Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Велика оборудка

13 березня, 2017 - 15:38

Рівно рік тому в українське інформаційне поле було вкинуто перший «мирний план» реінтеграції окупованих територій. Тоді йшлося про необхідність призначення Ахметова і Бойка губернаторами окупованих районів Донецької та Луганської областей. Мовляв, це влаштує всіх. Відтоді один чудесний сценарій змінював інший з регулярністю раз на місяць. Пінчук, Філіпчук, Артеменко і багато інших неназваних «горизонтальних дипломатів» атакували західні ЗМІ і кабінети світових лідерів з пропозиціями здати Крим в оренду, поміняти його на Донбас, провести повторний кримський референдум, повернути Донбас в українське правове поле на російських умовах. Протягом року на наші голови виливалися всілякі пропозиції, які свідчили про те, що Кремль відчайдушно потребує переговорів, але не готовий поки відмовлятися від своєї хижацької політики. Російська зовнішня політика - це гра «хто перший моргне». А мирні плани, написані в Москві, - це шпаргалка: непрозорий натяк на те, що б такого Захід міг запропонувати Російській Федерації, щоб вона перестала дестабілізувати обстановку в Європі і світі. Мирні плани - це ігри, «багатоходовочки», а не реальна готовність Кремля говорити про вихід із ситуації, що склалася.

У полку примирителів прибуло. 8 березня на сторінках The WallStreet Journal з'явилася стаття Михайла Ходорковського «Остаточна угода Трампа - Путіна. Чи може Білий дім вивести Росію з її піке шляхом переговорів про мирний перехід влади? ». Це вам не благоглупості від українських аутсайдерів, які закликають обміняти територіальну цілісність країни на ослаблення економічних санкцій проти країни-агресора. І не людожерські заклики близьких до Кремля російських спікерів терміново віддати Путіну все, що він хоче, інакше - радіоактивний попіл. Опальний російський бізнесмен розповідає, звертаючись до американського президента, що «росіяни чекають з надією і побоюваннями» угоди, яку Трамп може запропонувати Володимиру Путіну. Ходорковський пропонує ненадовго відступити від загальноприйнятих істин, забути про такі складні питання, як Сирія, Україна, Іран, ядерна зброя, і поговорити про те, що дійсно важливо для Володимира Путіна. Про його відхід від влади.

«Русскій мір» у викладі Ходорковського постає в сірих безрадісних тонах. «Пан Путін перебуває при владі майже 18 років... Сьогодні, як і в пізні брежнєвські роки, економіка Росії деградує, а рівень життя росіян падає. Освіта, наука і охорона здоров'я відсталі. Росіяни говорять соціологам, яких вони вважають агентами ФСБ, що підтримують режим. Але вони не йдуть голосувати... Кремль наполягає на тому, щоб наступний президентський термін Путіна був останнім. Путін хотів би піти на пенсію в 2024 році. Але він не може цього зробити, не піддаючи себе величезному ризику», - пише російський опозиціонер.

Картина дійсно апокаліптична. Росія гине. Путін не може, росіянин не хоче. Тому... «Настав час для миру», «для гарантій не просто особистих», - волає до Трампа Ходорковський і пропонує почати діалог, який має протистояти деяким неприємним реаліям. «Пан Путін хотів би використовувати міжнародні угоди для збереження і формалізації «завоювань», яких він досяг у Європі», - пояснює причину проблеми Михайло Борисович. Йдеться, як нескладно здогадатися, про Крим і нейтральний статус для України та інших держав, «які Путін вважає такими, що перебувають у законній сфері впливу Росії».

Чудово, чи не так? Адже ви оцінили красу гри? Російський бізнесмен, жертва свавілля режиму, переконує американців на сторінках найвпливовішого ділового видання світу, що Володимир Путін затіяв війну в Україні і почав репресії всередині Росії, тому що хоче, але не може піти від влади. Йому потрібні гарантії. Але гарантій він хоче не тільки для себе - військового злочинця, результати діяльності якого вже слухаються в багатьох міжнародних судах, - а й для «своїх завоювань». А завоювання - це ми з вами. Бачите, як усе просто?

«Готовність до таких поступок може спонукати пана Путіна обговорити питання про відставку», - пише Ходорковський. Мило? - Ще б пак! Суть «великої угоди», за Ходорковським, полягає в тому, що Америка повинна легалізувати окупацію Криму, а Володимир Путін, в свою чергу, піде у відставку. Але потім. У 2024 році. Коли Дональд Трамп, якщо йому пощастить переобратися на другий термін, вже готуватиметься залишити назавжди Білий Дім.

Іноді складається враження, що російські геополітичні плани пишуться за мотивами виступів Михайла Задорнова. По-іншому неможливо пояснити цю «велику комбінацію». Але і це ще не все. Навіщо Дональду Трампу вплутуватися у все це? Не повірите. Він стане тим, хто врятує Росію від її мертвої петлі. А! Як вам? Путін піде, Росія не розвалиться, громадянська війна між російськими суб'єктами не почнеться, ліберальна опозиція прийде до влади. Хепі-енд, містере президенте. Але тільки за умови, що «гарантії завоювань» будуть діяти і для нових «демократичних» правителів країни-деграданта. І тут виникає останнє запитання. А якщо ні, то що? Якщо Трамп, Америка, підла Україна не погодяться на такий прекрасний сценарій приходу до влади демократичного російського уряду, то що тоді? А тоді: «Вашингтону треба буде визнати, що єдиною дієвою політикою щодо Кремля є стримування в стилі холодної війни з чітко визначеними параметрами». Інакше кажучи, якщо ви не дасте нам зараз під наше чесне слово «на потім», то ми за себе не ручаємось. Холодна війна і залізна завіса між ліжками!

У старі недобрі часи цей текст вивчали б розвідки всього світу. Кремль вустами «пристойних спікерів» посилає сигнали про те, що хотів би прояснити подальшу долю російської правлячої верхівки. Реальність вторгається і в наполеонівські плани Володимира Путіна. Україна не розвалюється, Захід не загниває, а гроші на гібридну війну закінчуються. Треба щось робити. Причому терміново. Пропозицій, навіть обманних, у Кремля більше немає. Ні обіцянки спільної боротьби з тероризмом, ні розв’язання сирійського конфлікту за допомогою російських багнетів, ні пропозиції про вигідні бізнес-угоди з росіянами на російських і світових ринках - все це більше не є аргументами, здатними змусити Захід закрити очі на ту загрозу, яку являє собою авантюристська зовнішня політика Путіна.

Путін - а це саме його словами говорить Михайло Ходорковський - на сторінках американського ділового видання вирішив поторгувати собою. Для нас важливим є те, що на кону вже не якась там Сирія або Донбас. Звичайно ж, ні в яку відставку він не піде. Звичайно ж, вирішувати долю України як якихось абстрактних «путінських завоювань» ніхто не буде. Важливо інше. Ми з вами на власні очі спостерігаємо стрімке піке путінського режиму від Кримської промови, яка проголосила початок «великих новоросійських завоювань», до мирних ініціатив в очікуванні великої угоди. У хід пішов останній аргумент - голова Володимира Путіна, його теоретична відставка в разі легалізації всього того, що він накоїв. Хороший проміжний підсумок напередодні третьої річниці «кримського референдуму».

Це кінець? Так. Він самий. І тепер його усвідомлюють усі. Навіть «винуватець торжества».

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments