Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Боржава та Свидовець: перевірка на зрілість українського суспільства

22 листопада, 2019 - 14:05

Боржава та Свидовець – назви, які для пересічного українця нічого не скажуть. Проте, якщо ви еколог, турист чи спортсмен – ці слова перенесуть вас у мальовничу природу Закарпаття, яка тисячу років формує екосистеми цих територій. Станом на сьогодні два однойменних хребта включені у список особливо цінних природоохоронних територій відповідно до Бернської конвенції. Вони перебувають під пильним спостереженням науковців. Проте бізнес вирішив покласти своє око на ці мальовничі місця й, як наслідок, поставив під загрозу існування цих територій як природних територій.

Варто нагадати, що охорона довкілля – це важлива функція держави, яка реалізовується через злагодженість дій усіх учасників суспільних відносин. Прописано це у Конституції України у статтях 13, 16, 50, 66, які визначають як права на природні ресурси, екологічну безпеку, так і покладають обов’язок на усіх щодо охорони довкілля.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед основних принципів охорони довкілля визначають принцип науково-обґрунтованого узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища. Принцип наукової обґрунтованості розшифровується у законі України «Про наукову і науково-технічну експертизу» і розуміється він як цілеспрямована робота експертного середовища із вивчення елементів довкілля, аналізу їхнього стану, прогнозування певних змін з врахуванням чинників вплив на них. Принцип наукової обґрунтованості прописаний також у процедурах стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» зобов’язує Міністерство енергетики та захисту довкілля, Міністерство охорони здоров’я та області державні адміністрації  залучати науковців до консультацій під час проведення процедури СЕО, у разі виникнення спірних питань залучаються науковці. Також вони залучаються для підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля, які готуються на підставі адміністративними даними, статистичної інформації та результатами досліджень. У звіті зазначається кваліфікація усіх виконавців звіту.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачає опис поточного стану довкілля та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань, таким чином науковці з врахуванням відповідних кваліфікацій залучаються для проведення належних оцінок наслідків впливів від планованої діяльності чи реалізації документа державного планування для прийняття максимально правильного рішення.

Однак, як засвідчує досвід боротьби на захист Свидовця і Боржави, серед науковців немає єдиної позиції щодо охорони цих земель, як цінних природних територій. Їхні консультації з органами влади і офіційні, і приватні не полегшують прийняття рішень, завершуються виникненням конфліктних ситуацій.

Так, у 2017 років Тячівська та Рахівська РДА прийняли рішення про забудову території Свидовця мегакурортом, перетворивши його на величезний мол розваг. На початку 2018 року Воловецька та Свалявська РДА прийняли рішення про забудову полонини Боржава Вітровою електростанцією за кошти турецького інвестора.

Обидві конфліктні ситуації були породженні неправильним трактуванням норм природоохоронного законодавства. Внаслідок цього сучасні прогресивні процедури оцінки екологічних наслідків документів державного планування, такі як детальні плани територій приймались без проходження стратегічної екологічної оцінки, а реалізація проєктів будівництва ВЕС відбулася із порушенням процедури оцінки впливу на довкілля.

У підсумку в провадженні судів знаходяться судові справи. Щодо Свидовця справа перебуває на розгляді у Верховному Суді (Справа № 807/1314/17). Тут оскаржуються розпорядження про затвердження детальний планів територій.

Стосовно Боржави є дві справи у провадженні Закарпатського адміністративного суду щодо оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на початок будівельних робіт виданого ТОВ «Атлас-Воловець».

Справи на захист Свидовця і Боржави актуалізували дуже важливі теми серед наукової спільноти: це достовірність наукових даних, перевірка їх на об’єктивність, доступ до наукової екологічної інформації, відповідальність науковців за свої висновки, вибір методик для збору достатньої інформації для прийняття оптимальних рішень щодо оцінок тощо.

Звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва ВЕС на полонині Боржава отримав море критики ці сторони науковців. Під час прес-конференції «Чи не продали недобросовісні чиновники та науковці Боржаву за 30 срібняків?» науковці ствердили, що підготовка документації щодо спорудження на Боржавській полонині вітрової електростанції викликає великі сумніви щодо якості та рівня фаховості тих, хто її готує.

А 18 листопада цього року у Закарпатському адміністративному суді були допитані свідки-науковці. Результати допитів лише підтвердили сказане під час конференції.

Таким чином, перед наукової спільною стоїть виклик, який потребує чіткого розв’язання. Слід вимагати від Кабінету Міністрів належного фінансування проведення досліджень, оновлення системи моніторингу стану довкілля, який включає і моніторинг за біорізноманіттям, за ґрунтами, ландшафтами тощо, вимагати розробку найкращих методик для оцінки стану довкілля під час прийняття тих чи інших рішень. Також важливо дотиснути прийняття постанови КМУ про експертну комісію з оцінки впливу на довкілля на виконання с. 10 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ