Пол Вілан – не Ріхард Зорге
Ні на Бутіну, ні на Бута, ні на інших росіян, що відбувають покарання у США, американці Пола не обмінюватимуть, аби не заохочувати захоплення нових заручників
Вельми вчасно заарештували в Росії американця Пола Вілана. Саме через 8 днів після того, як на великій прес-конференції Володимир Путін заявив, що ми, мовляв, не маємо наміру захоплювати нікого в заручники, щоб звільнити росіянку Марію Бутіну, що сидить в американській в'язниці. Ймовірно, ці слова ФСБ сприйняло як керівництво, а сказано їх було приблизно в тій- таки манері, в якій у булгаківському «Майстрі і Маргариті» прокуратор Юдеї Понтій Пілат розмовляє з начальником таємної варти Афранієм про долю Юди з Кириафа. За версією ФСБ, американця затримали під час проведення спецоперації, коли той отримав від свого російського знайомого флешку зі списком осіб, що працюють у якійсь таємній російській організації. В Америці будь-який зв'язок Вілана з американськими спецслужбами категорично заперечують на найвищому рівні, аж до президента. Зазвичай стосовно реального шпигуна після провалу такий гвалт не здіймають. Це все ж таки не СРСР, де з подружжя Розенберг спробували зробити всесвітніх мучеників. І те, що поки що відомо про Вілана, змушує піддати неабиякому сумніву, що він може працювати шпигуном.
Пол – відставний рядовий морської піхоти США. Він служив у резерві Корпусу морської піхоти, обіймав адміністративно-господарські посади, двічі побував в Іраку, а 2008 року був звільнений з лав американських збрйних сил. Але тут важливим є те, через що Вілана звільнили з морської піхоти. У січні 2008 року його було засуджено військовим трибуналом за кількома пунктами обвинувачення, пов'язаними з розкраданнями, і відправлено у відставку з розжалуванням у рядові. А людей з таким послужним списком принципово не беруть в шпигуни ні в Америці, ні в інших країнах. Ні, не беруть зовсім не тому, що керівники і правцівники розвідок – все вцуціль люди високоморальні. Просто низка практичних міркувань підказує не робити цього. У Росії Вілан з його поганим знанням російської мови на роль вербувальника точно не годився. І промисловим шпигуном він бути не міг – через відсутність відповідної освіти. Отже, залишається одна роль – кур'єра. Але одна з функцій кур'єра – передавати агентам гроші, часто готівку. А на таку роль людина, яку раніше підозрювали в крадіжці, геть не годиться. Де гарантія, що вона не відщипне собі щось від виданих сум?
З іншими недоліками людей в розвідку беруть, і часто-густо вони виявляються дуже гарними розвідниками. Пригадаймо, приміром, що легендарний Ріхард Зорге був неабияким бабієм і пияком, до того ж через пияцтво не раз втрапляв у халепу в тій-таки Японії. Що, однак, не завадило йому здобувати справді цінні відомості. А провалився Зорге зовсім не зі своєї вини, а через зраду одного із членів японської компартії, якого він навіть не знав. Проте у крадіжці коштів, що їх йому надавав центр, Зорге навіть ніколи не підозрювали, а якби запідозрили – одразу б перестали мати з ним справу, та ще й надіслали б кілера для ліквідації.
У Росії, як відомо, судова влада повністю підпорядкована владі виконавчій і не було жодного виправдального вироку у справах про шпигунство. А шпигунські статті російського кримінального кодексу такі безрозмірні, що за ними за бажання можна запроторити за ґрати будь-кого, враховуючи до того ж, що сам перелік відомостей, які становлять державну і військову таємницю, в Росії засекречений і простим смертним недоступний. Легко припускаю, що Віланові з провокаційною метою могли передати флешку, яка містить якусь таємну, за російськими мірками, інформацію, тоді як наївний американець думав, що там –російський фільм, який його цікавить, або словник. Можна, звісно, припустити абсолютно неймовірний варіант: Вілан справді був шпигуном і збирав конфіденційну інформацію в Росії. Але тоді, якщо ФСБ справді проводила проти нього спецоперацію і з Віланом працював агент-провокатор, то така операція мала тривати щонайменше кілька місяців, а то й років. І цей агент неодмінно б записував усі свої розмови з американцями і в розмовах всіляко прагнув би спровокувати його на висловлювання, які б однозначно свідчили про шпигунські наміри Вілана. Але тоді на російських телеканалах, включно з Russia Today, давно б уже відбулися планові просочення фрагментів записів цих розмов, що компрометують Вілана. Але нічого схожого поки що немає і, припускаю, не буде.
Просте пояснення тут – жодної спецоперації проти американця не проводили, а просто після команди Путіна ФСБ терміново підшукала першого-ліпшого солідного американця, що в'їхав до Росії, якого, за уявленням російського керівництва, можна було б обміняти на Марію Бутіну, якій, до речі, шпигунство не інкримінують, а лише порушення правил роботи іноземним агентом. Адже Пол Вілан– директор служби безпеки у великій американській компанії Borg Warner, яка займається виробництвом комплектуючих для автомобілів. І щойно він в'їхав до Росії, йому або підставили відповідного агента-провокатора, або завербували когось із знайомих американця і веліли йому передати Полові флешку із матеріалом, що його компрометує. Гадаю, що, окрім флешки, жодних інших доказів у справі Вілана немає взагалі. Очевидно, для американського суду однієї такої флешки, без відповідних аудіо- і відеозаписів, було б не досить, аби засудити обвинуваченого за шпигунство. Але перед російським судом таких проблем точно не постане, і за потреби Вілан дістане саме той термін, якого зажадає слідство, – 10, 15 або 20 років.
Американська адміністрація точно знає, що Вілан ніякий не шпигун, і вимагає його негайного звільнення без будь-яких умов. Сам президент Трамп заявив, що взяв на особистий контроль ситуацію із затриманням Пола Вілана. Ні на Бутіну, ні на Буту, ні на інших росіян, що відбувають покарання у США, американці Пола не обмінюватимуть, аби не заохочувати захоплення нових заручників. Але що вони можуть зробити, то це заарештувати когось із близького оточення Путіна рівня Олега Дерипаски, до якого накопичилися претензії в американської Феміди, і прямо натякнути, що затримання статусних росіян триватиме, якщо Вілана не звільнять. І тоді Пол вмить вийде на волю.
