Чужі діти
У підлітковому віці я був присутній на одному судовому процесі, який проходив у Кишиневі. У розгляді справи брав участь мій батько, який представляв інтереси своєї підзахисної. Судили жінку, яка вбила свого сина-мучителя. Справа розглядалася у Верховному суді Молдавської РСР, оскільки санкція статті передбачала вищу міру покарання. Вигодуваний материнським молоком, сильний чоловік систематично бив свою матір. Нещасна жінка взялася за сокиру після чергового звірячого побиття, коли син привіз їй бідон коров'ячого молока з ферми зі словами, що він, таким чином, «розраховується» з нею за її материнське молоко.
Коли у годувальниці не вистачає молока, то її можна брикнути ногою. Паразити-наїзники, які вигодувані українськими надрами і користуються іншими перевагами для засвоєння легко доступної їжі, легко стають забудькуватими.
Цей тимчасовий розлад пам'яті дає неправильне уявлення про реальність і ґрунтується на власних солодких гастрономічних відчуттях.
Де закінчується Україна для паразитів-наїзників, які часто мають паспорти інших країн?
- Там, де є загроза, що живильний клітинний сік перестане надходити у потрібних кількостях.
- Там, де особисте збагачення і Україна - слова-синоніми.
- Там, де основний організм втрачає високий ступінь сталості, який живився «дешевим» російським газом, «своїми» свердловинами і вишками.
Свого часу ми пропустили репетицію російської війни проти нас. Тоді проявився потворний проект автономного утворення, запропонований депутатами Партії регіонів Південного Сходу України і підтриманий РФ, в період політичної кризи восени 2004 року на противагу Помаранчевій революції.
Лідери тієї революції не відреагували належним чином і закрили очі на сепаратизм, а потім вписали себе золотими буквами в комірну книгу Партії регіонів. Мова шантажу України стала дієвим інструментом для негідників, які успішно спекулювали на питаннях мови, віросповідання, придуманих регіональних відмінностях.
У період тієї кризи 2004 року в Донецьку одна відома промоутерська компанія при проведенні боксерських поєдинків піднімала над головою наших спортсменів не прапор України, а прапор Донецька. Україна знову стала «рідною» тільки тоді, коли донецький клан посилив свій вплив і Віктор Янукович став прем'єром. У цьому випадку ривок від «дебільної країни» в бік годувальниці був пов'язаний тільки з близькістю до годівниці. Донецькі розкривали свої обійми для України тільки в одному випадку - коли близькість до влади дозволяла їм цю країну нещадно доїти і грабувати.
Я добре знаю Донецьк. Там чужа людина - як на долоні і її видно за кілометр неозброєним оком. У 2014 році місцева влада й олігархи не тільки не захотіли помітити чужинців, які розвішували прапори чужої країни, а й влаштовували їх на нічліг у свої готелі. Це потім, коли центр шантажу України перемістився в Кремль і ситуація перестала контролюватися місцевими князьками, яким ще в 90-х тодішній президент Леонід Кучма віддав регіон в «оренду», пішли гудки в туман, але було вже пізно.
Рейдерське захоплення частини Донбасу було добре підготовлене місцевою елітою, але навряд чи входило в її плани. Відбувся ексцес виконавця, де РФ пішла далі наміру інших учасників. Замість того, щоб полякати Україну і змусити її почути хрипкий голос Донбасу, Кремль змінив спосіб вчинення злочину, особливо не радячись з тимчасовими донецькими попутниками. Подальший розвиток подій тільки посилив відчуття того, що місцева проросійська еліта була банально використана і що на цей регіон у РФ свої плани.
Вірус корупції вразив організм України. Корпус українського човна обліплений паразитами-наїзниками, які добре адаптуються до нових умов і можуть жити у токсичному середовищі.
Україні-годувальниці викотили свій бідон коров'ячого молока на знак «подяки» за те, що в бідній країні можна бути багатим і успішним, при цьому називаючи цю країну «дебільною».
Так, може, час відкинути звичну німоту і припинити миритися з тим, що цю чудову країну сприймають тільки як сурогатну матір?
Можливо, час годувати своїх власних дітей?
А ту нещасну жінку, яка вбила свого рідного сина-нелюда, який однієї миті став чужим, виправдали.
