Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Нові санкції та еротична мандрівка рубля

11 серпня, 2018 - 18:00

Здається, Путін із «Новачком» все-таки догрався. Навіть не чекаючи результатів розслідування другої атаки з використанням цієї нервовопаралітичної речовини, Вашингтон оголосив про запровадження проти Росії нових санкцій через застосування «Новачка» проти Англії у зв’язку зі справою Скрипалів, що порушує російські зобов’язання в рамках конвенції із заборони хімічної та бактеріологічної зброї. Вони мають набути чинності 22 серпня. Інший пакет санкцій передбачається запровадити  відповідно до законопроекту «Про захист виборів від загроз шляхом встановлення обмежень». До Конгресу також було внесено законопроект під назвою «Акт про захист американської безпеки від агресії Кремля 2018», покликаний систематизувати всі американські санкції проти Росії.

Кремлівські пропагандисти на разі почуваються бадьоро. І навіть роблять кумедні публікації в англомовних ЗМІ, які самі й підтримують. Так, оглядач американського видання The Hill Річард Савая на блакитному оці стверджує, що антиросійські санкції не лише «вб’ють клин» між США та Європою, а й дестабілізують енергетичний та фінансовий ринки, а американські компанії будуть змушені залишити Росію й залишити її для конкурентів з Китаю та Європи. Американський бізнес, запевняє Савая, буде змушений ліквідувати спільні підприємства і зазнає у зв’язку із цим серйозних фінансових втрат. А ще оглядач лякає: якщо російська компанія, яка купить частку у проекті в будь-якій точці світу, то фактично зможе витіснити американські компанії, наприклад, з проекту Трансадріатичного газопроводу.

Такі жахалки нічого, крім посмішки, в американських чиновників та великих бізнесменів не викликають. Залежність американської економіки від російської прагне до нуля, і після того, як американці знайшли заміну російським двигунам для цивільних ракетних запусків, такої залежності немає вже у жодній серйозній сфері. Американська ж присутність на російському ринку і в російських інвестиціях — мінімальна. Тому жодні російські асиметричні санкції у відповідь, про які стільки кричать пропагандисти і які нібито зараз поспіхом розглядає російський уряд, жодного впливу на американську економіку не матимуть і вже тим паче не змусять Вашингтон відмовитися від запровадження санкцій.

Мій друг Сергій Щербина, коментуючи статтю Савая, дотепно зауважив: «Еге, ото вже рубль вирушив в еротичну мандрівку, смакуючи крах американської економіки в результаті санкцій...». Дійсно, курс рубля цими днями почав стрімко падати, подолавши психологічну межу в 66 рублів за долар. Заразом просіли акції російських компаній, що потрапили під санкції. Причому все це відбувається на тлі відносно високих цін на нафту — близько 70 доларів за барель через вихід США з іранської ядерної угоди. Отже, з динамікою цін на енергоносії це падіння рубля жодним чином не пов’язано. А пов’язано воно з практично повним вичерпанням російського Резервного фонду і зі зростаючим дефіцитом бюджету через непомірні витрати на війни в Сирії і на Донбасі й на утримання анексованого Криму.

Для покриття дефіциту вже збираються підвищити пенсійний вік. Паралельно, в тому разі, якщо масові протести все ж змусять відмовитися від вельми непопулярного підвищення пенсійного віку, в оточенні Путіна пропонується варіант з вилученням понад 500 млрд рублів надприбутків компаній несировинного сектора, зокрема, металургійних і таких, що виробляють добрива, (зрозуміло, щоб не чіпати в жодному разі друзів Путіна, чиї інтереси зосереджені головним чином в енергетичному секторі). У цих умовах нові американські санкції неминуче призведуть до падіння курсу рубля і зростання цін. А це буде дуже болісно сприйнято переважною частиною населення і, в поєднанні з підвищенням пенсійного віку, дійсно може спровокувати масові протестні виступи.

Не дивно, що путінське оточення запанікувало. На засіданні уряду Дмитро Медведєв чи не вперше публічно визнав, що санкції мають серйозний негативний вплив на російську економіку. Не дарма нам раніше торочили (а деякі пропагандисти за інерцією продовжують торочити навіть зараз), якими сприятливими є західні санкції для російської економіки, як чудово стимулюють вони вітчизняних виробників). Тепер, виявляється, говорити про шкоду антиросійських санкцій у російських медіа вже можна, якщо сам прем’єр про це публічно заговорив. Табуйованою залишається лише згадка прямого зв’язку нинішньої непростої фінансово-економічної ситуації в Росії, яка змушує уряд йти на непопулярні заходи, з витратами на Сирію, Донбас та Крим. Заразом російський прем’єр пообіцяв відповісти на санкції в разі, якщо вони призведуть до заборони діяльності ряду російських банків і відлучення Росії від долара, «економічними методами, політичними методами, а за потреби й іншими методами», тим самим, очевидно, смертельно налякав американців перспективою появи «Новачка» вже і на американській землі.

Схоже, російська влада вже цілковито втратила почуття реальності, причому в усіх сферах. Інакше як пояснити таємний лист генерала Герасимова американським колегам з пропозицією Америки взяти участь у відновленні Сирії, щоб створити умови для повернення біженців, про який, незважаючи на його секретність, відразу ж розбовкала кремлівська пропаганда. Зрозуміло, нічого, крім здорового сміху, цей лист в американських військовиків і політиків не викликав: мовляв, самі зруйнували, самі й відновлюйте. Але незрозуміло, чому Кремль намагається використовувати лист Герасимова у пропагандистських цілях: мовляв, злі американці не хочуть допомогти нещасному сирійському народові. Але ж з факту передачі до Вашингтона цього листа російські обивателі мають передусім зробити висновок, що сирійський тягар стає для Москви непідйомним.

Єдиною надією Кремля у боротьбі проти американських санкцій залишається Європа. Там бізнес, особливо в Німеччині, зацікавлений у співпраці з Росією, насамперед в енергетичній сфері. У Москві сподіваються, що європейці так чи інакше врятують «Північний потік-2», звівши ті чи інші перепони проти американських санкцій. Однак і тут можливості Євросоюзу не безмежні. Якщо американські санкції будуть дійсно секторальними, і європейським компаніям, які беруть участь у «Північному потоці-2», буде загрожувати відсторонення від фінансового ринку США, вони радше віддадуть перевагу зберегти доступ до американського ринку, ніж брати участь у будівництві сумнівного трубопроводу. Американська адміністрація, схоже, зробила торпедування «Північного потоку-2» своєю стратегічною метою. І не стільки через те, що Америка дуже хоче продавати Європі свої енергоносії, зокрема, сланцевий газ, стільки для того, щоб Росія отримувала якомога менше європейських нафтодоларів. Трамп слушно дорікає лідерам Євросоюзу: як так, ви самі просите від Америки захисту від російської загрози ваших східних кордонів, що вимагає від США додаткових витрат, і водночас фінансуєте Путіна за допомогою спільних енергетичних проектів. Ви вже обирайте: або одне, або інше. І можна припустити, що за таких обставин Європа не ризикне відкрито виступити проти антиросійських санкцій з боку Америки.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments