Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Палата гібридних вождів

«10-16.02.2017»
16 лютого, 2017 - 18:37

«Входить статуя командора.

Дона Анна падає»

© О.С. Пушкін «Камінний гість»

«Врешті-решт, адже те, що Путін повинен повернути Крим Україні, сказав не сам Трамп!», «Та хто такий цей Шон Спайсер!», «Спайсер нам не указ!», «Подивіться, у нього не те що як у Пєскова, навіть найжалюгідніших вусів у цього Спайсера немає!» Спікер Держдуми дядько Володін і взагалі відмовив власним вухам у довірі. А під «Останкіно» з гаслами «Ні культу Трампа в наших ЗМІ!» і «Ганьба Кисельову!» вийшли активісти «Національно-визвольного руху Росії» (НВР). Ось такий розліт думок у Росії щодо кримських висловів спершу спікера Білого дому командора Спайсера, а потім і чергового Твіттера самого Трампа.

Запитаєте, що сталося? Кремль зробив неправильну ставку, росіяни стали жертвою нав’язаних їм ілюзій? Швидше головна зброя Кремля обернулася проти Росії, — Кремль пропустив перший удар у Гібридній війні, що стала віднині глобальною. Пригадайте ядерну зброю — як США першу бомбу в Нью-Мексико, Кремль спочатку випробував її на Росії, потім, як у Хіросімі і Нагасакі, випробував її у Грузії й Україні. Однак монополія не може бути вічною. Будьмо об’єктивними, брязкальцем міністерства Стеця ми й зараз продовжуємо «смішити Іскандери», але в руках Білого дому гібридні технології цілком можуть стати для Росії «бомбою судного дня».

Як це працює? Однією рукою Трамп тримає табличку з хештегом «#Досить убивати!» і говорить про намір жити мирно з Путіним і Росією, а в іншій руці тримає М4 і говорить про підтримку Росією світового тероризму, порушення нею Договору про обмеження ракет середньої і малої дальності, ставить ультиматуми, на якій підставі він збирається з цією Росією до смерті дружити. «Напевно, цей Обама був дуже м’який із Росією!» — пише Трамп у Твіттер, протягуючи руку дружби Кремлю. Мимоволі замислишся, правда, а чого тоді чекати від Ле Пен або Фійона, якщо російським хакерам таки вдасться посадити кого-небудь із них у Єлисейський палац.

І знову, будьмо об’єктивними. Приводів для торжества України поки що не видно. Білий дім сьогодні не мислить категоріями глобального протистояння з Росією. З одного боку, йому необхідно утримати рівень мобілізації республіканського електорату — і тут конфлікт з американськими ЗМІ, хоч як дивно, поки що грає на Трампа. З іншого — Трампу доводиться докладати чималих зусиль, щоб здобути хоча б мінімальну підтримку Конгресу, а ось тут райдужних перспектив поки що немає. Отже, гібридна зброя Трампа сьогодні використовується виключно за внутрішньоамериканськими цілями — всього-на-всього щоб відхреститися від обвинувачень у співпраці з російськими спецслужбами в ході виборчої кампанії. Враховуючи, як навіть при цьому деренчать стекла в Кремлі, страшно подумати, що станеться, якщо ця машинерія бомбане безпосередньо по Росії.

Отож що «якщо». Адже власне у відсутності чіткої політики, побудованої на моральних цінностях, як у Обами, й полягає сутність гібридної війни. Пригадайте історію стосунків Путін—Ердоган за останні три роки. Залежно від миттєвих пріоритетів, напевно, найближчими роками на нас чекають такі самі крайнощі і в стосунках зіркової пари Путін—Трамп. І тут найбільше дістанеться не одному з тих, що б’ються, а тому, хто, як Україна, опиниться між сторін, що вічно сваряться і миряться.

Адже точно як для Кремля, такою ж непередбачуваною політика Трампа буде (що буде, вже є) і для вчорашніх партнерів. Якщо так гратиме американський президент, то й у решті світу багато хто струсить пил зі старого гасла realpolitik «Кожен сам за себе». Не вперше світ вступає у період нестабільності, коли переглядаються старі союзи, шукаються нові точки рівноваги. Від самого початку не було сумніву, що адміністрація Трампа піддасть ревізії колишні міжнародні зобов’язання США. Питання в тому, чи здатна вона до укладення нових довгострокових союзів, чи покликана політика Трампа працювати на створення нового життєздатного світового порядку, чи відродження величі Америки їй бачиться в підтримці США як єдиного острівця стабільності посеред світу, зануреного в хаос гібридної війни. В цьому випадку її дії приречені на провал. Один Путін із ядерною кнопкою — ще нічого, але двоє — Земля не винесе двох. — Божевільні лідери для божевільного світу. Палата гібридних вождів.

Рубрика: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments