Рятівна гавань
для Дерипаски, Роттенбергів й усіх, усіх, усіх
Президент Росії Володимир Путін підписав пакет законів про створення на острові Русський у Приморському краї і острові Октябрьський у Калінінградській області зон з пільговими умовами для роботи іноземних компаній - спеціальних адміністративних районів (САР). Фактично йдеться про створення внутрішніх офшорів у Росії, причому компанії, які там зареєструються, отримають статус міжнародних і будуть вважатися в Росії нерезидентами.
Але до справжнього іноземного капіталу це насправді не має жодного стосунку. Іноземні інвестори в Росію не підуть. По-перше, тому, що вони не дуже йшли сюди й раніше, ще до 2014 року. По-друге, тому, що побоюються потрапити під антиросійські санкції, введені після анексії Криму і вторгнення на Донбас. Стати резидентами офшорів зможуть тільки зареєстровані за кордоном компанії, але ось фактичними власниками цих компаній вочевидь будуть росіяни. Компаніям треба буде інвестувати в Росії щонайменше 50 млн руб. за півроку після реєстрації у регіонах, але для нинішніх російських офшорів на Кіпрі або на Кайманових островах це просто смішні гроші.
При цьому перереєстрована компанія мала бути створена до січня 2018 року, а контролюючі її особи не повинні були змінюватися до січня 2017 року. Ця умова практично закриває доступ на острови Русський і Октябрьський реальним іноземним компаніям і відсікає від нової годівниці також і тих російських бізнесменів, які б, уживши заходів, створили компанії за кордоном вже після прийняття закону, щоб потім скористатися благами перереєстрації у російських офшорах.
У Росії новий закон пропагується як спрямований на деофшоризацію російської економіки, що нібито дозволить залучити до бюджетів усіх рівнів додаткові податки, а в регіонах - створити багато нових робочих місць. Насправді ці офшори призначені тільки для своїх, тобто олігархів путінського кола, які підпали під західні санкції через Крим і Донбас, тобто для найбільших компаній, що пов'язані з чиновниками і бізнесменами, які потрапили під санкції. Вимогою про незмінність керівництва компаній відсікаються ті з них, хто спробував із Заходом домовитися, змінивши тих чи інших одіозних керівників.
У спеціальних економічних зонах будуть діяти низькі податкові ставки і пом'якшений контроль. Отримати доступ до інформації про бенефіціарів резидентів територій зможуть тільки керуюча компанія, контролюючі органи і суди, що істотно обмежить можливості того ж Фонду боротьби з корупцією. Платити податки з прибутку від продажу активів і з отриманих дивідендів компаніям не доведеться, а з виплачених дивідендів - тільки 5%. Практично це означає, що проблеми компаній, які потрапили під санкції, будуть перекладені на плечі російських громадян, які недоотримають тих сум із бюджету, на які цілком легально зменшаться податкові платежі підприємств, переведених у внутрішні офшори.
Ось і Ігор Сєчин відмовився повертати валютну виручку «Роснефти» в Росію, що дозволяють йому поправки в законодавство, які звільняють компанії, що потрапили під санкції. І закон про внутрішні офшори був прийнятий якраз тоді, коли в американський Конгрес був внесений законопроект про посилення антиросійських санкцій, і існує велика ймовірність, що він буде прийнятий ще до листопадових проміжних виборів. Цього разу санкції збираються зробити дійсно секторальними. Пропонується накласти санкції на всі транзакції, що мають відношення до інвестицій у російські енергетичні проекти (постраждає, зокрема, «Північний потік-2») або в суверенний держборг Росії (а це гарантовано позбавить Москву доступу до новітніх російських технологій), продовжити обмеження на імпорт російського урану тощо. Передбачається ввести і персональні заходи проти низки осіб, пов'язаних із вищим російським керівництвом. А країнам НАТО законопроект пропонує додаткові поставки американського військового спорядження, щоб ті припинили відповідні закупівлі в Росії. Деякі експерти вже називають пропонований пакет нових санкцій майбутнім оголошенням економічної війни Росії.
У цих умовах закон про внутрішні офшори бачиться Кремлю панацеєю від усіх бід. Хоча й інших превентивних заходів вживається. Так Центробанк Росії з квітня по червень скоротив свій портфель американських казначейських облігацій з 96 млрд до 15 млрд доларів. Це все те, що Путін на саміті БРІКС назвав «мінімізацією ризиків». Там же він заявив, що ми «не збираємося ніяк відмовлятися від долара, ми застосовуємо його і будемо застосовувати настільки, наскільки фінансова влада Сполучених Штатів не буде перешкоджати використанню долара в розрахунках». Він тільки не пояснив, за рахунок кого відбуватиметься «мінімізація ризиків».
Зараз близько 700 російських громадян і компаній зіткнулися з обмеженнями щодо візового режиму і заморожуванням своїх активів, низка великих російських державних банків і компаній фактично втратила доступ до фінансового ринку США. Сукупний ефект від цих санкцій на ВВП Росії, за оцінками деяких незалежних експертів, становить до 0,5%. А якщо будуть введені нові американські санкції, то вони ще більше прискорять відтік із російського фінансового і фондового ринку нерезидентів.
З квітня, коли США ввели обмежувальні заходи щодо компаній Олега Дерипаски і Віктора Вексельберга, і до початку липня іноземні інвестори продали російських облігацій федеральної позики (ОФП) майже на 370 млрд руб., тобто близько 6 млрд доларів. При цьому частка нерезидентів у номінальному обсязі ОФЗ на 1 липня склала 28,2% (1,982 млрд руб.), що є найнижчим показником з квітня минулого року. Але все питання в тому, як довго російський бюджет витримає внутрішні офшори. Ну а населення Росії ще раз переконалося, що уряд Путіна - Медведєва - це уряд багатих і для багатих. У той час як близькі до Путіна доларові мільярдери отримують «податковий рай» на островах Октябрьський і Русський, основній масі населення світить підвищення податків і пенсійного віку.
