Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Зеленський і Путін: зустріч чи незустріч

Тепер новому президентові належить розв’язувати ті ж таки проблеми України, під тягарем яких завалився рейтинг Порошенка
23 квітня, 2019 - 18:22

Отже, Володимир Зеленський цілком передбачувано і обвально переміг Петра Порошенка. Кремлівські пропагандистські телеканали майже відкрито підтримували шоумена проти шоколадного короля, але чинному президентові, на відміну від першого туру, це вже не могло допомогти. Тепер Зеленському належить розв’язувати ті ж таки проблеми України, під тягарем яких завалився рейтинг Петра Олексійовича. Передусім — це конфлікт на Донбасі, анексія Криму та відносини з Росією, яка щойно піднесла дарунок новому президентові у вигляді практично цілковитої заборони експорту російської нафти в Україну. Ймовірно, Зеленський і Коломойський, який, можливо, стоїть за ним, сподівалися, що з боку Росії щодо того, хто змінив ненависного Путіну Порошенка, буде якщо не режим найбільшого сприяння, то хоча б спроба знайти з ним якийсь модус вівенді.

Проте російський президент поки що не поспішає висловлювати свою прихильність до новообраного українського колеги. Як повідомив прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков, його шеф поки що не надсилатиме привітання Зеленському як переможцеві президентських виборів. І попередив, що про можливість співпраці з новим українським президентом можна буде судити «лише з конкретних справ і конкретних кроків». Ще Пєсков натякнув, що офіційні підсумки виборів ще не підбито, хоча й визнав, що сумнівів у перемозі Зеленського немає. Й одразу ж застеріг, що, мовляв, «водночас легітимність цих виборів загалом було поставлено під питання, коли не було надано можливість голосувати трьом мільйонам громадян України, які мешкають у Російській Федерації». Ось і гадай тепер, коли Володимир Володимирович привітає Володимира Олександровича. Зробить це лише тоді, коли буде офіційно підбито підсумки президентських виборів в Україні чи взагалі зачекає до проведення виборів до Верховної Ради. А то, дивись, зовсім відмовиться визнавати результати президентських виборів, проте визнає «незалежність» так званих ДНР і ЛНР.

Поки що, явно за командою із Кремля, з обранням Зеленського привітав Віктор Янукович, повалений Революцією Гідності. Віктор Федорович зі свого російського далека висловив сподівання, що Володимир Олександрович «поверне народові мир і процвітання» й побажав переможцеві виборів «міцного здоров’я, благословення від Господа і успіхів на високому та відповідальному посту Президента України». Цілком природно, що у штабі Зеленського від «пивітань» Януковича поспішили відхреститися, заявивши: «Упродовж всієї кампанії команда Зеленського отримувала так звану підтримку від російських пропагандистів та колишніх українських чиновників. Ми обійдемося як без цієї підтримки, так і без їхніх привітань».

Історія з «привітаннями» з боку Януковича свідчить про те, що Путін поки що сприймає Зеленського всього лише як шоумена і має намір його тролити. А деякі кремлівські пропагандисти вже встигли заявити на різних ток-шоу, що курс Зеленського насправді нічим не відрізняється від курсу Порошенка: так само прагне до Євросоюзу і НАТО, не визнає права народу Донбасу і приєднання Криму до Росії. Цілком імовірно, що Володимир Володимирович насправді досі серйозно не сприймає свого українського тезка і дивиться на нього як на коміка.

Усе це, звичайно, не означає, що російський президент взагалі не спілкуватиметься з новообраним президентом України. Найімовірніше, через кілька місяців після інавгурації Зеленського і ще до виборів до Верховної Ради відбудеться якась зустріч лідерів у «нормандському» форматі. А ось двостороння зустріч Зеленського і Путіна, якщо й відбудеться, то не раніше, ніж відбудуться українські парламентські вибори. І ось чому. Саме від результату виборів до Ради залежатиме, яка нова конфігурація влади сформується в Україні. Особливості української Конституції такі, що належність прем’єра, якого обирає Верховна Рада, і президента, якого обирає народ, до різних політичних сил, які перебувають одна з одною в тому чи тому ступені конфронтації, автоматично спричиняє параліч всієї політичної системи України, чого Росія і домагається. При цьому збіг позицій президента і прем’єра з питань зовнішньої політики в такій конфронтації мало що означає. Згадаймо, що і Ющенко, і Порошенко виступали за європейський вибір України та її членство в ЄС і НАТО, що не заважало їм вести між собою жорстку боротьбу.

Теоретично Зеленський, ставши президентом, може спробувати розпустити Верховну Раду й організувати дострокові парламентські вибори, аби негайно реалізувати ту величезну перевагу, яку він здобув на президентських виборах і не співіснувати протягом півроку з явно ворожим йому парламентом. Проте практично він уже не матиме часу для реалізації цього сценарію. Згідно із законом, Раду не можна розпускати упродовж останніх півроку її діяльності. Тобто останній день, коли можна розпустити Раду, це 27 травня. Але до цього дня Зеленський у кращому разі тільки-но заступить на посаду президента. А єдиний можливий варіант розпуску парламенту через відставку прем’єр-міністра потребує для свого здійснення не менш ніж два місяці, яких Зеленський уже не має.

Путін та його команда неодмінно ставитимуть на парламентських виборах на те, аби повторити ситуацію протистояння часів президентства Ющенка і прем’єрства Тимошенко. Тому перемога партії Зеленського «Слуга народу» на парламентських виборах Кремль категорично не влаштовує. Але такою ж неприйнятною для Москви є і перемога партії Порошенка. Тому російська влада, з одного боку, робитиме ставку на те, аби проросійські партії Бойка і Вілкула здобули якомога більше місць у Верховній Раді і тим самим ускладнили ведення будь-яких майбутніх коаліційних переговорів. За цих умов зустріч Зеленського з Путіним, особливо в разі, якби Володимир Олександрович зайняв на ній тверду позицію, могла б лише додати очок партії новообраного президента на парламентських виборах. Цього Путіну зовсім не потрібно. Він домагається від української сторони беззастережної капітуляції в питаннях Донбасу і Криму, у відповідь на яку готовий буде відновити експорт нафти і прихильно погодитися на збереження газового транзиту через Україну. Тому Путін спробує зустрітися із Зеленським лише після парламентських виборів, на яких, як розраховує Володимир Володимирович, його український колега зазнає поразка і буде значно ослаблений.

А ось бажання Зеленського звільнити 24 утримуваних у Росії українських моряків, цілком можливо, буде реалізовано. Ближче до виборів до Ради Путін може великодушно відпустити в’язнів, передавши їх Бойку і Медведчуку, аби підвищити рейтинг їхньої партії.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ