Перша зброя — мова. Виживе мова — виживе вітчизна, бо ж мова є не тільки найважливіший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом) — надійне оружжя добування волі...
Памво Беринда, діяч української культури, енциклопедист, мовознавець, лексикограф, письменник, поет, друкар і гравер, православний чернець

Сізіфова праця кримського «парламенту»

Депутати «госсовєта» забули, що вони нелегітимні, а їхні «закони» будуть викинуті в сміттєвий кошик того дня, коли Крим буде повернено в Україну…
25 травня, 2020 - 11:14

21 травня так званий госсовєт Криму вдруге відзначив «День парламенту». У цей день газета «Крымские известия» помістила цілих 5 статей, присвячених вихвалянню самих себе, в той час, як День пам'яті жертв депортації відзначений всього однією заміткою. Ясно– своя газета ближче до тіла.

Історія питання полягає в тому, що 21 травня 2014 року був офіційно опублікований так званий «Закон Республіки Крим від 15 травня 2014 року № 2-ЗРК« Про Державній Раді Республіки Крим - Парламенті Республіки Крим». А5 лютого 2019 року «Президія ГС РК» прийняла рішення відзначати 21 травня як «День парламента». Таке «свято» є навіть не у всіх суб'єктах Росії. Бо не всі наважуються прославляти себе так, як це роблять очільники «госсовєта» Криму, які через державну зраду перетворили колишню Верховну Раду АРК в «госсовєт».

Тут варто нагадати, що вже під час перебування в Москві в інтерв’ю журналістам очільник російських терористів, які наприкінці лютого 2014 року захопили кримський парламент і Раду міністрів Криму, Ігор Гіркін розповідав, що його бойовики силою звозили депутатів на сесію та погрозами примушували їх голосувати за референдум. В зал тоді не допустили жодного журналіста, депутатам заборонили знімати навіть телефонами, але як розповідали очевидці, навіть силою вони не змогли звезти потрібну кількість депутатів, а тому кворуму не було, сесія не була правоможна, а результати її голосування були сфальсифіковані.

А трохи згодом уже розпущена Верховна Рада якимсь дивом стала «госсовєтом» і найнялася штампувати кримські «закони».

Сама Верховна Рада АРК була розпущена парламентом України, а проти багатьох фігурантів державної зради порушено кримінальні провадження. Ця позиція була підтверджена документами ООН, ОБСЄ, Ради Європи та урядами інших держав світу, які заявили, що Крим є українською територією і на ній діють закони України, а рішення і закони Росії на Крим не поширюються. 

У святкових статтях очільники «госсовєта» розповідають, що вони за цей час прийняли 800 законів і більше 2,5 тисячі постанов. Простий підрахунок показує, що жоден у світі парламент не працює з такою дивовижною швидкістю. Виходить, що кожен закон «госсовєт» розробляв і приймав лише за 2,7 дня, а кожного дня приймав у середньому по 1,7 постанови. Якщо врахувати, що «депутати» засідають раз на місяць, а закони мають прийматися за двома, а інколи трьома читаннями, то стає ясно, що вся робота «госсовєта» – це фікція. В такому разі на кожній сесії має прийматись понад 11 законів і понад 50 постанов. Такого «парламентаризму» в Криму ще ніколи не було. 75 депутатів, навіть якщо б вони працювали 24 години на добу, не в змозі підготувати таку кількість кваліфікованих законів та постанов. Ясно, що Крим отримує або вже готові тексти з Росії, або ж просто переписує їх із законів інших регіонів Росії, а в Сімферополі депутати просто голосують за них, не заглиблюючись у суть справи. 

Крім того, «депутати» мабуть не усвідомлюють, що в у всякому разі їхня діяльність – це сізіфова праця, бо Верховною Радою України прийняте рішення про те, що всі органи, створені Росією в Криму, не є правоможними, а всі їх рішення не мають юридичної сили з дня прийняття. Тобто рано чи пізно, але Крим буде повернено в Україну, і всі їх  багато сотень законів будуть викинуті в кошик для сміття, бо вони були прийняті незаконно.

Сьогодні очільники кримського «госсовєта» кажуть, що в Україні вони не мали навіть права законодавчої ініціативи, а в Росії вони приймають закони. По-перше, це не правда, бо Верховна Рада зразка 1992 року була законодавчим органом, однак така практика себе не виправдала, бо депутати від «Блоку «Росія» наприймали сепаратистських законів, які руйнували законодавство України, а тому Верховна Рада України в 1994 році скасувала всі 40 сепаратистських законів і Конституцію Криму, яка зробила можливою таку руйнацію. Інакше кажучи – законодавчий орган Кримської автономії виявився не в змозі вести законодавчу роботу. І ось тепер вони розгулялись. Однак, певне, з тим же результатом…

Але якби «депутати» подумали глибше, то могли б зрозуміти, чого варті ті їх «закони». У світі давно утвердилася практика, що законодавство в кожній країні має бути єдиним, цілісним і системно вибудованим. В Росії ж «закони» приймають в кожному місті, в якому є «законодатєльноє собраніє», тобто в сотнях «законодавчих» центрів. А це призводить до того, що такі «закони» часто скасовуються, в них вносяться безкінечні зміни, доповнення, уточнення, і громадяни просто губляться в морі законів, які неможливо ні засвоїти, ні виконувати. Це не законотворчість, а гра в законодавство. 

Кримський аналітик Олександр Форманчук, який зрадив Україну і допомагає окупаційній владі як пропагандист російських інтересів, пише, що «Заслуга парламента в легитимизации возвращения Крыма в родную гавань бесспорна. В противном случае образовался бы вакуум власти, и ничего из того, что мы имеем сейчас, не получилось бы». Тобто він розуміє, що сфальсифіковане рішення про проведення референдуму, прийняте депутатами в той день в заблокованому терористами будинку Верховної Ради, під силовим впливом і погрозами, в присутності російських бойовиків у залі, стало папірцем, яким сьогодні російська влада навіть в ООН аргументує неначебто легітимність свого існування. Але вони недарма скаржаться, що ні в ООН, ні в Європі «їх не чують». Так, не чують, бо слухати таку неправду – значить не поважати себе. Більше того: переконувати світ у такий нечесний спосіб, як це роблять російські пропагандисти,  – це значить фальсифікувати істину.  А істина давно вже відома і в ООН, і в Європі.

Цього «святкового дня» не обійшлося і без курйозів та нового обману. Редактор газети «госсовєта» Ірина Іванченко, вітаючи «депутатів» з «професійним святом» пише, що недавно прочитала, що «в парламент Канады (ту его часть, которую называют Палатой общин) вносится на рассмотрение законопроект С-8 о тюремных сроках для родителей, противодействующих гомосексуальному или трансгендерному поведению детей»…  І той факт, що Крим приєднано до Росії, де на її думку, таке неможливо в принципі, вона трактує як користь, виграш Криму від анексії. «Прочитав новости из Канады, я подумала, какое счастье, что наша инакость уберегла народных избранников от такого рода дискуссий! Да, повторяю, жизнь — не сахар, да, есть трудности. Но это всё же лучше, чем родить детей и бояться, что они каждую секунду могут отправить тебя за решётку. С праздником дорогие коллеги, партнёры и друзья! С Днём парламента!»

Скажемо чесно – оригінальне привітання, таке диво не часто зустрінеш.

Насправді ж редакторці потрапила на очі замітка російського, а не канадського,  видання, де все, як звичайно в російських ЗМІ, було поставлене з ніг на голову. Як вдалося з’ясувати, справді в Палату громад Канади внесено законопроєкт С-8, але суть його не в тому, щоб саджати батьків в тюрму за протидію гомосексуалізму дітей, редакторка обманює своїх читачів, а в тому, що законопроєкт, який ще невідомо чи буде прийнятий, може заборонити репаративну терапію. А репаративна, або ж конверсійна терапія, яку іноді називають  терапією «зцілення», – це будь-яке лікування, спрямоване на зміну сексуальної орієнтації людини або придушення її гендерної ідентичності. Тобто законопроєкт таке лікування забороняє. А редакторка просто маніпулює читачами.

Виявляється,навіть в Європі практикується багато методик, які спрямовані на зміну гендерної ідентичності, і для пацієнтів вони перетворюються в справжній жах. Репаративна або конверсійна терапія є антинауковою практикою. Жодна медична організація не підтримує ідею лікування сексуальності. Немає жодного достовірного, задокументованого випадку виправлення гендеру. Більш того, багато асоціацій сексологів, психіатрів, психологів, соціальних працівників і педагогів неодноразово висловлювалися про ту шкоду, яку репаративна терапія приносить людям, які вирішили до неї вдатися. Проповідники репаративної терапії активно діють і на пострадянському просторі.

Тому в світі взагалі, і не тільки в Канаді, обговорюються методи заборони такої терапії із будь-якої зміни гендерної ідентичності, а не тільки тієї, про яку пише редакторка. Це світова проблема, яка, буз сумніву,  як біологічна або ж  медична проблема існує і в Росії, а також і в окупованому Криму. Просто кримські «депутати» і їх очільники, а також і журналісти, що їм служать, ще не усвідомили глибини сучасної проблематики світу, а вже відсторонюються від неї. Тобто фактично редакторка поздоровила «депутатів», сказавши їм «Вітаю, що ви такі обмежені, що навіть не усвідомлюєте тих проблем, з якими доведеться скоро зіткнутися!»

Яке «свято» – таке й привітання!

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ