхнього навіть близького виконання. Першу п'ятирічку благополучно провалили, а відзвітували, що виконали за чотири роки. Це було просто, бо перевірити реальне виконання було неможливо. І так повторювалося з року в рік. Наздоганяли і переганяли, а потім виявлялося, що взагалі стояли на місці. І стосувалося це не тільки цивільної продукції, а й оборонної.

Військовий флот належить до складного в технічному і технологічному відношенні роду військ. Саме в ньому впроваджуються найбільш передові види озброєнь і досягнень машинобудування. Не дивно, що будівництво військових кораблів під силу не кожній, навіть досить розвиненій у промисловому відношенні, державі.

СРСР до таких ніколи не належав. Усі його досягнення були засновані або на запозиченні технічних знань і устаткування союзників у роки Другої світової війни, а потім полонених німецьких фахівців і банальній крадіжці промислових секретів. Починаючи від електричних лампочок до атомної бомби.

Керівник групи з 500 провідних німецьких фахівців Гельмут Греттруп, які працювали в радянському полоні на острові Городомля на озері Селігер у суворій ізоляції, в 1967 році по телебаченню побачив ракету, яка запустила в космос Юрія Гагаріна. Як писала у своїх спогадах дружина німецького інженера, він мовчки плакав. Це була ракета ним розроблена і привласнена Корольовим.

Військовий флот, що залишився після СРСР у Росії, швидко старів і вимагав нових кораблів і модернізації існуючих. Все б нічого, але можливості російського оборонного комплексу не дають змоги здійснити це в прийнятні терміни і на достатньому технічному рівні.

Бадьорі заяви і обіцянки президента Путіна входять у протиріччя з реальністю. Саме з нею має справу віце-прем'єр Юрій Борисов. В ході селекторної наради з розміщення та реалізації держоборонзамовлення він заявив: «Є передумови зриву термінів поставок і щодо здавальної програми 2018 року... Починаючи з 2014 року, ми практично щороку маємо справу з системними зривами термінів поставки кораблів і суден для ВМФ із боку низки суднобудівних підприємств. Перенесення термінів будівництва та ремонту кораблів відбулися і минулого року». І це при тому, що, за словами Борисова, більшість контрактів вже укладено, а гроші на реалізацію по лінії Міністерства оборони виділені.

У російського військового суднобудування три основні проблеми. По-перше, незадовільний менеджмент, по-друге, застаріле обладнання верфей, по-третє, проблеми імпортозаміщення рухових установок.

До 2014 року Росія купувала дизельні двигуни для кораблів у німецької компанії MTU. Але тут набрали чинності санкції і поставки з Німеччини припинилися. Намагалися купувати китайські, але вони виявилися незадовільної якості. Доводиться задовольнятися тим, що пропонує промисловість, а це двигуни попереднього покоління і, природно, застаріли.

З газотурбінними двигунами ще гірше. У світі їх виготовляють лише три компанії: американська General Electric, англійська Rolls Royce і українська «Зоря – Машпроект» у Миколаєві. Зрозуміло, що отримати газотурбінні двигуни для кораблів від усіх трьох компаній Росія не може. Як кажуть експерти, таким імпортозаміщенням займаються, але, судячи з усього, без особливого успіху. Тут навіть застарілих двигунів немає. Звідси постійні перенесення будівництва і передачі флоту нових кораблів. Гроші виділяються, але толку від них мало.

І все це на тлі розгорнутого будівництва американського ВМФ. Для нього до 2023 року планується побудувати 54 бойових кораблів і суден забезпечення, включно з одним атомним багатоцільовим авіаносцем типу Gerald R. Ford. Він замінить свого попередника – авіаносець Enterprise, який прослужив на флоті 51 рік.

Два нових реактори, розроблені для авіаносця Gerald R. Ford, здатні виробляти на 25% більше електроенергії, ніж енергоустановки Enterprise. Запас потужності дозволяє кораблю швидше перезаряджати катапульти і запускати літаки. Всього на борту буде до 90 літаків і вертольотів. Зі скороченням числа членів екіпажу експлуатація авіаносця повинна буде обійтися на $ 4 млрд. Дешевше, ніж його попередника. Запланований термін служби Gerald R. Ford теж 50 років, вартість побудови трьох авіаносців нового класу складе приблизно $42 млрд. Відзначимо, що це майже повний військовий бюджет Росії в поточному році. При цьому Пентагон передбачає мати у складі флоту 12 діючих авіаносців і один у плановому ремонті.

З кораблям інших класів ситуація не менш вражаюча. Зокрема, буде побудовано 14 есмінців типу Arleigh Burke і шість перспективних фрегатів FFG (X).

Врахуємо, що в складі російського флоту повноцінних авіаносців немає і не передбачається. Сумнозвісний авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» у ремонті і модернізації, яким не видно кінця. Цікаво, що деякі російські експерти почали останнім часом доводити, що авіаносці країні взагалі не потрібні, бо промисловість не в змозі їх побудувати. Як то кажуть, не вміємо їх будувати, не варто і напружуватися.

З військовим флотом у Росії проблеми, які з технічних і фінансових переростають у політичні.

Амбіції Кремля ростуть, а способів їхнього задоволення на далеких берегах стає все менше. Москва силкується грати роль глобальної держави, яка має інтереси по всій земній кулі. Для їхньої реалізації необхідний відповідний військово-морський потенціал, тобто флот з усіма сучасними компонентами, включно з авіацією. Ось тут і виходить, що, як каже сербське прислів'я, замахуються на дуб, а рубають тільки тонку гілочку.

Виникає реальна перспектива розгортання нової гонки озброєнь, принаймні у військовому флоті. Цілком очевидно, що жодних шансів її виграти або навіть триматися на рівних з США у Росії немає. Російський ВМФ буде і далі все більше відставати в технічному, технологічному відношенні і поступово маргіналізуватися, незважаючи на рапорти начальників і заяви президента для підвідомчого народу.

З дещо зміненими словами у відомій пісні цілком описується ситуація з російським ВМФ:

В туманной дали

Не видно земли,

Никак не придут корабли.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments