Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Мистецтво жити. Три правила вересня

14 вересня, 2018 - 13:58

Ми часто повторюємо – рухаємося на Захід і вкрай рідко замислюємося, де саме починається той захід – на Волині, чи в Польщі, Франції, а може в Бостоні? Захід різний, демократичний і аристократичний, надсучасний і консервативний, найкраще його витлумачити, певне, розпливчасто – Захід – це там де не Схід.

Свіжі соціологічні дослідження демонструють неабиякі відмінності між тим, як облаштовують своє життя західні європейці і не менш західні американці. Українці читають поради з усіх сторін і подекуди не помічають оцих рис відмітних та й губляться у своїй мотивації. Хочу випередити коментарі на кшталт – «а нам своє робити», «навіщо на когось орієнтуватися» і т.п. Мова не про сліпе наслідування та ідеологічне захоплення, а про цивілізаційний досвід, якого все ж більше у Заходу. Мова не про економіку чи освіту, тут розібратися значно складніше і для того є спеціалісти, а про особливості побуту, вільного часу, особисті пріоритети. До прикладу, моя американська знайома стверджує, що майже ніхто з її земляків не відмовиться від підвищення, навіть якщо воно значитиме переїзд до іншого штату, поганий клімат, розірвані стосунки, бо так просто не роблять, це ж якесь лузерство. Проте, інша подруга з десятилітнім стажем життя у Франції скаже зворотне – майже ніхто не обере роботу, яка хоч чимось зруйнує комфорт та якість життя соціального, а як же мистецтво жити*? Звичайно, у кожному реченні я лишаю слово «майже», адже завжди є виключення із правил.

Офіційна статистика, що вимірює показники щастя (є і така, пригадайте минулорічне захоплення данським хюге), задоволення, якості життя теж підтверджує – все більше європейців не беруть участі у сліпій гонитві за посадами, зарплатами і справлянням вражень, а думають, як це вплине на їх світовідчуття, стосунки, спілкування. Ні-ні, мова не про дауншифтинг чи бажання плисти за течією, а про свідомий вибір якості своїх буднів і пошук балансу – коли є на що жити, але є і коли жити.

У думках більшості вересень один з найпопулярніших сезонів починати усе спочатку, випереджає його хіба що Новий Рік. Закінчуються відпустки і канікули, а ми традиційно переглядаємо своє життя і посеред обітниць краще вчитися, краще працювати, більше заробляти варто зробити іще одну – хоч трішки опанувати мистецтво жити. Ось кілька суб’єктивних правили, які можуть прикрасити ваш вересень.

1. Є таке дуже красиве українське слово – осоння, проте поняття яке воно позначає іще красивіше, - незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. У вересні, коли ранки стають прохолодними, заваріть собі кави чи чаю та вийдіть у двір, на балкон чи терасу, знайдіть своє осоння і насолоджуйтеся тим, як сонце оберігає вас від першої осінньої прохолоди навколо. Особливого професіоналізму у пошуках осоння сягають коти та собаки, поспостерігайте за їх лінощами у найнесподіваніших місцях.

2. Вересень – час збору врожаїв. Якщо у вас є село, ферма чи дача, ваша спина безсумнівно відчує прихід осені, але окрім психологічного розвантаження через фізичне навантаження є іще й радість володіння плодами. Садовина і городина доступна й абсолютним містянам, у цей час гріх йти до супермаркету. Виділіть час і підіть на базар, окрім домашніх яблук і груш, слив та картоплі ви дізнаєтеся про усе – політику і економіку, життя невідомої Рози і рецепт завиванця, курс шведської крони та велику таємницю вудженого сала по-угорськи. Проте, найважливішим тут лишається урожай. Влаштуйте собі свято кукурудзи, чи яблук, чи бульби. З дитинства пам’ятаю радісну мить першої дегустації нової, купленої на зиму картоплі – зі шкварками і цибулею, або ж як вершково-масляне пюре чи оберіть запечену з часничком. Не буду нагадувати вам рецепти шарлоток, смак свіжого сливового варення чи користь від іще зеленкуватих і молочних волоських горіхів…

3. Вересень чудовий місяць для мандрівок. Виділіть вихідні, або навіть половину дня для того, щоб побачити якесь нове місто чи місце. Це заспокоїть душу, що іще й досі пам’ятає радість літньої відпустки і дасть надію – осінь і зима теж бувають цікавими. А скільки невідкритих українських прекрасностей чекає вас зовсім поруч із домом. Доклавши більше зусиль – отримаєте більше насолоди, відвідайте львівський Форум Видавців. Події і книги на кожен смак, вишукана архітектура і винарні навколо залишать незабутні враження на цілий рік і вже наступного вересня, ви точно повернетеся. Цьогоріч, наприклад, газета «День» готує презентацію нової книги до століття Гетьманату Скоропадського - «Ave».

Є чимало інших радостей вересня – і гарніший одяг з жакетками і шкарпетками (бо як було у спеку декоруватися, коли хочеться роздягатися); і початок навчання з намастикованими коридорами; і каштани, які так і хочеться підфутболити, після чого вони обов’язково зупиняться об ногу котрогось незнайомого перехожого (чим не вишуканий спосіб знайомитися); і виноград з кавунами; і хризантеми з айстрами; і просто відчуття зміни сезону, коли цукор повільніше розчиняється у чаї, сонце швидше сідає за обрій, пахне димом і туманами. Життя – то мистецтво, а вересень час починати навчатися, і мистецтву жити теж.

P.S.: буду вдячна, якщо Ви, читачі, теж поділитеся своїми рецептами мистецтва жити у вересні.


*Мистецтво жити – є іще й така книга Андре Моруа. Автор із позиції філософії моралі розглядає питання світосприймання та сфери почуттів людини, зосереджуючись на етичних факторах, – коханні, навчанні, праці, керуванні та старінні. У 2018 році видавництво «Апріорі» видало її українською.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments