Олексій Навальний: Іду на ви!
Олексій Навальний публічно оголосив, що 17 січня повертається в Москву, і вже взяв квитки на літак компанії «Победа». Ось його пост в Instagram від 13 січня: «Коли я тільки вийшов із лікарні, я робив таку вправу. Найскладнішу для мене. Треба стояти, потім лягти на підлогу, потім знову встати. Це було дуже-дуже складно. Мій максимум був три рази. Потім доводилося відпочивати. ⠀
Сьогодні вранці я зробив віджимання, присідання і навіть кілька "бьорпі" (пекельна штука). Після чого зрозумів, що настав момент, якого я так чекав – мабуть, я майже здоровий і можу нарешті повернутися додому. ⠀
Питання "повертатися чи ні" переді мною не стояло ніколи. Просто тому, що я не виїжджав. Я опинився в Німеччині, приїхавши в неї в реанімаційній коробці, з однієї причини: мене намагалися вбити. ⠀
Я вижив. І зараз Путін, який віддав наказ про моє вбивство, верещить на весь свій бункер і велить своїм слугам зробити все, аби я не повернувся. Слуги діють як зазвичай: фабрикують нові кримінальні справи проти мене. ⠀
Але, що вони там роблять, мені не дуже цікаво. Росія - моя країна, Москва - моє місто, я за ним сумую. ⠀
Тому сьогодні вранці я зайшов на сайт компанії "Победа" і купив квитки. ⠀
17 січня, в неділю, я повернуся додому рейсом "Победы"».
Практично всі коментатори сходяться на тому, що це сильний політичний хід із боку лідера російської позасистемної опозиції. Але от про те, що буде з Навальний на батьківщині і чи вдасться йому взагалі туди повернуться, думки, природно, розходяться. Зараз майбутнє повернення Навального в Москву банально порівнюють із поверненням Леніна в Петроград в квітні 1917 року і з поверненням аятоли Хомейні в Тегеран на початку лютого 1979 року. Однак повернення Навального, якщо воно відбудеться, принципово відрізнятиметься від цих історичних подій. Вождь більшовиків повернувся в Росію вже після перемоги Лютневої революції, що повалила самодержавство, аби влаштувати там ще одну революцію, соціалістичну. У момент повернення особистій безпеці Ілліча нічого не загрожувало. Хомейні ж повернувся в Іран тоді, коли ісламська революція там уже фактично перемогла. Монархія формально ще не була повалена, але шах із сім'єю вже покинув країну. Хомейні повернувся, щоб узяти революційний процес під свій безпосередній контроль і забезпечити створення в Ірані теократичної держави.
У Росії ж в січні 2021 року немає ні революції, ні навіть революційної ситуації. Невдоволення мас своїм становищем, зокрема через пандемію, безумовно, вище звичайного, але верхи цілком собі готові правити по-старому, і не просто готові, але й усіляко посилюють політичний режим, продовжуючи придушувати будь-які опозиційні настрої. І ознак розколу еліт в Росії поки що не спостерігається. Тому Навальний повертається в Росію не як тріумфатор-переможець, а як борець, у якого попереду - найбільш складна частина його політичної боротьби. При цьому, на відміну від Леніна і Хомейні, Олексій Анатолійович повертається на батьківщину в умовах, коли його життю там загрожує реальна небезпека, і він прекрасно усвідомлює всі ризики, пов'язані з поверненням, і йде назустріч їм, повертаючись на літаку лоукостера з символічною назвою «Победа».
Після невдачі останнього замаху на Навального Путін вочевидь поставив усім російським державним структурам надзавдання за будь-яку ціну не допустити повернення опозиційного політика в Росію й використовувати для його виконання всі можливі засоби, анітрохи не зважаючи ні на закон, ні на громадську думку, російську й міжнародну. Для розв’язання цього завдання існує багато способів. Найпростіші зводяться до того, щоб фізично не пустити Навального в Росію. Почнемо з того, що компанія «Победа» може елементарно не пустити опозиціонера на борт літака під будь-яким приводом, зокрема пов'язаним із карантином, навіть попри загрозу подальшої заборони в країни Євросоюзу і будь-які інші хоч трохи пристойні країни. Можуть, наприклад, послатися на відсутність щеплень, а якщо вони якимось дивом будуть зроблені, то постараються знайти якусь помилку в оформленні документів про тести і щеплення.
Але навіть якщо Навальний благополучно приземлиться в Москві в аеропорту Внуково, далеко не факт, що його впустять до Росії. У радянські часи проблема б розв’язувалася найпростішим чином: указом Президії Верховної Ради СРСР Навального позбавили б радянського громадянства і на цій підставі не пустили б на батьківщину. Але чинна російська Конституція навіть у дуже поправленому Путіним вигляді не допускає позбавлення громадянства тих росіян, які володіють ним по праву народження. Однак не можна виключити, що в день повернення Навального Путін, наплювавши на Конституцію і на чинне законодавство, видасть спеціальний указ про позбавлення Олексія Анатолійовича російського громадянства як такого, що становить загрозу безпеці Росії, і на цій підставі політика не пустять до Москви.
Оглядач радіо «Свобода» Михайло Соколов запропонував ще таку можливість: через нельотну погоду літак із Навальним замість Москви садять у Мінську, і там його заарештовує й відправляє в слідчий ізолятор вже Олександр Лукашенко - за заклики до невизнання результатів останніх президентських виборів у Білорусії. Що ж, це теж варіант.
Але навіть якщо Навального впустять до Росії, найбільш імовірним є його подальший арешт і поміщення в слідчий ізолятор. Зараз проти Навального спішно порушено нову справу про шахрайство, що явно шита білими нитками, а ФСВП зажадав заміни наявного у Навального умовного терміну на реальний на тій підставі, що він, перебуваючи на лікуванні в Берліні, не міг з'явитися для контрольного відмічання в органи внутрішніх справ у Росії. А в разі арешту перебування Навального в тюрмі навряд чи буде довгим. І аж ніяк не через революцію або тиск Заходу. Просто російська влада постарається довести до кінця те, що не доробили нездари-отруйники (у в'язниці для цього - всі умови). Або Навального смертельно отруять, причому набагато менш екзотичною отрутою, ніж горезвісний «Новичок». Або знищать будь-яким іншим чином, влаштувавши нещасний випадок, інсценувавши самогубство або спровокувавши бійку з іншими ув'язненими, в ролі яких виступатимуть переодягнені працівники ФСБ. Нагадаю, що саме таким способом Сталін розправився в таборі з опозиціонерами Карлом Радеком і Григорієм Сокольниковим.
Звичайно, не можна виключити й третій варіант - Навального безперешкодно впускають у Росію й залишають на волі. Однак він, на жаль, здається найменш імовірним. Але все одно побажаємо Олексію Навальному удачі!
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
