Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід.
Григір Тютюнник, український письменник-прозаїк

Небезпечні віруси в українському медіа-просторі

19 січня, 2016 - 18:03

Дивні речі кояться в Україні! Наглядова рада ГО «Громадське телебачення» гнівно картає одного з провідних журналістів і співзасновників телеканалу Романа Скрипіна за спробу привласнення бренду «Громадського» та коштів, зібраних на його розвиток. Судячи з усього, такий учинок Скрипіна став для поважних науковців і журналістів з Наглядової ради повною несподіванкою. Але чому? Чи не сталася десять років тому схожа історія з «приватизацією» Скрипіним доменного імені 5-го каналу? Згадаймо: цей журналіст обіймав високу посаду на 5-му каналі. Ну, а потім Скрипін пішов із каналу разом із доменним іменем. Якийсь час він дублював на сайті матеріали 5-го каналу. А потім перестав, прагнучи створити свій проект під тим же доменним іменем.

Причому сам Скрипін не вважав це крадіжкою, як стверджував тоді багато хто: «Я не вважаю, що доменне ім’я є сайтом. А те, як сталося, що 5tv.com.ua більше не є сайтом 5 каналу, я вже пояснював: тодішнє керівництво на пропозицію зареєструвати доменне ім’я відреагувало типовою фразою «нащо нам це потрібно?».  Тож, довелося реєструвати на фізичну особу, якою був Скрипін Р.А. Сподіваюся, використання цієї адреси протягом доволі тривалого часу принесло 5 каналові користь». І ще певний час пошукові сервери видавали адресу «приватизованого» сайту на запит «5 канал», тож відвідуваність власного веб-проекту Романа Скрипіна досить довго була доволі високою, і для того не треба було докладати великі зусилля. Проте серйозного успіху цей проект не здобув…

Перетинався автор цих рядків зі Скрипіним на Радіо «Свобода», - на щастя, недовго. Пишу «на щастя», бо стиль спілкування Скрипіна з колегами різко відрізнявся від прийнятого до цього серед «свободівців». Самоочевидна «зіркова хвороба», зарозумілість, повчальний тон навіть у тих випадках, коли йшлося про невідомі Скрипіну речі… Так, він був і залишається талановитим журналістом, проте вся стилістика поведінки Скрипіна разюче відрізнялася від стилістики Сергія Набоки, натомість жваво нагадувала стилістику Ганни Стеців, з певного моменту більш відомої як депутатка Анна Герман…

І гості програм Скрипіна були, як на мене, дещо своєрідними. Скажіть-но, чи не забагато це – за півтора місяці аж двічі надати прямий ефір Вадимові Колесніченку (а вів програми Радіо «Свобода» Скрипін далеко не щодня)?

Але при всьому тому Скрипіна двічі підряд обирали головою Незалежної медіа-профспілки України (де він нічим не уславився), при цьому його запросили стати заступником головного редактора щойно створеного телеканалу ТВі (щоправда, там він утримався тільки півроку), а затим став одним із засновником й очільником «Громадського телебачення». Ну, а тепер він – зі скандалом – створюватиме «Громадське Київ». Що ж, такий крок цілком укладається у логіку попередньої діяльності Романа Скрипіна, тож з якого дива хтось дивується з його останніх учинків?

Узагалі, складається враження, що номенклатурні принципи досі визначають буття деяких сфер вітчизняної журналістики, передусім телевізійної. Досить потрапити «в обойму», а далі випасти з неї стає практично неможливим, бо ж вважається – «плебсу» потрібні знайомі обличчя та «розкручені» імена, при цьому не має великого значення рівень їхнього професіоналізму, тим більше, моральні якості, – головне, щоб «картинку» можна було вигідно продати. Чим іще пояснити постійне мелькання ледь не на всіх телеканалах в якості «експертів» певного числа персонажів, які неодноразово змінювали політичні та ідеологічні табори, а у своїх прогнозах постійно «потрапляють пальцем у небо»? Тільки презирством до глядачів та прагненням до телеманіпуляцій, а ще – відсутністю будь-яких моральних засад у власників і менеджерів каналів, чи не так?

А тому, шановні члени наглядова рада ГО «Громадське телебачення», ваше здивування засвідчує тільки вашу, сказати б, відірваність від реального світу української тележурналістики, а ще – неприпустиму для таких поважних осіб відсутність уміння застосовувати моральні критерії при формуванні кадрової бази «Громадського». Чи лікується така хвороба? Не знаю. Але, можливо, нинішній скандал допоможе прищепити бодай частині вітчизняної телеспільноти опірність щодо вірусів, небезпечніших за «свинячий грип»…

Продовження теми:

Реакція соцмереж на конфлікт довкола hromadske.tv

Рубрика: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments