Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Курс на кріпосництво

29 грудня, 2016 - 16:22

"Значить так. У тебе тиждень. Зрозумів? Час пішов!". Хто з нас не чув подібних слів, що міцно асоціюються з лихими дев'яностими? Особисто або в кіно кожен українець встиг познайомитися з братками і їхнім способом вести справи: «наїзд - пред'ява - лох на гачку». Щось схоже відбувається зараз із нововведеннями, що стосуються фізичних осіб - підприємців. 27 грудня президент підписав ініційовані Кабміном зміни до Податкового кодексу. А вже з 1 січня всі, хто має на руках підприємницьке свідоцтво, повинні будуть платити щомісяця 704 гривні, незалежно від того, ведуть вони бізнес чи ні. І тепер в наступні три дні до години Х тисячі людей беруть в облогу державні установи, намагаючись закрити «сплячий» ФОП. Цікаво, про що вони говорять у цих чергах? Радіють реформам? Питання, звичайно ж, риторичне.

Про те, що влада почала наступ на малий і середній бізнес, цими днями пишуть багато. Експерти вигукують: «Почніть із себе, кровопивці!». Тим часом влада жонглює цифрами теоретичних надходжень до Пенсійного фонду, які зростуть після нововведення. В принципі, мають рацію і ті й інші. Пенсійний фонд перетворився на гігантську чорну діру, а малий бізнес вичавлений насухо економічною кризою та іншими перипетіями. Можна довго сперечатися щодо загального оподаткування і мізерних надходжень до бюджету, що давно не покривають витрати на утримання соціальної сфери, але все це будуть поглиблення в деталі, єдино правильного виходу з яких немає.

Я б звернула увагу на зовсім інший момент. Верховна Рада, яка другий рік не може проголосувати за закон про спецконфіскацію, який повертає країні мільярди Януковича, легко знаходить голоси на підвищення податків для підприємців. Адже це показово, чи не так?

Суть того, що відбувається, полягає в тому, що ті, хто виходив на Майдани, завжди робили це заради свободи. І економічна свобода тут грала не останню роль. «Немає представництва - немає податків». Перед тим як поставити бар'єр на шляху тіньових доходів, треба створити умови для легальної роботи. Якщо так не можна, то як можна?

Є в історії з ФОП та ще один аспект, про який варто згадати. Це, як не дивно, російська гібридна агресія. Спроби розхитати ситуацію, спровокувавши українців на повалення влади соціальними протестами (за тарифи, субсидії, їжу), не увінчалися успіхом. Ті, хто живуть виключно вітальними потребами, можуть бути незадоволені, можуть чекати манни небесної, Путіна, Януковича, младокучмистів-визволителів. Вони можуть навіть плакати довгими ночами за вічно живим Леонідом Іллічем. Але ця численна категорія громадян не здатна на активні дії. А ось ті, хто зараз відчуває зашморг, що затягується, - малий і середній бізнес, власники МАФів, що зносяться, патріоти, які впевнені, що влада взяла курс на знищення активної частини українців, - здатні. Ще й як. За останні кілька тижнів всі ці категорії українців виявилися об'єднані єдиною проблемою. Чим не готова база для широкомасштабних протестів? І зробив це не «Шатун», не опозиційні ідеї української державності проросійські політики, не кремлівські стратеги. А сам президент країни і його команда. Навіщо?

Проблема не тільки в тому, що чиновники намагаються покрити збитки, завдані країні їхньою власною багаторічною роботою, за рахунок громадян. Адже ми не будемо сперечатися, що при владі в Україні все ті ж особи, які керуються все тими ж інтересами, що і п'ять, десять, двадцять років тому? Проблема в тому, що нововведення, які стосуються активної частини українців, продовжують курс всіх українських властей на закріпачення мас. Крок за кроком, закон за законом громадян країни заганяють у систему тотального нагляду і заборон, повністю вбиваючи приватну економічну ініціативу. Чи розуміють це сьогоднішні правителі? - Звичайно. Адже вони не роблять нічого нового. Еліти, які не здатні до якісних рішень, колись знайшли для себе спосіб виживання - володіти мільйонами людей, зістригаючи з них подушну мзду. Кожен у своїй суворо зазначеній сфері. Хтось повністю володіє енергетикою в певному регіоні, хтось підім'яв під себе сільгоспвиробництво, а хтось є єдиним щасливчиком, здатним ввезти в країну холодильник або касовий апарат. Монополії і монопольки зберігають "угіддя", зробивши мільйони українців кормовою базою для дуже обмеженого кола людей. І все це за активної участі державних чиновників як найвищого рівня, так і рангів поменше. Поки державний курс на кріпосництво залишатиметься незмінним, нам не бачити справжніх реформ, сильних державних інститутів і нової країни.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments