Світ став однополярним
Тероризм легітимував незмінність і вседозволеність влади усередині Росії, а тепер і у світі
Про кремль як бенефіціар тероризму сказано багато. Саме тому розмову варто продовжити — буває й таке, що про щось треба поговорити, тому що про це сказано багато, а не мало. Особливо про можливу причетність кремля до тероризму. Уже багато років я повторюю, що розслідування загадкових вибухів будинків 1999 року є неодмінною умовою демократичного перевлаштування Росії. Але доки воно не проведене, можна оперувати лише фактами, які, — ось це принципово важливо — і без доказу прямої участі нинішньої російської влади у терактах дають повне уявлення про її природу.
Повторю вже сказане. Великі теракти збігаються з етапами становлення тоталітарного устрою. Тероризм у сучасній Росії є частиною політичної системи, а не спрямований проти неї. Він системний, а не антисистемний. Матеріал, що накопичився з дев’яностих років, дозволяє дійти висновку про те, що тероризм є найважливішим засобом легітимації влади.
Протягом досить тривалого часу ми спостерігаємо отримання людьми у владі особистої вигоди з терактів. У історії так бувало не раз, особливо в історії російській. Доречно пригадати, що симбіоз тероризму та спецслужб просліджується в Росії щонайменше з часів народовольців. Їх остаточне злиття сталося в тоталітарних ЧКДБ і ГРУ. Це і пряма співпраця терористів і тих, хто з ними боровся, і глибша спільність інтересів. Так, тероризм есерів і більшовиків після маніфесту жовтня 1905 року зупинив розвиток громадянського суспільства й мирну еволюцію політичної системи в Росії, в чому були зацікавлені як екстремісти, так і значна частина правлячої еліти.
Пряма причетність російських спецслужб до колишніх і нинішніх терактів поки не доведена, існує як одна з рівноправних версій, на користь якої є низка непрямих свідчень. Але не надто важливо, що там було, — ось це слід зрозуміти і прийняти. Суттєвим є інше — очевидна стратегічна взаємодія тероризму й тоталітарної влади, що зміцнюється за його пособництва, перенесла це партнерство на міжнародні відносини.
Уявіть собі ситуацію: Гітлер, посилаючись на підступи комінтерну — абсолютно реальні — на вбивства й викрадання людей (привіт Цвєтаєвій і Ефрону), на ввічливих людей в Іспанії, на жахливі репресії — ніколи вони не були секретом для Заходу, він просто не хотів їх помічати — на експансію СРСР на Сході — від Афганістану до Маньчжурії — пропонує союз Британії, Франції і США. Натомість ті закривають очі на розгортання господарства Ейхмана і територіальні придбання рейху за рахунок ліквідації сусідніх держав. І забувають приказку: вовка на собак на допомогу не клич.
Нічого нового. Тероризм легітимував незамінність і вседозволеність влади всередині Росії, тепер він стає засобом її легітимації світовою спільнотою. Саме це сталося на G20. Якщо навіть з’являться неспростовні докази причетності кремля до терактів, вони будуть проігноровані політичною елітою заходу. Так уже відбувається з розслідуванням загибелі малайзійського літака, з убивством Литвиненка, з рязанськими навчаннями. Путін — один з них. А отже, він недоторканний і поза підозрою. Такою є логіка тих, хто визначає, яким бути світу.
І вони не хочуть помічати, що визначає тепер це один Путін. Світ став однополярним, недоторканність і вседозволеність Путіна отримали міжнародні гарантії.
Безумовно, це результат продуманої й вельми успішної політики кремля, який користується тим, що цивілізований світ і його лідери поки демонструють повну неспроможність. Немає ніякого сенсу інтенсифікувати бомбардування на Близькому Сході, оскільки сучасний мережевий тероризм давно вже базується в самій Європі й рекрутує прибічників аж ніяк не з нових мігрантів, а з тих, хто вже укорінився в нових умовах. Тому й у нападках на біженців немає ніякого резону.
Сучасні технології дозволяють тримати під IT-ковпаком усіх користувачів інтернету й наймасовіших гаджетів, високотехнологічний контроль налагоджено. Але це ніяк не впливає на переміщення світом зброї, набоїв, вибухівки. І ніяк не заважає чудовій організації терактів з використанням новітніх технологій і простих вибухових пристроїв. Мислезлочини — інша річ — їх виявити й вигадати легко й просто, а тероризм невразливий у всьому світі, як і наркоторгівля.
Атака на Париж не згуртує Європу — литовці й чехи не вважають її спрямованою проти них, як французи й італійці не вважали напад Росії на Україну антиєвропейським. Результатом терактів ісламістів у Парижі стане більш жорстка позиція Франції і ЄС щодо Ізраїлю. Звинувачення на його адресу вже лунають на високому рівні.
І як тут не вклонитися в ноги сильній вольовій людині з Москви? Барак Обама вже вклонився. Ось лише одна деталь. Колишня модель російського тоталітаризму мала деякі цивілізаційні рудименти. Гасла «грабуй награбоване» і «все поділити» несли в собі щось раціональне. Нинішня модель остаточно стала варварською — все втопити. Руйнування заради руйнування. Щоб зрозуміти, яке життя Росія може запропонувати Європі, треба побачити, як гниють Абхазія, Придністров’я і Донбас.
Дмитро ШУШАРІН, історик, публіцист; Москва, спеціально для «Дня»
