Нація тримається духовними зусиллями особистостей
Євген Сверстюк – філософ, головний редактор газети «Наша віра», публіцист, колишній дисидент і політв’язень

Прокажені

12 листопада, 2018 - 15:52

Не люблять нас. Ой, як не люблять! Захід оточує Росію загороджувальним ровом, щоб локалізувати як державу-загрозу. Немає ознак, що Не-Захід виявляє нам симпатії. Тільки у трьох країнах(!) позитивні почуття до Росії превалюють над негативним ставленням - у В'єтнамі, Греції та Філіппінах. Втім, греки вже не в таборі симпатиків.

Західне суспільство вирішило вивергнути з себе «російський фактор» як такий, що розкладає його систему. Вискрібають нашу лігу мільярдерів. Тих, хто став символом корупційної глобалізації. Настає черга більш дрібної живності. Он британці перевіряють обґрунтованість «золотих віз» для 700 росіян і складають список об'єктів застосування закону «Про доходи невстановленого походження».

Але ж яке було чудове життя для обох сторін – і російських рантьє, і їхніх західних лобістів. Президент Путін, однак, припустився помилки в оцінці західної безхребетності, вважаючи, що м'якотілість його західних колег (Берлусконі, Саркозі, Шредера, Обами) свідчить про готовність Заходу дати йому право диктувати світу. Відповідно російська еліта вважала, що Захід дозволить їй поводитися там, як у Росії. Виявилося, що ні. Бо ж іронія: сам Кремль запустив механізм західного самозахисту. Дійшло до того, що всеїдна Австрія почала висувати до Росії претензії. Тепер Кремлю, а заодно і росіянам доводиться розсьорбувати.

У цьому контексті виникає запитання: що робитиме наша еліта, яка виганяється Заходом?

Деякі з росіян, що мають підозріле джерело доходів, спробують знайти собі будь-які Сейшели. Інші намагатимуться оплатити своє перебування у Каліфорнії або Ніцці зміною лояльності. Як це, мабуть, намагався зробити медіамагнат Михаїл Лесін. Але в цьому випадку шукачам нового «даху» доведеться бути готовими до неприємних наслідків. Про це говорить доля самого Лесіна, який раптово помер у вашингтонському готелі. Драма зі Скрипалями – теж сюжет на тему лояльності.

Але, безперечно, управлінці вилученої у народу власності повертатимуться на Батьківщину разом зі своїми активами (як Дерипаска і Риболовлєв). Вони вже знають, що їх чекає на Заході – вони повинні стати інструментом самоочищення ліберальних демократій. Вже ніколи західні лідери не будуть зустрічатися з російською елітою на яхтах. Уже ніколи глава ВТБ Костін не буде привозити в Давос балерин із вушанками і ніхто там не чекатиме Russian Night. Епоха інтеграції Росії і росіян «у Захід» завершилася.

Багатьох у нас хвилює запитання: що зроблять у Росії поверненці? Повернуть проти Путіна? Адже саме «семибанкірщина» поставила свого царя в Кремлі. Чи стануть олігархи революціонерами або путчистами зрештою? Яка нісенітниця! Ці хлопці можуть жерти один одного. Але щодо повелителя зграї вони перетворюються на прісноводних. Їхнє довге життя як кремлівських підручних зробило з них безпечний для влади біологічний підвид. Чекати, що Абрамович або Усманов раптом приєднаються до нової «Болотної» – ознака буйної уяви. Та й чи потрібні вони «Болотній»? Хіба що для дискредитації.

Отже, багаті рантьє повзтимуть додому і шукатимуть захисту у Кремля. Чим більше вони почуватимуться невпевнено, тим сильнішою буде їхня надія на репресивний режим як спосіб захисту. Виштовхнута з Заходу російська еліта стане оплотом тоталітаризму, не демократії! А як же з надіями на розкол правлячого класу і появу тих, хто підтримає прозахідний курс і реформи? Сміливці ці, можливо, і вискочать із деморалізованого і прогнилого накипу – але під тиском не ззовні, а під напором знизу.

Тим часом будь-який російський лідер – і Путін, і пост-Путін – змушений буде думати, як заспокоїти народ, що вимагає справедливості. І як же розв’язати це завдання? Правильно! Віддати на поталу старих порученців і найняти нових. Ось найефективніша легітимація влади! Особливо в суспільстві, спраглому відплати за своє безпросвітне життя.

Російські олігархи-призначенці і бюрократи-олігархи федерального і місцевого штибу – найбільш антинаціональний, але і найбільш беззахисний елемент політичного класу. Прокажені на Заході. Прокажені в Росії, яка формується сьогодні. Вони ще під захистом влади. Але будь-якої миті вони будуть кинуті натовпу в російському Колізеї.

Втім, якщо йдеться про навколишній світ, усі ми прокажені. Опинившись у Лондоні, Вашингтоні або Відні, кожен із нас може стати об'єктом підозри: а чи не шпигун він (вона); що він (вона) тут загубив (загубила)? Нам належить дізнатися, що таке жити в Державі, яка вселяє світу прагнення обкопати її ровом.

PS. А як же саміти президента Путіна з іншими лідерами? Ось тільки-но наш лідер відвідав світову тусовку в Парижі. Пусте. Символізм. Спосіб створити у Кремля відчуття включеності, щоб стримати його бажання бити вікна в чужих оселях. Недурна тактика.

PPSS. А щоб дізнатися, який стереотип ставлення до росіян формується в західному суспільстві, варто подивитися серіали «Американці» та «Окуповані». Там нічого не залишилося від симпатій до росіян, які були присутні в Бондіані. Пам'ятаєте «Із Росії з любов'ю»? Тепер такий сюжет просто неможливий.

Джерело: FB

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments