Щасливий той, хто в чорні дні збереже чистоту серця.
Шарль Де Костер, бельгійський письменник

Спасибі партії за це

12 серпня, 2017 - 11:45

У передачі на RTVi з веселим, але удаваним подивом обговорювали позаминулий сніг - причину того, що російський Брайтон підтримує Трампа і республіканців. Мовляв, багато російських емігрантів живуть на соціальну допомогу, а голосують, як мільйонери, за політика, який обіцяє цю допомогу зменшити. А також зменшити податки на багатих за рахунок зменшення підтримки бідних, якими більшість росіян на Брайтоні є. Мовляв, протиріччя, важко зрозуміле.

Я повторю те, що говорив не раз, щоб побачити у сказаному легкий новий акцент, якщо вийде, звичайно. Російський Брайтон голосує за Трампа не тому, що той обіцяє поліпшити життя багатьох за рахунок бідних і знизити SSI, варіант соціальної пенсії, на яку багато на Брайтоні й існують. Вони голосують за Трампа через його підтримку Ізраїлю. Трамп не збирається, як це робили демократи, критикувати правий уряд Ізраїлю за порушення прав палестинців. Тому Трамп і праві республіканці краще, ніж стурбовані правами людини демократи.

І ось тут обіцяний новий (але чи новий?) акцент цієї теми. Саме ситуація, коли виборці віддають перевагу не своїм соціальним інтересам, а інтересам абстрактним, ідеалістичним, в цьому випадку - національним, і є основою цього повороту. Націоналізм привабливіший за соціальний виграш. Націоналізм вищий за соціальність, хоча видом соціальності і є.

Чому це новий або важливий поворот теми? Бо багато хто думав, що вже євреї, які стали жертвами нацизму - радикальної форми націоналізму - точно отримали протиотруту від нацизму-націоналізму. А як з'ясовується (насправді давно, просто ситуація з Трампом оголила очевидне більшому числу спостерігачів), ніякої протиотрути від нацизму ні у кого немає. Ні у євреїв, ні у марсіан. Націоналізм – зокрема в крайній формі - є і буде головним і дієвим інструментом для маніпуляції суспільством. І ніякі жахи Голокосту цьому не завадять.

Більше того. Те, що саме жертви нацизму самі з легкістю стають нацистами, є особливо яскравою деталлю цієї конструкції. Сама ідея пам'яті Голокосту, здавалося б, мала бути спрямована проти нацизму і націоналізму як такого. Як расової, національної нерівності. Нічого подібного не сталося.

Голокост став інтерпретуватися як злочин проти євреїв, для яких в цій пропорції залишена лише вакансія жертви і тільки. Сама думка, що і євреї можуть бути нацистами, переслідувати інших за расовими або національними ознаками, здавалася і здається багатьом досі блюзнірською. Як жертва може бути катом? Абсурд.

Але вся справа в часі і його наслідках. В епоху А, припустімо, хтось є жертвою, а в епоху В - жертва чи її спадкоємці - вже кати. Інша епоха, інші обставини, інші люди, навіть якщо вони одні й ті ж, все одно інші, бо час минув. Якщо не використовувати пафос як інструмент посилення, цей простий логічний ланцюжок є, можливо, найголовнішим розчаруванням нашого часу. Від нацизму і націоналізму немає протиотрути, зокрема її немає у жертв цього самого нацизму і націоналізму.

В цьому випадку я не хотів би вдаватися в дискусію: якою мірою в політиці правого уряду Ізраїлю присутні елементи нацизму чи це просто такі форми націоналізму. Зрозуміло, що нацистам не властиво відчувати себе нацистами, а виключно патріотами (хоча між націоналізмом у його етнічному вираженні і патріотизмом в історичному не така велика і різниця, подібності більше).

Більше того, тим, кому хотілося б прочитати читане як докір безпосередньо євреям або навіть радянським євреям, я повинен сказати, що таке прочитання неправильне. Ні в цьому та й практично ні в чому іншому євреї не відрізняються від кого-небудь іще. Вони відрізняються лише одним - історією гоніння, якому вони піддавалися за національною ознакою. Можливо, більше за інших, можливо, є й інші гнані нації, не настільки відомі історично. Або такі, що не вміють розповісти про свої біди.

Але важливо інше, і це було вже сказано: попри гоніння, євреї виявилися не застраховані від того, щоб стати джерелом гонінь для інших. Джерелом принижень інших. І так само, як їхні переслідувачі, тобто прихильники нацистських і расистських теорій поділу на гідні й негідні нації, цивілізовані або нецивілізовані народи, правильні чи неправильні релігії і конфесії - здатні сповідувати нацистські та расистські теорії зі схожою запальністю, самовпевненістю і самообманом. Тобто, приймаючи нацизм за патріотизм.

Спасибі партії за це. За цей біном Ньютона. Партії Трампа. Ну і Брайтону, звичайно, як тут без російського Брайтона прожити.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments