Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

«Олександр Охрименко» та бюрократія

Без запровадження аксіоми «максимум користі для оборони держави» в нашій урядовій службі захистити і зміцнити державу буде важко...
27 березня, 2019 - 18:54

Багато чуємо про армію, оборону, що багато змінилося в королівстві нашому, стало по-іншому — скоро буде ще краще...

Проте мірилом будь-чого є не слова і гасла, а конкретні дії: що ти робиш, які рішення приймаєш і як саме реагуєш на ті чи інші обставини.

Пошуково-рятувальне забезпечення на морі є важливою складовою військово-морської діяльності з відповідними завданнями у мирний та воєнний час, адже в загрозливий  період і з настанням агресії немає часу на передачу цього виду оперативного забезпечення від цивільних до військових структур. Свого часу доклав багато зусиль для створення національної системи пошуково-рятувального забезпечення на морі та формування Центру пошукових та аварійно-рятувальних робіт Військово-Морських сил Збройних сил України — ключової структури в цій системі. Прийняті й реалізовані на той час рішення довели свою актуальність у конкретних морських пошуково-рятувальних операціях і діях. У цьому є залізна логіка — змоделюйте ситуацію: підрив танкера на морській міні біля Одеси. Фантастика? Ні, це потенційна небезпека, бо війна нової генерації не секторальна, а тотальна. Хто в цій ситуації вийде на пошуково-рятувальне забезпечення в морі? Цивільні судна? А про можливу мінну чи підводну-диверсійну небезпеку хтось подумав? Можна змоделювати й інші ситуації, в яких повинні діяти не цивільні, а військові моряки — спеціальні військово-морські судна з відповідним обладнанням, військові водолази, барокамери, пілотовані й безпілотні підводні апарати і багато іншого. А якщо їх немає — то немає і пошуково-рятувального забезпечення з усіма негативними наслідками. Тому за пошуково-рятувальне забезпечення в цивілізованому морському світі відповідають саме військові моряки.

Не є таємницею, що більшість активів пошуково-рятувальної служби ВМС України були втрачені в Криму. Разом з тим, слід віддати належне й подякувати військовим морякам-професіоналам, які вийшли з Криму і почали в Одесі будувати з нуля національну систему пошуково-рятувального забезпечення. Незважаючи на хронічне недофінансування потреб, ігнорування владою професійних засад цього виду оперативного забезпечення на морі й багатьох інших речей — військові моряки по крупицях збирають необхідні компоненти...

В Україні є пошуково-рятувальне судно «Олександр Охрименко», яке тривалий час перебуває на приколі в порту «Південний».

ДОВІДКА

Пошуково-рятувальне судно «Олександр Охрименко», проект 2262, водотоннажність 2258 т, швидкість 12 вузлів, автономність 30 діб, дальність плавання 5800 миль, побудовано 1987 року в Сінгапурі. Капітальний ремонт судна відбувся 2016 року. За певних причин та обставин з того часу цей плавзасіб перебував під арештом у порту «Південний», проте 2018 року арешт із судна була знято.

Це судно має необхідні характеристики для пошуково-рятувального і протимінного забезпечення, проведення спеціальних водолазних, гідрографічних, дослідних та інших робіт в інтересах оборони держави на морі. Зважаючи на вкрай мінімізовані спроможності національного військового флоту й актуальність завдань пошуково-рятувального забезпечення на морі, Військово-Морські сили звернулися до уповноважених структур — керівництва порту «Південний» та Адміністрації морських портів України Мінінфраструктури щодо передачі цього судна до складу ВМС ЗС України, й отримали принципове погодження. Було відпрацьовано необхідний комплект документів для передачі судна зі сфери управління Мінінфраструктури до сфери управління Міноборони.

Нібито все зрозуміло — війна, втрати, кров і сльози. Усі прагнуть перемоги...

Проте реальність виявляється дещо іншою. На жаль, на верхніх щаблях Міністерства інфраструктури України не захотіли слухати військового з документами на руках. Особисто намагався достукатися, щоб приділили увагу заслуженому морському офіцеру — нульовий результат. Уявить ситуацію: учасник бойових дій, який не раз зазирав в очі смерті, у військовій формі з документами декілька діб ходить коридорами міністерства, намагається зустрітися з керівництвом, яке приймає рішення, щоб пояснити, чому саме це судно є вкрай необхідним для військового флоту і гарантування безпеки на морі, й визначити алгоритм подальших спільних дій, — його не приймають, кажуть про «величезну зайнятість» тощо. Посадовці міністерства ходять коридорами, всі мають обличчя зайнятих — і не помічають військового, навіть ніхто не запитав: чим допомогти...

Врешті-решт, з інсайду стало відомо, що буцімто Міноборони не передало Мінінфраструктури якісь транспортні засоби, і доки цього не трапиться, «Охрименко» не побачать на флоті...

Звичайно, це індикатор. Конкретний негативний індикатор. Генерал Бен Ходжес, екс-командувач Сухопутних військ США в Європі, нещодавно дуже влучно зазначив: «Можливо, після цього мене не запросять в Україну. Але маю сказати: я не бачу, щоб українські чиновники були реально стурбовані війною на сході України і тим, що там гинуть українські солдати. Ні стурбованості, ні обурення з цього приводу серед високопоставлених осіб...»

Ця публікація не спрямована проти будь-яких особистостей — її мета полягає у розв’язанні проблеми і створенні запобіжників повторення в майбутньому. Швидке прийняття рішення та початок процесу передачі судна до складу національних ВМС після цієї публікації — шанс, що ще не все втрачено, хотів би наголосити, це не буде використано для піару та популізму. Разом з тим, напади (скільки їх уже було...) та діставання «аргументів», що хтось чогось не розуміє або «важко вирішити це питання», будь-які PR-кроки із введення суспільства в оману будуть додатковими свідченнями хибності обраного владою курсу. Як і «обґрунтування» доцільності цього судна на «іншому» напрямку...

Під час війни Черчілль завжди виходив із логіки: «Максимум користі для оборони держави». Без запровадження цієї аксіоми в нашій урядовій службі захистити і зміцнити державу буде важко.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ