Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

«І не введи нас у спокусу…»

11 грудня, 2017 - 17:39

Сюжет фільму, який я бачила недавно. Західна Європа. Містечковий священик вважає, що люди підлі і безнадійні, і ходять по колу, повторюючи одні й ті самі помилки. Він переконує своїх адептів, що майбутнє може впливати на минуле. Створюють машину часу і після жахливих експериментів над дітьми, що закінчуються смертю, машину вмикають. У фінал самотній  підліток опиняється серед руїн, де блукають озброєні здичавілі бандити. Фільм називається «Темрява» і дія відбувається у 1986 та 2019 роках.

Наприкінці 2017 року відчинилося ще одне вікно Овертона. Теперішній намісник Бога на Землі пропонує виправити текст Господньої молитви, який проіснував 2000 років і цілком прозоро витлумачений теологами як для звичайних віруючих, так і філософів. Прохання «І не введи нас у спокусу» на його думку дискредитує Бога, який чинить тільки добро і не спокушає людину. Але ж сакральні тексти взагалі сприймаються по-іншому. Євреї співають нігун «Став я пити», не знаючи української мови і змісту народної пісні, яка лягла в основу.

У Швеції Господа намагаються зробити андрогіном. Ну, і церква благословляє гомосексуальні шлюби. Все це на догоду ліберальному суспільству, яке втручається в найінтимнішу сферу життя – віру, перед тим виставивши під світло прожекторів інтимне життя чоловіків та жінок, чи гомосексуальних пар. Воно втручається у родинне життя, переписує чи забороняє народні казки, дитячу класику, і агресивно відстоює свою позицію, перевертаючи все навспак. Хтось дає на це гроші, якийсь божевільний невидимець. Йде розпад цивілізації, у якої відбирають її базові цінності: національність, територію, релігію, родину, культурні традиції, і що дуже важливо – свободу мати іншу думку. Інформаційні технології досягли рівня, за якого машина часу, склепана зі старих механічних годинників, кубиків Рубіка і атомних зарядів – це лише символ. Свідомість нещасних жителів містечка доведена до такого хаосу, що вони готові змиритися з втратою власних дітей, аби лиш перестати бути «підлими і ницими», тобто Темрявою. Зрештою, їх не питають, чого вони хочуть насправді.

У нас в Україні переписують закони під одну людину, переписують Конституцію під кожну владу, скоро перепишуть Гімн чи напишуть новий, а країна все більше занурюється у хаос. У Ватикані тим часом підуть далі і позбудуться котроїсь із Божих Заповідей, що, звісно, реакційні для такого «прогресивного» суспільства, чиїх дітей розстрілюють у школах, жінок ґвалтують на площах перед собором, громадян чавлять  вантажівками у переддень Різдва, а уряди намагаються наставити на шлях істинний кривавих диктаторів лагідними вмовляннями. Бракує ще релігійної війни, яка найстрашніша серед усіх війн. Чи дійсно віра повинна йти в ногу з часом? Так, якщо з неї вилучити будь-яку мораль, що свого часу зробили з філософією. Але це все одно, що поклонятись якомусь Макаронному Монстру.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments