Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Колоди та соломинки

Допоки горів Сибір, Кремль придушував протест у Москві, а телевізор, не відриваючись, вдивлявся в Україну, намагаючись побачити в ній щось погане
1 серпня, 2019 - 19:57
СИБІР У ВОГНІ

Дим від лісових пожеж у Сибіру досяг Монголії і, за прогнозами, може накрити Москву. Трамп зателефонував Путіну та запропонував йому допомогу в ліквідації пожежі в Росії. Путін сказав, що впорається сам і послав гасити пожежу армію. На думку експертів, це вже не допоможе. Люди в сибірських містах задихаються від диму, в деяких містах перервано авіасполучення, в тайзі згоріли живцем мільйони тварин.

Допоки горів Сибір, Кремль придушував протест у Москві, а телевізор, не відриваючись, вдивлявся в Україну, намагаючись побачити в ній щось погане і за допомогою спеціально навчених людей роздмухати це погане в щось глобально жахливе.

Програма «60 хвилин» від 31.07.2019 почалася з нестямного крику Ольги Скабєєвої з приводу того, що президент України Володимир Зеленський не відреагував на заклик генерального прокурора вбивати українців. «Зеленський відмовчується! Зеленський боїться!» — глумливо коментувала Скабєєва поведінку українського президента. І, ймовірно, мала б рацію, коли б не деякі обставини, які з’ясувалися відразу ж, як тільки в тій же програмі показали виступ тієї людини, на який, на думку Скабєєвої, повинен був негайно відреагувати президент України.

Обставина перша, неістотна. З кровожерливим закликом виступав не прокурор України, а Микола Голомша, який  2014 року декілька місяців працював заступником генерального прокурора. Тобто це була цілком приватна думка повністю приватної особи. І було б дивно, якби очільник держави намагався обсмикувати або просто коментувати кожного учасника ток-шоу.

Обставина друга, істотна. Микола Голомша сказав таке: «Наша внутрішня і зовнішня політика має бути жорсткішою. У нас убито 15 тисяч людей. Треба вбивати бойовиків, вбивати тих, хто взяв до рук зброю». Кінець цитати.

На жаль, на російські ток-шоу як опонентів запрошують виключно фриків, «лібералів за викликом» і карикатурних іноземців для биття. Тих, кого при своєму розумі, не кличуть, та вони і самі туди ходити гидуватимуть. Інакше Скабєєвій і телеглядачам нагадали б путінське «мочити в сортирі», з якого очільник російської держави почав своє 20-річне правління, в ході якого громадяни Росії знищувалися і в ході чеченської війни,  і точково, в ході зачистки політичного та медійного полів.

Коли російський телевізор, із великими труднощами крізь колоди, що стирчать з очей, намагається розгледіти неіснуючу смітинку в оці сусіда, це буває дуже кумедно. Значну частину програми «60 хвилин» надано сюжету про жінку, яка зліпила гіпсовий бюстик Зеленського та намагалася йому свій виріб вручити. Президент України намагався відбутися жартами, але взяти подарунок відмовився. З цього епізоду Скабєєва з Поповим дуже прагнули зліпити міф про культ особи Зеленського в Україні.

Цей гіпсовий бюстик Зеленського показували досить довго. За цей час можна було показати невеликий фільм про реальний культ особи Путіна, який склався в Росії протягом двох десятиліть його правління завдяки сповна істеричному звеличенню російського президента на всіх телеканалах та інших ЗМІ.

Протягом останніх п’ятьох років російський телевізор звикся глумитися над Україною. Хихикати над українською мовою, намагаючись украй невміло її пародіювати. Веселитися з приводу невдач, справжніх або уявних. Зміна верховної влади створила російському телевізору деякі проблеми. Колишні, звичні об’єкти для жартів відійшли або відходять, а нових або ще немає, або вони ще не встигли нічого зробити. І як у таких умовах накажете працювати? Доводиться роздмухувати муху до розмірів слона.

Позаштатного радника Зеленського Михайла Радуцького називають серед кандидатів на посаду міністра охорони здоров’я.  Призначення ще не відбулося, але в умовах дефіциту хоч трохи значимих приводів для знущань, вирішили пригадати епізод 2013 року, коли Михайло Радуцький прийшов як гість на шоу «Битва екстрасенсів». «Міністр охорони здоров’я ходить до ворожок!», «українською охороною здоров’я керуватиме маг і чародій!» — натужно жартували ведучі та учасники шоу «60 хвилин».

Михайло Радуцький ще не міністр. Жодних відомостей про те, що він вірить у магію, немає, на «Битву екстрасенсів» шість років тому прийшов як гість. А тепер давайте запропонуємо Скабєєвій і Попову витягти власні колоди з очей і уважно на них подивитися. Адміністрацією президента Росії — це вам не якийсь там кандидат в міністерство охорони здоров’я — керує Антон Вайно, який писав статті про нооскоп, прилад, за допомогою якого можна керувати майбутнім і «переносити життя з простору в час». Дитячий омбудсмен Росії Ганна Кузнєцова, відома під псевдонімом «матінка Телегонія» щиро вірить у пам’ять матки. А сам російський президент вірить у черв’яків, що вилазять із землі на знак протесту проти альтернативної енергетики, в те, що Грузія входила до складу Абхазії та в інші дурниці.

Манія величі примушує російських політиків і співробітників ЗМІ постійно порівнювати Росію зі США. А ще з часів покійного сатирика Михайла Задорнова прийнято сміятися над американцями, примовляючи: «Ну, тупы-ы-е!» Втомившись глумитися над Україною Скабєєва з Поповим перемкнулися на американців, і почали веселитися над їх неписьменністю та дурістю. Але тут у голові Скабєєвої виникло запитання: «Чому ж американці такі тупі та неосвічені живуть набагато багатше і краще за нас, таких розумних і освічених?» Відповіді на це делікатне питання була присвячена друга частина ток-шоу «60 хвилин».

Мені найбільше сподобалися варіанти відповідей, які дали депутат Держдуми Олексій Журавльов і «політолог» Сергій Марков.

Депутат Журавльов із сумом виголосив: «Ось якби ми друкували долари!» Ця версія американського багатства та, відповідно, бідності Росії, досить часто зустрічається у професійних російських патріотів. Правда, вони, як і депутат Журавльов, прагнуть не замислюватися над запитанням: що заважає Росії зробити рубль головним засобом платежу на планеті та розбагатіти, друкуючи рублі.

Ще більш екзотичну версію багатства «дурної» Америки та бідності «розумної» Росії висунув «політолог» Сергій Марков. На його думку, причин такої несправедливості дві. «Перша причина: треба вчасно розганяти масові протести!» — закричав «політолог» Марков. «І друга причина: у американських школах учать штовхатися ліктями, а головний предмет у них — збірна з футболу!»

Коментувати абсолютну «незамутненность» «політолога» Марков не можна ні в якому разі. Це таке ж блюзнірство, як спроба щось домальовувати від себе в картині Рембранта. «Політолога» Маркова, як і більшість інших мешканців російського телевізора, треба показувати як експонати при відповіді на те саме запитання: «Чому Росія, що має такі багатства, така бідна?» Оскільки той факт, що «політолог» Марков і йому подібні не роблять «свою безпосередню справу — чищення сараїв» (с), а міркують про долі Росії та світу, і є однією з причин одвічної російської руїни. Ще одна причина — невикорінне імперство, атавізм, унаслідок якого Росія весь час шукає соломинки в чужих очах і ніяк не може витягнути гнилі колоди зі своїх очей, щоб роздивитися їх і зрозуміти, нарешті, що з ними робити.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ