Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Від Москви до Гонконгу шлях далекий

1 жовтня, 2019 - 12:08

Московський міський суд ґрунтовно пом'якшив вирок акторові Павлу Устинову, замінивши три з половиною роки реального ув'язнення на рік умовного з дворічним випробувальним терміном. Сталося це після того, як судді під головуванням Олени Іванової погодилися долучити до справи відеозапис затримання підсудного і погодилися перекваліфікував категорію злочину з тяжкої на середню. Устинов і раніше наполягав на своїй невинуватості та пообіцяв оскаржити вирок. Він також закликав підтримати всіх заарештованих і засуджених за фальшивими справах про масові заворушення в Москві під час протестних акцій проти недопуску опозиційних кандидатів до виборів. Прокурор Анастасія Звєрєва стверджувала, що «винуватість засудженого було повністю доведено судом першої інстанції» і що «причиною затримання було скандування (Устиновим. - Б. С.) образливих гасел». Щоправда, яких саме, прокурор не уточнила, так само як і не пояснила, яким чином вигукувала гасла людина, яка в момент затримання розмовляла по телефону і перебувала далеко від демонстрації. Про те, що Устинов вигукував гасла, заявив потерпілий – росгвардієць Олександр Лягін, який сказав: «Моя група чула, як він вигукував гасла. Але я вважаю, не треба карати Павла реальним позбавленням волі». Доводи адвокатів актора Дмитра Чешкова і Анатолія Кучерени щодо того, що слід виправдати їхнього підзахисного, оскільки не було «будь-яких вигуків перед затриманням, що підтверджується відеозаписами», до уваги не взяли. «Ми не розуміємо, чим керувався суд, виносячи обвинувальний вирок, і маємо намір готувати наступну апеляцію», - дивувався Чешков. Хоча, мабуть, ні він, ні Кучерена насправді виправдувального вироку не очікували.

Було більш-менш зрозуміло, що винести виправдувальний вирок Устинову влада не ризикне. Адже тоді довелося б притягати до відповідальності за неправдиві свідчення того ж омонівця Лягіна, а це могло б серйозно підірвати моральний дух бійців Росгвардії. Та й створився б небезпечний прецедент, яким скористалися б адвокати інших підсудних, обвинувачених у масових заворушеннях і в опорі поліції і Росгвардії. З іншого боку, був варіант відправити справу Устинова на дослідування, уникнувши тим самим відвертих фальсифікацій. Однак це теж створювало б поганий, з точки зору влади, прецедент для аналогічних справ. Тому Мосміськсуд залишився на позиції непогрішності російської судової системи. Авторитарний путінський режим вважає смертельно небезпечним для себе, якщо раптом суд винесе виправдувальний вирок за політичною справою. Можна не сумніватися, що апеляції на вирок Устинову з боку захисту неодмінно підуть, але в російських судах при путінському правлінні вони всі приречені на невдачу. Вочевидь на бік Устинова стане Європейський суд з прав людини і присудить йому солідну грошову компенсацію у твердій валюті. Але чекати цієї щасливої години доведеться кілька років, а за цей час справа Устинова встигне втратити політичну актуальність.

Те, що влада не має наміру йти на поступки опозиції, засвідчується тим, що в день, коли Устинов отримав умовний термін, Мосміськсуд, так само як і інші московські суди, не звільнив більше жодного обвинуваченого у справі про московські протести, всім їм продовживши термін утримання під вартою. Таким чином, багатотисячний мітинг опозиції під гаслом «Відпускай!», присвячений захисту несправедливо заарештованих і засуджених учасників московських протестів, що відбувся напередодні на проспекті Сахарова, не здійснив на владу жодного впливу. Те, що Устинова так чи інакше звільнять, було зрозуміло задовго до мітингу, а нікого іншого поки що не звільнили. Не кажучи вже про те, щоб притягти до відповідальності когось із силовиків за надмірне насильство щодо протестувальників (це - ще одна вимога учасників мітингу). Тим часом, за московськими мірками, цей дозволений мітинг був дійсно масовим. За оцінкою організаторів, у ньому брали участь 25 тис. осіб, а за оцінкою поліції - 20 тис. (Цього разу оцінки двох, здавалося б, протиборчих сторін виявилися напрочуд близькі одна до одної). Ідилія доповнювалася тим, що після мітингу поліція нікого не затримала, хоча і застосувала певне «ноу хау». За свідченням очевидців, цього разу переодягнені в цивільне поліцейські працювали серед мітингувальників під виглядом... журналістів і з усіма журналістськими атрибутами - камерами і прес-картами телеканалу ТВЦ (це щоб зручніше було фіксувати баламутів на камеру і щоб наївні люди думали, що докладний репортаж про мітинг покаже один із центральних телеканалів).

Загальну втішну картину підкреслював той факт, що на мітингу виступали, щоправда, дуже коротко, як системний ліберал Григорій Явлінський, так і лідер позасистемної опозиції Олексій Навальний. Поява останнього не викликала жодної різкої і негативної реакції з боку правоохоронців. Схоже, влада впевнена в тому, що повністю приручила московський протест. Після того, як вибори пройшли, він уже не страшний, навіть якщо на вулиці в столиці виходить 20 тис. осіб. Тим більше що влада сподівається на різке скорочення числа протестувальників з настанням холодів. Москва – в усьому не Гонконг. Як видається, Путін і його команда будуть готові терпіти мітинги опозиції, зокрема позасистемної, у дозволеному загінчику на проспекті Сахарова аж до наступних виборів (у Москві доведеться чекати до виборів у Державну Думу в 2021 році, коли всі ті витівки з боку влади, які ми спостерігали на минулих виборах у Мосміськдуму, вочевидь повторяться у ще більшому масштабі). Влада впевнена, що сотні тисяч і мільйони протестувальників, як зараз у Гонконзі, на московські вулиці ніколи не вийдуть, а з 20-30 тис. демонстрантів, навіть на несанкціонованій акції, завжди вдасться впоратися, принаймні кинувши в бій усі поліцейські сили. І жодних реформ з боку уряду Росії найближчим часом не передбачається. Що ж, опозиції залишається тільки довести владі, що вона помиляється і що по-справжньому масовий протест у Росії ще можливий.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ