Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Мистецтво жити. Три правила вересня

14 вересня, 2018 - 13:58

Ми часто повторюємо – рухаємося на Захід і вкрай рідко замислюємося, де саме починається той захід – на Волині, чи в Польщі, Франції, а може в Бостоні? Захід різний, демократичний і аристократичний, надсучасний і консервативний, найкраще його витлумачити, певне, розпливчасто – Захід – це там де не Схід.

Свіжі соціологічні дослідження демонструють неабиякі відмінності між тим, як облаштовують своє життя західні європейці і не менш західні американці. Українці читають поради з усіх сторін і подекуди не помічають оцих рис відмітних та й губляться у своїй мотивації. Хочу випередити коментарі на кшталт – «а нам своє робити», «навіщо на когось орієнтуватися» і т.п. Мова не про сліпе наслідування та ідеологічне захоплення, а про цивілізаційний досвід, якого все ж більше у Заходу. Мова не про економіку чи освіту, тут розібратися значно складніше і для того є спеціалісти, а про особливості побуту, вільного часу, особисті пріоритети. До прикладу, моя американська знайома стверджує, що майже ніхто з її земляків не відмовиться від підвищення, навіть якщо воно значитиме переїзд до іншого штату, поганий клімат, розірвані стосунки, бо так просто не роблять, це ж якесь лузерство. Проте, інша подруга з десятилітнім стажем життя у Франції скаже зворотне – майже ніхто не обере роботу, яка хоч чимось зруйнує комфорт та якість життя соціального, а як же мистецтво жити*? Звичайно, у кожному реченні я лишаю слово «майже», адже завжди є виключення із правил.

Офіційна статистика, що вимірює показники щастя (є і така, пригадайте минулорічне захоплення данським хюге), задоволення, якості життя теж підтверджує – все більше європейців не беруть участі у сліпій гонитві за посадами, зарплатами і справлянням вражень, а думають, як це вплине на їх світовідчуття, стосунки, спілкування. Ні-ні, мова не про дауншифтинг чи бажання плисти за течією, а про свідомий вибір якості своїх буднів і пошук балансу – коли є на що жити, але є і коли жити.

У думках більшості вересень один з найпопулярніших сезонів починати усе спочатку, випереджає його хіба що Новий Рік. Закінчуються відпустки і канікули, а ми традиційно переглядаємо своє життя і посеред обітниць краще вчитися, краще працювати, більше заробляти варто зробити іще одну – хоч трішки опанувати мистецтво жити. Ось кілька суб’єктивних правили, які можуть прикрасити ваш вересень.

1. Є таке дуже красиве українське слово – осоння, проте поняття яке воно позначає іще красивіше, - незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. У вересні, коли ранки стають прохолодними, заваріть собі кави чи чаю та вийдіть у двір, на балкон чи терасу, знайдіть своє осоння і насолоджуйтеся тим, як сонце оберігає вас від першої осінньої прохолоди навколо. Особливого професіоналізму у пошуках осоння сягають коти та собаки, поспостерігайте за їх лінощами у найнесподіваніших місцях.

2. Вересень – час збору врожаїв. Якщо у вас є село, ферма чи дача, ваша спина безсумнівно відчує прихід осені, але окрім психологічного розвантаження через фізичне навантаження є іще й радість володіння плодами. Садовина і городина доступна й абсолютним містянам, у цей час гріх йти до супермаркету. Виділіть час і підіть на базар, окрім домашніх яблук і груш, слив та картоплі ви дізнаєтеся про усе – політику і економіку, життя невідомої Рози і рецепт завиванця, курс шведської крони та велику таємницю вудженого сала по-угорськи. Проте, найважливішим тут лишається урожай. Влаштуйте собі свято кукурудзи, чи яблук, чи бульби. З дитинства пам’ятаю радісну мить першої дегустації нової, купленої на зиму картоплі – зі шкварками і цибулею, або ж як вершково-масляне пюре чи оберіть запечену з часничком. Не буду нагадувати вам рецепти шарлоток, смак свіжого сливового варення чи користь від іще зеленкуватих і молочних волоських горіхів…

3. Вересень чудовий місяць для мандрівок. Виділіть вихідні, або навіть половину дня для того, щоб побачити якесь нове місто чи місце. Це заспокоїть душу, що іще й досі пам’ятає радість літньої відпустки і дасть надію – осінь і зима теж бувають цікавими. А скільки невідкритих українських прекрасностей чекає вас зовсім поруч із домом. Доклавши більше зусиль – отримаєте більше насолоди, відвідайте львівський Форум Видавців. Події і книги на кожен смак, вишукана архітектура і винарні навколо залишать незабутні враження на цілий рік і вже наступного вересня, ви точно повернетеся. Цьогоріч, наприклад, газета «День» готує презентацію нової книги до століття Гетьманату Скоропадського - «Ave».

Є чимало інших радостей вересня – і гарніший одяг з жакетками і шкарпетками (бо як було у спеку декоруватися, коли хочеться роздягатися); і початок навчання з намастикованими коридорами; і каштани, які так і хочеться підфутболити, після чого вони обов’язково зупиняться об ногу котрогось незнайомого перехожого (чим не вишуканий спосіб знайомитися); і виноград з кавунами; і хризантеми з айстрами; і просто відчуття зміни сезону, коли цукор повільніше розчиняється у чаї, сонце швидше сідає за обрій, пахне димом і туманами. Життя – то мистецтво, а вересень час починати навчатися, і мистецтву жити теж.

P.S.: буду вдячна, якщо Ви, читачі, теж поділитеся своїми рецептами мистецтва жити у вересні.


*Мистецтво жити – є іще й така книга Андре Моруа. Автор із позиції філософії моралі розглядає питання світосприймання та сфери почуттів людини, зосереджуючись на етичних факторах, – коханні, навчанні, праці, керуванні та старінні. У 2018 році видавництво «Апріорі» видало її українською.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments