Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Секретність - це невід'ємна якість радянського життя

12 квітня, 2019 - 12:16

Були часи, коли радянські намагалися взяти своєрідний реванш за програш у місячній гонці, поширюючи світом усілякі спецверсії, а точніше - байки про те, що американці, мовляв, на Місяці насправді не були, а вся ця місячна епопея знята в кінопавільйоні. Допомогли їм і самі простаки-американці зі своїм пригодницьким фільмом "Козеріг-1", який радянські охоче запустили у свій прокат.

Однак минули роки, в американському місячному тріумфі сьогодні ніхто з нормальних людей не сумнівається, і нові совки беруть на озброєння нову (а точніше, дуже стару) конспірологію. Увімкнув тут випадково телеканал з промовистою назвою "Звезда" - і мені жваво, в популярно-цікавій формі пояснили, що радянське відставання в космічній гонці було викликано підступами ЦРУ і їхніх глибоко законспірованих агентів. Елементарно, Ватсоне! Нашій вдячній аудиторії, що любить усіляку конспірологію, особливо антизахідну, жирно десь натякнули, що катастрофа під час підготовки запуску ракети Р-16 на Байконурі в 1960 році, яка згубила близько сотні людей, включно з маршалом Недєліним, сталася, мовляв, не просто так.

Ну звичайно, не просто так, згоден, ось тільки жодної участі ЦРУ там і не знадобилося. Школяреві відомо, що та аварія стала результатом звичайного совкового головотяпства, викликаного звичайним совковим бажанням відрапортувати партії й уряду до дати - у цьому випадку до 7 листопада. Ракету, вже заправлену пальним, у порушення всіх мислимих і немислимих норм доробляли на старті - попри попередження окремих фахівців, які не побоялися заперечувати начальству. Ось і результат. Але товаришів зі " Звезды" очевидні пояснення не влаштовують, час не той, зараз угар потрібен. І вони продовжують натякати глядачеві далі - вже щодо невдачі з випробуваннями радянської місячної ракети Н-1. Мовляв, і тут американська агентура руку доклала. Однак, товариші, з Н-1 сталося ЧОТИРИ катастрофи - це яку ж треба було мати шпигунську мережу, щоб таке провертати?! Куди ж ваш улюблений КДБ дивився? Чи не краще просто зізнатися, що для розв’язання такого завдання - політ людини на Місяць - у СРСР виявилася кишка тонка? Як в анекдоті: "Ну не шмагла!"

Радянська свідомість дуже вразлива до конспірології, оскільки звикла до секретності. Секретність - це невід'ємна якість радянського життя. Зокрема, і радянська місячна програма була суворо засекреченою. Перш за все - через страх перед невдачею, совок підстраховував себе на випадок провалу. Така вже це була система, таке суспільство. Місячна гонка показала, зокрема, культурно-політичну безодню, що розділяє "два світи, дві системи". Західне суспільство - відкрите, і тому президент Кеннеді 12 вересня 1962 року відкрито, на стадіоні, анітрохи не побоюючись цілком можливої невдачі, кинув космічний виклик Радянському Союзу, оголосив про старт американської місячної програми. І вже в 1969 році людина ступила на Місяць - ювілей цієї історичної події ми відзначатимемо в липні. Сьогодні видатний американець Ілон Маск прагне повернути в наше життя космічну романтику 60-х. Успіхів йому! А радянським залишається, як завжди, тільки зловтіха і, зрозуміло, обивательська кухонна конспірологія.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ