Україно, дозволь мені серед твого безголов'я головою тривожною прорости!..
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, критик часів радянської епохи

Олімпіада без Росії і Росія без Олімпіади

11 грудня, 2017 - 12:15

Великий спорт (у всякому разі, досить великий для міжнародного рівня) в жодній країні не може бути повністю вільний від політики і бізнесу. Це не добре і не погано - це просто факт, який треба брати до уваги.

Проте Росія і тут стоїть осібно - у ній спорт до межі політизований. Досить згадати, наскільки важливим успіхом путінський режим вважав Олімпійські ігри 2014 року - власне, це був навіть його головний успіх протягом декількох місяців, до самого захоплення Криму, після чого про Олімпіаду благополучно забули. Однак незабаром увага росіян переключилася на Чемпіонат світу з футболу, що має відбутися в 2018 році. Своя логіка в цьому є: якщо політичні, економічні і навіть культурні питання розв’язуються без активної участі громадян країни, їм залишається тільки зосереджувати свою увагу на подіях спортивних і «вболівати за наших».

На цьому тлі допінговий скандал і відсторонення національної збірної від участі в черговій Олімпіаді повинні стати для Росії особливо болючими. Власне, так воно і є: якщо успіхи на цих теренах приносять найбільшу радість, то і невдачі у спортивних змаганнях, а тим більше відсторонення від них б'ють найболючіше. Якщо Росія - велика держава, то вона повинна бути великою і в спорті. Щоправда, американці, британці, німці та французи переймаються через свої спортивні перемоги і поразки набагато менше, але в Росії про це мало хто замислюється.

Безумовно, скандал вийшов дуже гучним. Тут можна досхочу повправлятися в сарказмі щодо російського спорту, де головне - не участь, а перемога і де вочевидь навіть шахісти грають крапчастими фігурами. Це вочевидь звучатиме дуже дотепно, але анітрохи не наблизить нас до розуміння головного питання: що буде далі, яких наслідків треба чекати? А наслідки, звичайно, будуть, причому значущі для всіх. Адже, як уже говорилося, міжнародні змагання - це не тільки спорт, але й політика.

Як відомо, брати участь в Олімпійських іграх російським спортсменам взагалі-то дозволено (не всім, звичайно, а тільки тим, що не помічені в якихось порушеннях), однак, так би мовити, приватним порядком, не використовуючи прапор і гімн РФ. Для Росії це вихід із ситуації, але вихід надзвичайно принизливий і скандальний. Чи можуть його прийняти в Кремлі?

В інший час і в іншій ситуації, мабуть, могли б і прийняти - влада мала б можливість зробити хорошу міну при поганій грі. Але зараз у Росії не інша ситуація, а напередодні президентських виборів, коли Володимиру Путіну треба максимально використовувати свої сильні сторони і нейтралізувати слабкі. Усунення російської збірної від Олімпіади записати собі в актив ніяк не вийде, а вже стерпіти подібне і витертися - такий крок зовсім не вписується в образ крутого мачо. А без цього образу Путін просто нікому не потрібен, росіяни готові підтримувати його лише в такій якості. Від нього в цій ситуації можна чекати глузливою фрази на кшталт «Можливо, нашим спортсменам туди взагалі поїхати під псевдонімами?».

Але який інший вихід міг би прийняти народ РФ, підсаджений на «голку» спорту? І як зберегти залишки обличчя на міжнародній арені - без гімну і прапора? Хіба тільки влаштувати свою, альтернативну Олімпіаду, в піку всесвітній.

Міркуючи теоретично, це було б цілком у дусі сучасної Росії - тієї, яку ми всі знаємо з початку тисячоліття. Ця країна намагається позиціонувати себе як альтернативу всьому цивілізованому світу. Але потрібно мати дуже багату фантазію, щоб уявити, як така «інша Олімпіада» могла б здійснитися на практиці. У ній змогли б взяти участь хіба що команди Абхазії, Південної Осетії... ну, можливо, ще Вануату. Навіть спортсменів з «ДНР» і «ЛНР» чекати не довелося б, адже ці квазідержавні утворення Росією офіційно не визнані. А мешканці Кремля, при всіх своїх вадах, все-таки мають деяке почуття гумору і розуміють, на яке посміховисько виставлять себе в цьому випадку.

Отже, варіант власної Олімпіади, з шахами і гімнастками, теж відпадає. Залишається тільки зачинитися в гордій самоті, вдаючи, ніби те, що відбувається, не стосується РФ. Пропагандистський апарат легко зможе представити населенню відсторонення від Олімпіади як черговий приклад «русофобії»: ворожий світ настільки ненавидить Росію, що не пропускає жодного випадку нашкодити їй. А тому всім треба тісніше згуртуватися навколо національного лідера, щоб протистояти ворогам. Російська пропаганда активно просувала цю думку ще з часів введення перших санкцій в 2014 році, але зараз, мабуть, градус буде підвищено. Питання про власне застосування допінгу тактовно уникнуть.

Подібний крок був би природним продовженням подій останніх місяців, коли і Кремль веде курс на ізоляцію, і країни Заходу все більше відвертаються від Росії. Досить навмання заглянути в стрічку новин, щоб прочитати, наприклад, про схвалення Дональдом Трампом нових санкцій проти Москви за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Все виходить одне до одного: що в спорті, що в політиці Кремль прагне грати не за правилами (точніше, дотримуватися правил лише тоді, коли вони йому вигідні). Наслідки не змушують на себе чекати.

А у внутрішньополітичній пропаганді залишається тільки використовувати синдром «обложеної фортеці». Прийом вже довів свою ефективність - щоправда, з часом може її і втратити від довгого вживання.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments