Мова росте елементарно, разом з душею народу
Іван Франко, видатний український письменник, поет, публіцист

Вибір-2019. Постати або зникнути

24 березня, 2019 - 17:46

Відповідно до доктрини гібридної війни, названої на честь начальника Генерального штабу Збройних сил РФ доктриною генерала Герасимова, невійськові методи превалюють над військовими і становлять до 80 відсотків від усіх, що застосовуються для досягнення необхідної Росії мети. Серед невійськових методів варто особливо виділити російське втручання в вибори та референдуми, яке в останні роки ефективно застосовувалось як в європейських країнах, так і за океаном.

Україна в 2019 році входить в період повного перезавантаження влади. В квітні ми оберемо нового Президента, в жовтні – новий парламент, наступного року нас чекає повне переобрання всіх органів місцевої влади. У зв’язку з цим українцям треба усвідомлювати, що нову українську владу також обиратиме Російська Федерація, і що для цього в неї є не лише найвища мотивація, але й найвищі спроможності.

Мотивація РФ – очевидна. Отримати в результаті виборів в Україні владу, що фактично визнає анексію Криму та погодиться прийняти Донбас на вигідних для Москви умовах – це не лише абсолютна перемога Росії на цій стадії протистояння, але й створення вигідних передумов для продовження гібридної агресії. Демонтаж інституту президенства, формування парламентсько-олігархічної моделі управління, федералізація з прийняттям нового законодавства про референдуми дозволить Росії розчленувати Україну на декілька частин, повністю уникнувши міжнародної відповідальності та будь-яких санкцій. Більш того, дозволить зберігати прихований російський контроль за всіма новоутвореними державами. Адже саме контроль з метою продовження неоколоніальної експлуатації України і є головною метою Кремля.

Для досягнення цієї мети Москва в Україні має безліч союзників: від безпосередньої агентури та корисних ідіотів до неефективного уряду, не здатного задовольнити потреби українців, і, як наслідок, глибокого розчарування цих самих українців. Попри те, що Росія віддає перевагу невійськовим методам, вона готова й до військових. Ударні угруповування російських військ в Криму, на Донбасі, на кордонах України з Росією та невизнаним Придністров’ям становлять налічують кілька сотень тисяч військовослужбовців та готові до безпосереднього вторгнення будь-якої миті.

Що ж в такій ситуації робити Україні та українцям, які хочуть зберегти Україну, проте прагнуть миру? Їм треба усвідомити кілька простих речей. Війна може завершитись лише перемогою або капітуляцією України. Завершити її перемогою – найкращий шлях, капітуляцією – найшвидший. Капітуляція не означає для України нічого доброго, бо Росія не хоче Україні добра. Єдиним гарантом того, що російські танки не штурмують Харків, Полтаву, Одесу і Запоріжжя є не Мінські домовленості, а бригади ЗСУ, які здатні примусити РФ заплатити дорогу ціну за таку спробу. Україна прагне миру, тому має готуватись до війни.

Готуватись не лише шляхом відбудови та модернізації власної армії та флоту, але й побудови сильної економіки. Без сильної економіки ми не матимемо достатньо коштів не лише на розвиток, але й на утримання системи національної безпеки та оборони. Без сильної економіки Україна й далі втрачатиме щороку мільйони українців, що шукатимуть кращої долі в країнах Європейського союзу. Без сильної економіки Україна зникне в наступні кілька десятиліть навіть без російської агресії.

Стан в якому перебуває наша держава не залишає місця для напівтонів. Україна може зберегтися лише ставши по-справжньому могутньою державою. Лише повторивши шлях Південної Кореї, яка за тридцять років з однієї з найбідніших країн світу, повністю зруйнованою війною, що критично залежала від зовнішньої не лише фінансової, але й продуктової допомоги, змогла увійти в десятку найбільш розвинених країн світу.

Ми маємо об’єднатись навколо саме такої мети. Не допустити російський реванш на президентських та парламентських виборах та привести до влади тих, хто здатен розірвати замкнене коло постколоніальної залежності та корупційного популізму. Тих, хто не буде годувати Українців солодкими обіцянками про підвищення пенсій та соціальних виплат в умовах хронічного дефіциту Пенсійного фонду та 134 місця в світі за рівнем ВВП на душу населення. Тих, хто зосередить весь наявний в Україні ресурс на тому, щоб створити потужну експортно-орієнтовану промисловість, високоефективне сільське господарство та інноваційну високотехнологічну наукоємну сферу послуг з мільйонами нових робочих місць.

Поруч з Україною знаходиться найбільший в світі ринок Європейського союзу. Ринок, відкритий для нас завдяки угоді про асоціацію. Ми маємо завоювати цей ринок, стати економічно сильними для того, щоб стати магнітом не лише для українців на окупованих територіях, але й мільйонів тих, хто вже сьогодні працює в Польщі, Італії, Іспанії та Португалії. Стати економічно сильними для того, щоб наші Збройні Сили могли продовжувати боронити наші кордони, а наші спецслужби готувати передумови для відновлення територіальної цілісності та конституційного ладу на всій території. Стати економічно сильними для того, щоб громадяни РФ стояли в кілометрових чергах за українськими візами та проклинали путінський режим. Стати економічно сильними для того, щоб мати не менший за Росію вплив на уряди та парламенти західних держав. Стати сильними, щоб перемогти.

Усвідомлення безальтернативності цього шляху – це перший крок до Української Перемоги. Зробіть його. Не змарнуйте подвиг Героїв, що віддали свої життя для того, щоб Україна мала свій історичний шанс.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments