Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

«Місцеве населення заміщають наїжджими»

Після вбивства так званого «глави ДНР» Олександра Захарченка в окупованому Донецьку почалася хвиля обшуків і залякувань
4 вересня, 2018 - 19:11

Про це в інтерв’ю нас повідомила місцева мешканка Олена Некрасова (ім’я змінене в цілях безпеки).

«Бойовики і раніше залякували людей так, що майже ніхто не наважувався висловлювати вголос проукраїнську позицію, знаючи, що за це можуть убити. На самому початку війни було жорстко продемонстровано, що стане з незадоволеними. Люди дуже бояться висловлювати обурення, оскільки за це могли схопити і не просто убити, а довго знущатися, принижувати й по-звірячому катувати, доти, доки людина не помре від тортур. Наприклад, з перших днів окупації загарбники вимагали від підприємців платити їм данину, яку чомусь назвали «податком». Для «переконання» всіх бізнесменів повезли до колишньої будівлі СБУ, де терористи катували людей. Це справило миттєве враження. Лише почувши жахливі крики катованих, підприємці з переляку з усім погоджувалися. Навіть зараз усі досі озираються й при бойовиках, якщо ті поруч, бояться висловлювати незадоволення», — розповідає жінка.

За її словами, після вибуху в кафе «Сепар», під час якого загинув глава сепаратистів Захарченко, містом прокотилася хвиля обшуків як у квартирах, так і в машинах.

«Людей залякали ще більше, але незважаючи на це, незадоволеність зростає. Місцеве населення продовжують заміщати приїжджими. Бойовики приїжджають з дітьми, дружинами й батьками-пенсіонерами, останнім часом здебільшого з Воркути й Іркутська. Вони поселяються тут на ПМЖ, і їм видають окрім їхніх російських паспортів паспорти ДНР. Їх заселяють до чужих вільних квартир, будинків, гуртожитків. Ціни на продукти в місті зросли так, що нарівні з Воркутою, але у корінних дончан немає «північних» пенсій і «підйомних» грошей, що видаються переселенцям з Росії. Наші пенсії становлять близько 3000 російських рублів, тому місцевим, на відміну від приїжджих, просто не вистачає грошей на їду. Народ дуже незадоволений, говорять, що нам влаштували повторний голодомор і геноцид», — скаржиться Олена.

За словами дончанки, найбільше з приводу загибелі Захарченка переживали саме російські переселенці, тоді як корінні жителі міста більше переймаються своїми проблемами, ніж долями окупантів.

«Продукти залишилися здебільшого дорогі й неїстівні. Люди всі скаржаться на загострення всіх хвороб: шлунки, печінка, нирки, судини, серце, інсульти. Зуби кришаться й випадають. На лікування грошей немає. Лікарів катастрофічно не вистачає», — перераховує вона.

Проте зазначені проблеми, за словами Олени, меркнуть порівняно з ризиком екологічної катастрофи, що назріває на Донбасі. Ще навесні українські ЗМІ повідомляли, що окупаційна адміністрація «ДНР» припинила відкачування води на шахті «Юний комунар» у місті Бунге, де 1979 року був проведений «експериментальний» ядерний вибух. За допомогою цього вибуху радянські учені сподівалися усунути раптові викиди метану й вугільного пилу. Як виявилося, проти викидів газу вибух не допоміг, зате на його місці утворилася небезпечна радіоактивна капсула — об’єкт «Кліваж». За словами екологів, у разі припинення відкачування води радіоактивні відходи змішаються з неконтрольованими підземними водами й поступово разом з ними вийдуть на поверхню з глибини 1000 метрів. Саме це загрожуватиме екологічною катастрофою.

«Брудні води, які піднімаються до певного рівня, потім потрапляють через струмки в припливи Сіверського Дінця. Ця річка, як відомо, це головна водна артерія регіону. Але проблема не лише в забрудненні води радіоактивними речовинами. Коли ці речовини потрапляють у землю, вони стають ще отруйнішими, тому що з них утворюються нові шкідливі хімічні сполуки, які ще не вивчені. Середовище, яке утворилося на глибині 1000 метрів, має шкідливий «ресурс» мало не на мільйон років. І зараз воно вимивається і йде на поверхню», — пояснював голова Незалежної профспілки гірників України Михайло ВОЛИНЕЦЬ в інтерв’ю Укрінформ.

Також фахівці відзначали, що підземні води витісняють метан, який виходить на поверхню, проникає в підвали будинків і на перші поверхи, де може вибухнути або отруїти когось. Більш того, існує високий ризик того, що рано чи пізно забруднена вода через річки потрапить в Азовське море. За словами Олени Некрасової, ці процеси вже почалися, і їх наслідки в Донецьку видно неозброєним оком.

«Із закритих шахт припинили відкачувати воду. Відповідно, рівень шахтних вод піднімається і розмиває грунти. Будинки вже почали давати осідання, фундаменти просідають, в стінах з’явилися великі тріщини. Це справжня катастрофа. Екологічна зокрема — шахтні води хімічно брудні, не кажучи вже про ризик руйнування радіоактивної капсули. У моєму будинку в підвалі вже видно велику щілину, фундамент просів. Стіни просідають нерівномірно, тріщинами. Словом, місто почало руйнуватися у прямому розумінні слова», — підсумувала вона.

Ксенія КИРИЛОВА, журналіст, політичний оглядач, експерт київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), проживає в США

Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments