Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст XIX століття

Пакт повзучої окупації України

Реакцію мешканців російського телевізора на підписання «формули Штайнмайєра» можна розділити на два основні типи
3 жовтня, 2019 - 17:05
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

«Цю формулу ми вас змусили підписати!» — цей тріумфальний крик Ольги Скабеєвої найточніше відображав настрій більшості присутніх увечері 2.10.2019 у студії «60 хвилин». І не лише в цій студії. У публікації на РІА Новости під назвою «Формула Штайнмайєра як урок для Києва» Ірина Алксніс пояснює: «Підписання Києвом «формули Штайнмайєра — результат примусу до виконання Мінських угод». І додає: « Україну та її владу змушують у цілому до відповідальнішої поведінки на міжнародній арені та до виконання узятих на себе зобов’язань. І так, у цьому питанні спостерігається вражаюче дружна робота Росії й Заходу (зокрема США)».

Реакцію мешканців російського телевізора на підписання «формули Штайнмайєра» можна розділити на два основні типи: перший — «з відчуттям глибокого задоволення», другий тип — «А тепер — Київ! Я сказав — Київ!».

Другий тип реакції в програмі «60 хвилин» демонстрував Ж., а у програмі «Вечір» у Соловйова — Кургінян.

Лідерові ЛДПР дуже неприємна формула Штайнмайєра і водночас вона його дуже збуджує. По-перше, прізвище автора. «Штайнмайєр — німець!» — заволав Ж. щойно йому дали слово. — «Навів лад на Україні! Німці завжди наводили там лад!» У цей час на екрані в студії показали Майдан противників підписання формули Штайнмайєра, і  Ж. негайно вирішив влаштувати напад: «Ось вони стоять! По-німецьки говоритимете! Проти Росії воювати! Напалмом спалимо всіх! Щоб ні Києва не було, ні Львова!» З наростанням нападу, збуджуючись від звуків свого голосу, Ж. почав швидко наближатися до протилежного краю студії, де стояли представники України й, побачивши українського експерта Гордія Бєлова, радісно прокричав: «І твого села не буде!» Бєлов спробував пояснити, що він не з села, а з міста Миколаєва, але Ж., який увійшов у роль припадочного, цим було не зупинити. «Нічого не буде! 22 червня не чекатимемо! 20 червня всіх знищимо! Задушимо! Задавимо вас всіх! Швидко російською вас змусимо говорити!»

У частини телевізійних яструбів формула Штайнмайєра викликає занепокоєння й невпевненість у власному майбутньому. Усі вони шостий рік поспіль у комфортних умовах теплих і світлих студій вдавали із себе героїв війни з українським фашизмом і бандерівщиною. Усі кричалки були погоджені аж до інтонацій. І що тепер? Куди тому ж Соловйову тепер дівати його улюблене гасло про те, що «Зеленський — це Порошенко — 2:0»? Перевзуватися в повітрі їм усім, звичайно, не вперше, але все-таки роки беруть своє: і стрибучість не та і хребет не настільки еластичний.

Тріумфальній ході Україною троянського коня «русского мира», на якому президент Росії збирається в’їхати до Києва завдяки цьому «пакту Путіна — Штайнмайєра», може завадити риторика ватажків «ЛДНР» Дениса Пушиліна і Леоніда Пасічника. Ці двоє у своїй спільній заяві прокоментували підписання Києвом «формули Штайнмайєра», підсумувавши своє трактування цієї події так: «Київська влада визнала особливе право Донбасу самостійно визначати свою долю. Україна вчора завдяки Росії, Німеччині й Франції підписала, нарешті, «формулу Штайнмайєра», що гарантує Донбасу особливий статус. Таким чином вона визнає особливе право народу Донбасу на самостійне визначення своєї долі. Ми самі вирішуватимемо, якою мовою говорити, якою буде наша економіка, як формуватиметься наша судова система, як захищатиме наших громадян наша народна міліція і як ми інтегруватимемося з Росією. Це наша справа, наша мета». Кінець цитати.

Крім того, ватажки «ЛДНР» Пушилін і Пасічник пояснили Президентові України Зеленському, в чому він помиляється у своєму трактуванні послідовності реалізації «формули Штрайнмайєра»: «Коли він  говорить, що вибори на Донбасі відбудуться лише після того, як Україна отримає контроль над кордоном, він не розуміє, що не йому вирішувати, коли у нас відбудуться вибори, а нам. Ніякого контролю над кордоном київська влада не отримає».

Своє логічне продовження ідеї Пушиліна і Пасічника отримали у виступі Сергія Кургіняна у програмі «Вечір» Володимира Соловйова від 2.10.2019. «Ви підпишіть, — вимагав Кургінян у «політолога» Ковтуна, який як завжди вдавав у Соловйова представника України, — а потім ми подумаємо про Одесу, Миколаїв та інші області України». З якого дива російський громадянин Кургінян має вирішувати долю областей України, у студіях російського телебачення уточнювати не прийнято.

Зате в цих студіях прибічники путінського режиму чудово розуміють, що є головним питанням, від відповіді на яке залежить, буде «формула Штайнмайєра» планом повзучої окупації всієї України чи вона стане шансом на важкий і болісний процес реінтеграції Донбасу до України. Це питання про те, хто контролює український кордон. «Вони хочуть, щоби ви, українці, контролювали український кордон!» — з жахом закричала Скабеєва, показуючи на екран у студії, де в цей час показували Майдан противників «формули». І найцікавіше, що це дійсно справжнісінький кошмар і нестерпне випробування для прибічників «русского мира»: уявити собі, що українці можуть контролювати український кордон або щось інше в Україні.

Про те, хто стоїть за підписанням «формули Штайнмайєра» і що хочуть отримати від неї путіністи, детально розповів «геополітик» Араїк Степанян. «Усе, що сталося,         — не заслуга Європи або України, — авторитетно заявив «геополітик» Степанян, — це заслуга Дональда, президента в законі США, Трампа». Тут я маю відвернутися й подякувати «геополітику» Степанянe за вдале формулювання — «президент у законі», яке не дуже личить Трампу, зате досить точно відображає суть глави іншої держави.

Тим часом «геополітик» Степанян перейшов до пророкувань: «Після підписання «формули Штайнмайєра» Путін дасть свою згоду на проведення G8 у Москві, і Трамп має приїхати, а Зеленський має заарештувати Порошенка за зраду Батьківщини».

Якщо перейти від геополітичних марень Степаняна, а також від маніакальних фантазій Кургіняна і Ж. до реальності, то ми побачимо, що Україна та її Президент стоять на порозі серйозних змін. Можна скільки завгодно говорити, що особливий статус Донбасу не міняє державного устрою України, але по факту це перехід від унітарної держави до федеральної, причому до «асиметричної федерації», схожої на ту, яку хотіли зробити з Молдовою й Придністров’ям. Можна скільки завгодно говорити, що Україна не здає свій суверенітет, дотримуючись «формули Штайнмайєра», але країна, в якій рішення про визнання результатів виборів передаються з рук законно обраного Президента й парламенту в руки чиновників ОБСЄ, вже не цілком суверенна.

Прибічники Президента Зеленського вірять у те, що він і його команда зможуть переграти Путіна на дипломатичному полі. Противники Президента Зеленського переконані, що він прийшов до влади з підступним задумом «здати Україну» Путіну і зараз цей задум виконує. Мені важко розділити надії перших і конспірологію других, оскільки перші явно недооцінюють здібності Путіна «перевертати дошку» під час гри і включати в дипломатичні ігри підкуп, шантаж і інший кримінал, а ті, хто демонізує й профанує Зеленського, явно судять не про реальну людину, яка хоче бути Президентом України і не хоче назавжди оселитися в Ростові-на-Дону, а продовжують передвиборчу агітацію.

Між Путіним і Україною немає простору компромісу. Україна не здасть свого суверенітету й не визнає окупації своїх територій. Будь-який президент України, який на це піде, потоне в крові своїх громадян у справжній громадянській війні. Путін не віддасть Крим і не здасть терористів «ЛДНР» з їхніми окупованими територіями, оскільки це буде сприйнято його ядерним електоратом як «зрада» ідеї «руського мира». Тому один з можливих варіантів — збереження т.з. «замороженого конфлікту». Як у разі японо-російського конфлікту у зв’язку з Курилами. А «формулу Штайнмайєра» є сенс виконати у вигляді красивої таблички і з вдячністю подарувати президентові ФРН. Нехай повісить її на стіну в своєму кабінеті.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ