Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Невже злива – також #зрада?

27 липня, 2018 - 11:16

Виявляється, навіть рекордна злива може стати в українському суспільстві приводом для розпалювання чергової зради. Ну бо ж погодьтеся, що злива таки справді була аномальною, рекордною. Такі бувають раз на десятиліття. А ще додайте до цього, що все літо було дощовим – і уявіть об’єми води. За словами рятувальників, лише за три години в середу у столиці випала тримісячна норма опадів!

І хоча цю зливу – яку сміливо можна назвати надзвичайною ситуацією – годі порівняти зі звичайним дощем, усе ж знайшлися ті, кому від опадів і Україна погана, і влада нікудишня, і ніколи тут порядку не буде. Один амбітний народний депутат навіть написав, що «З цими "керівниками міста" ми не готові навіть до дощу. А ще на нас чекає явно "невесела" осінь». От є совість у цієї людини, хіба це ж був звичайний «дощ»?

Ми настільки звикли шукати тотальну зраду й критикувати, ба навіть принижувати самих себе й свої життя, що відмовляємося визнати очевидне. Стихійне лихо, надзвичайна ситуація, рекордна злива – це проблема для будь-якого міста, влади, народу й країни. Хіба ж у розвинених німців чи французів не така ж катастрофа, коли випадають рекордні опади?

Пригадаймо жахливий паводок у Німеччині влітку 2013 року. Десятки міст було затоплено, вода проривала дамби й змивала дороги, залізничні колії й об’єкти інфраструктури. Німці тоді повінь називали катастрофою національного масштабу. Німецький уряд планував виділити мільярдний бюджет для допомоги жертвам паводку, а для подолання наслідків стихії, за найскромнішими підрахунками, знадобилося 2-3 роки і 10 мільярдів євро.

Чи ця біда чогось навчила хазяйновитих німців і їхню відповідальну владу? Безумовно, так. Але все ж рекордні опади – це стихійне лихо, і жодна інфраструктура тут допомогти не здатна. Тому на початку серпня минулого року Берлін знову плавав у воді, яка затопила деякі вулиці настільки, що й дахів автівок не було видно. Зрадофіли, не полінуйтеся, пошукайте репортажі в інтернеті!

Або ось інший приклад – Париж. Кінець січня 2018-го, всього півроку тому. Тоді багато кварталів французької столиці затопило, Лувр припинив роботу через загрозу підтоплення, а місто заполонили щурі, яких вода вигнала з каналізацій і тунелів метро.

У 2010-му році повінь у Варшаві спричинила страшні наслідки – було затоплено метро, школи, місто було паралізовано, влада евакуювала тоді понад 30 тисяч людей. Настав повний колапс усіх служб і комунікацій. На щастя, доволі швидко ситуацію вдалося опанувати. Те лихо у Польщі назвали «повінню століття».

Надзвичайна ситуація, стихійне лихо – привід об’єднатися і допомагати одне одному в скрутну хвилину.

Шануймося!

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments