Щоб зрозуміти Путіна...
Перемога Дональда Трампа спричинила буквально лавину коментарів, інтерв’ю, статей, автори яких намагаються осмислити «феномен Трампа» й зробити — часто взаємовиключні — прогнози на перспективу. Не втримався від спокуси висловитися і колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер. Вітчизняні електронні ЗМІ — незрідка під сенсаційними заголовками на кшталт «Щоб зрозуміти Путіна, треба читати Достоєвського, а не «Mein Kampf» — зі зрозумілих причин поширили ту частину розлогого інтерв’ю в The Atlantiс, що стосується агресії Росії проти України.
Втім, слова «агресія» Кіссінджер уникає. Навпаки, він розводиться про історичну роль Росії, яка, за його словами, «захистила світ від монголів, від Швеції у XVIII столітті, від Наполеона в XIX столітті і від Гітлера в XX столітті».
Ключовою ж можна вважати ось цю тезу: «Я віддаю перевагу незалежній Україні поза військовими блоками». І далі: «Рішення в тому, щоб дати цим областям Донбасу автономію та право голосу у військових питаннях. Але в усьому іншому — залишити їх під урядуванням України». Що ж, мабуть, проти цього і Путін би не заперечив.
А як щодо того, щоб повернути Мексиці — звичайно, на правах автономії та з правом голосу у військових питаннях — деякі південні штати, скажімо, Техас та Каліфорнію, які найбільше протестують проти обрання Трампа?
Тож залишається тільки радіти, що Генрі Кіссінджер з огляду на поважний вік уже політичний пенсіонер і не може обійняти колишню посаду в Держдепі. А проте важко повірити, що це каже автор знаменитої двадцять років тому «Дипломатії», в якій кожен охочий може знайти такі рядки:
«Незалежність нових республік, зрештою визнаних ООН, не повинна мовчки принижуватися згодою на дії військового характеру, здійснювані Росією на їхній землі».
А от «захистила світ» щодо Росії потребує невеличкого коментаря. Від монгольської навали в 1237—1241 роках світ захистила Русь, до якої Росія жодного стосунку не має. Впав і майже вщент був зруйнований Київ, завойовники загарбали Галичину та Волинь, але — виснажені — не пішли далі на Захід. А Московія ще на початку XV століття була васалом Орди, платила їй данину. Після Полтавської битви переможена Швеція стала на шлях цивілізованого розвитку, а тріумфаторка Росія обрала імперськість, загарбництво, що болем відлунило в історії різних підкорених нею народів і в її власній. Перемога над Наполеоном була перемогою не Росії, а союзу європейських монархій, які боялися, а тому не хотіли будь-яких змін на континенті. І нарешті, колишній держсекретар США мав би пам’ятати, що особиста дуель Гітлера та Сталіна завершилася перемогою одного червонопрапорного режиму над іншим, але ж, врешті-решт, то була Друга світова, а не Велика Вітчизняна (за совєтською термінологією), і перемогу в ній здобули країни антигітлерівської коаліції. А от як, уярмивши сусідні країни, скористався з тієї перемоги СРСР, Генрі Кіссінджер знає не гірше за мене.
Не знаю, що краще читати — Достоєвського чи Mein Kampf — щоб зрозуміти Путіна. Можливо, підручник із психології. Але в жодному разі не самого Кіссінджера, це точно.
