Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

«Отсель грозить мы будем миру»

8 червня, 2018 - 14:13

Чергове явлення Володимира Путіна народу цього разу пройшло без безпосередньої присутності народу. Старіючого диктатора все більше дратують люди, натовп, а в умовах прямого ефіру з представниками народу, нехай і спеціально відібраними і контрольованими телевізійними начальниками і активістами «Єдиної Росії», ні-ні та проривалося якесь гостре, неприємне для президента запитання. А в останні роки Путін на такі запитання реагує все більш неадекватно, буквально шаленіючи. Ось, щоб зайвий раз не нервуватися, Володимир Володимирович цього разу віддав перевагу комфортному формату без безпосередньої участі все більше подразнюючого його населення. СМС же і телефонні дзвінки можна легко контролювати.

Запитань йому накидали під два з половиною мільйона. Причому є серед них як короткі, секунд на 20-30, так і цілі ролики, на 2-3 хвилини. Якби Володимиру Володимировичу прийшла в голову фантазія хоча б ознайомиться з усіма запитаннями, витрачаючи на кожне в середньому по хвилині, на це пішло б чотири роки. Інакше кажучи, якщо президент Росії буде витрачати щодня на сон по 8 годин, а весь інший час читати запитання своїх виборців, йому якраз вистачить цього захоплюючого заняття до кінця чергового 6-річного терміну.

Переважна більшість цих запитань носить суто комунальний характер: полагодити дах, розселити аварійний будинок, побудувати міст, метрополітен, відкрити новий автобусний маршрут, виділити гроші на лікування тощо. Тобто це все запитання, що перебувають у віданні регіональної і муніципальної влади, а часом навіть просто звичайного ЖЕКу. Але всі ці структури не звикли рахуватися з реальними потребами населення і його проханнями. Ось і звертаються зневірені прохачі до доброго чарівника Путіна як до останньої надії. Хоча, якщо розібратися, безсилля місцевої влади якраз і є наслідком вибудуваної Володимиром Володимировичем вертикалі влади, всі елементи якої відповідальні, по суті, тільки перед ним самим і поставлені у практично повну незалежність від виборців.

Зрозуміло, щоб задовольнити одночасно близько двох мільйонів прохань, жодних бюджетів не вистачить. Ось і відбирають для президента кілька типових і найбільш виграшних з точки зору піару випадків, щоб явив своє милосердя і щедрість.

Що ж стосується відповідей на основні загальнополітичні запитання, то чергова «непряма» пряма лінія продемонструвала, що президент країни, яка має другим на планеті термоядерним потенціалом, все більше відривається від реальності і живе у світі, видимому тільки йому самому. Чого варта путінська сентенція про те, що «наші воєначальники - ми провели через Сирію і через участь у цих бойових діях значну кількість офіцерів і генералів - почали розуміти, що таке сучасний збройний конфлікт, наскільки важливий зв'язок, розвідка, взаємодія між різнорідними частинами і з'єднаннями, як важливо забезпечити ефективну роботу космічного угруповання, авіації, наземних сил, зокрема сил спецоперацій». Виходить, що взагалі-то російські офіцери і генерали - формені дебіли, яких до управління військами допускати взагалі не можна, які тільки і знають суворовське «окомір, швидкість, натиск». Тому що те, про що сказав російський президент, - це ази військової справи, яким повинні вчити у будь-якому офіцерському училищі, будь-якій військовій академії. Втім, не виключено, що після розгрому вагнерівців у Сирії Путін дійсно дивиться на всіх російських офіцерів і генералів як на профнепридатних дебілів, не виключаючи з цього числа і «кращого міністра оборони», а заодно - кращого піарника військового відомства Сергія Шойгу, якого, ось біда, замінити поки немає ким.

А ось іще чудовий перл: «Новий космодром Східний - він побудований саме на Далекому Сході, а не десь в іншому місці». А то народ, напевно, думав, що космодром Східний розташований десь у Калінінграді і призначений для запуску «Іскандерів».

Про Донбас, відповідаючи на послужливе запитання письменника Захара Прилєпіна, що представився як «радник глави ДНР і офіцер армії ДНР» і заявив: «У нас тут є відчуття, що українська армія скористається чемпіонатом світу з футболу і почне активні наступальні бойові дії. Як Ви прокоментуєте цю ситуацію?» - Путін вагомо промовив: «Сподіваюся, що до таких провокацій справа не дійде. А якщо це трапиться, я гадаю, що це буде мати дуже важкі наслідки для української державності в цілому». Це вже пряма загроза самому існуванню України як незалежної держави. Хоча сам Путін, звичайно, чудово знає, що жодного нападу на сепаратистські республіки, які захищаються російськими багнетами, Україна не готує. Зате він відверто визнав: «Ми надаємо обом невизнаним республікам допомогу і будемо це робити далі». І ще раз пригрозив Україні, що у разі подальшого невиконання мінських угод, «чим довше і чим далі це відбувається, тим гірше для України».

А ось дану Путіним характеристику української влади цілком можна обернути на владу російську: «Якщо влада буде керуватися своїми вузькокорисливим і політичними, і економічними інтересами, якщо будуть продовжувати грабувати свій народ і відкладати гроші на чорний день в офшорах на своє власне ім'я, то тоді ні до чого хорошого ця ситуація не призведе». Розуміє ж, але навряд чи щось може зробити з тими, кому сам дозволив грабувати російський народ.

Відповідаючи на запитання: «Чи буде третя світова війна?», Путін процитував слова Ейнштейна: «Я не знаю, якими засобами буде вестися третя світова війна, але четверта буде вестися за допомогою каменів і палиць». І додав, що мир між двома наддержавами після Другої світової війни зберігався тому, що «було встановлено стратегічний паритет», а «сучасні системи наших озброєнь, які розроблені і будуть ставитися вже на озброєння, вони цей паритет, безумовно, збережуть». І ось саме ці слова у західному світі повинні сприйматися як найсерйозніша загроза. Адже ті мультики-страшилки, які раніше Путін демонстрував аудиторії, якраз і доводять не заангажованим експертам, що жодних серйозних нових систем озброєнь у Росії зараз немає і в найближчому майбутньому не буде. Тому, якщо, не дай Боже, справа дійде до військового конфлікту між Росією і США, Росією і НАТО, ніякого попереднього періоду війни конвенціональними засобами, за час якого можна було б спробувати домовитися і не доводити справу до термоядерного Армагеддона, просто не буде. Розгром вагнерівців наочно продемонстрував Путіну, що російська армія не в змозі вести конвенціональну війну проти американців. Тому він не буде розвивати конвенціональний конфлікт, оскільки занадто добре знає, чим той дуже скоро закінчиться, а відразу візьметься за термоядерну палицю. І це по-справжньому страшно.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments