Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Про методи управління запозиченнями

Держборг можна використовувати для... розвитку економіки
17 квітня, 2019 - 10:17

Нещодавно прем’єр-міністр України В.Гройсман заявив про те, що період із 2019 по 2021 роки включно буде надзвичайно складним для України з точки зору обслуговування і виплати держборгу.

Проілюструю це цифрами — на погашення та обслуговування держборгу лише в бюджеті 2019 року передбачено 418 млрд гривень, це майже третина держбюджету. Пікові виплати є й усередині поточного року, вони припадають на травень і вересень, коли за зовнішнім боргом і валютним ОВДП потрібно буде сплатити по 1,7 млрд доларів.

Проблеми державного боргу притаманні багатьом країнам, зокрема й світовим економічним лідерам. У лютому цього року держборг США зріс до рекордного рівня, вперше в історії досягнувши 22 трлн доларів. Зростають і витрати на обслуговування державної заборгованості, які стають дедалі більш відчутним тягарем для бюджету США. Вважаю, що збільшення витрат на обслуговування держборгу стало одним із спонукальних мотивів для ФРС відмовитися від підвищення своєї ключової ставки (між ставкою Федрезерву й ставками за держоблігаціями США зазвичай є залежність). Не виключаю, що з цієї причини ФРС із часом може повернутися до політики зниження процентних ставок.

У період наднизьких ставок (2008—2016 роки) річна вартість обслуговування держборгу США становила 200—300 млрд доларів. Але після того, як ФРС кілька разів підвищував ставку, довівши її до діапазону 2,25—2,5%, витрати на обслуговування почали наближатися до 500 млрд доларів. Збільшення витрат на обслуговування держборгу підвищує розмір обов’язкових виплат бюджету та скорочує фінансування розділу так званих довільних виплат, які можна витратити й на розвиток економіки. В чомусь схожі зв’язки працюють і для держборгу України та його впливу на економічний розвиток країни.

Високий держборг — не американський чи український феномен. Станом на кінець 2018 року обсяг держборгу в світі сягнув 66  трлн доларів, що майже вдвічі перевищує показник 2007 року та еквівалентно 80% світового ВВП. Якщо судити лише за цим критерієм, ситуація в нашій країні не така вже й погана — за даними Мінфіну, співвідношення рівня держборгу до ВВП у 2018 році знизилося до 62,7% з 71,8% у 2017 році. Наприклад, у США за підсумками минулого року це співвідношення становило 105%. Однак сума держборгу України за минулий рік зросла до 78,32 млрд доларів із 76,31 млрд доларів у 2017 році. Про вагомість витрат на його обслуговування та погашення я написав вище.

Понад 50% держборгу США зосереджено в ФРС та урядових структурах. У нас ситуація схожа — близько 45% номінованих у гривні облігацій внутрішнього державного боргу України перебуває на балансі НБУ. Приблизно стільки ж на балансі банків, із них чимала частина в держбанках. Можливість рефінансування цих облігацій є (але виникає питання ціни). В Штатах валюта держборгу така ж, яку емітує Держказначейство США. В нас близько двох третин держборгу номінована в іноземних валютах.

Немає практичного сенсу сперечатися про те, чий уряд (Тимошенко, Азарова, Яценюка чи Гройсмана) більше доклав руку до збільшення держборгу. Побувавши по обидва боки барикади «влада vs опозиція», можу сказати — більшість випадків залучення позики можна як розумно обґрунтувати, так і аргументовано розкритикувати. Але що нам це дасть для вирішення питання?

Боргова проблема багатоаспектна, немає універсальних рецептів її розв’язання. Ситуацію можна вирішити обмеженою кількістю варіантів. Можна друкувати багато грошей і спровокувати інфляцію, що нам не підходить. Можна оголосити дефолт, але цей варіант теж не для нас. Найкращий варіант — щоб українські винахідники та інженери розробили й впровадили у виробництво нові інноваційні продукти з високою часткою доданої вартості, які створять нові ринки, на яких домінуватиме українська продукція. Тоді в бюджету будуть значно більші можливості розраховуватися за боргами, а потреби в запозиченнях будуть набагато нижчими. На жаль, у нас наразі не видно передумов для реалізації цього сценарію. Тому реальним представляється важкий еволюційний шлях.

По-перше, необхідне продовження співпраці з МВФ та іншими офіційними кредиторами України, щоб погасити пікові платежі з валютної частини держборгу. Та й ніде правди діти, у вітчизняній практиці стало правилом починати й доводити до завершення реформи саме під тиском МВФ.

По-друге, погоджуся з думкою керівника Мінфіну — нам доведеться позичати на ринках (у середині березня О.Маркарова говорила про необхідність залучити 4 млрд доларів). Можливо, припинення циклу підвищення ставки ФРС дозволить це зробити на більш прийнятних умовах.

По-третє, цифри дуже важливі, але борг — це структурна невідповідність між вхідними та вихідними ресурсами. Тому важливою є правильна траєкторія боргового навантаження. Отже, після згладжування найгострішої фази проблем із держборгом, якщо ми не хочемо її повторення, не уникнути фіскальної консолідації і переходу до бездефіцитного бюджету (краще до профіцитного). Доречно згадати фразу В. Черчілля: — «Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту».

Важливе значення має дотримання чітких позицій щодо незалежності НБУ. Недотримання, хоч ким би то, принципів незалежності НБУ з великою ймовірністю стане відправною точкою для поширення панічних настроїв та відпливу капіталу. Порушення зобов’язання щодо забезпечення незалежності НБУ, яке є одним із наріжних каменів програм із МВФ, сприйматиметься як сигнал можливого припинення співпраці МВФ.

У книжці «Як вирішити всі проблеми і зробити це відразу» немає відповідей на питання про держборг України.

Якщо говорити відповідально, то розв’язання проблеми займе багато років. За умови реального проведення всіх запланованих реформ, успішної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення бюджетної дисципліни. Й продовження економічного зростання. В серпні 2018 року уряд України переглянув середньострокову стратегію управління держборгом, встановивши більш жорсткі цілі щодо скорочення прямого держборгу щодо ВВП. Але важливо бачити весь ліс, не загубившися за його окремими, нехай і дуже великими, деревами. Разом з тим, зосередивши увагу на управлінні боргом, ми повинні бачити й інший бік цієї системи, а саме зростання економіки. Про те, як його досягти на основі високотехнологічної, а не експортно-сировинної моделі, я написав не один десяток статей. Не втрачаю віри, що запропоновані рецепти, доповнені іншими фахівцями, все ж почнуть реалізовувати. 

У серпні минулого року Трамп заявив, що на погашення держборгу підуть кошти, отримані від введених США торгових мит. «За допомогою мит ми зможемо почати погашати борг, який був накопичений багато в чому завдяки адміністрації Обами, та одночасно будемо скорочувати податки для наших громадян», — писав президент США в Twitter.

Але якщо розглядати мита як запобіжник, який сприяє зростанню внутрішнього виробництва — то, на мій погляд, важливіше в історії з ними — це збільшує надходження податків, зменшує дефіцит бюджету, й, відповідно, знижує потребу в державних запозиченнях. Застосування політики промислового протекціонізму для підтримки розвитку національної індустрії дасть можливість поступово акумулювати й кошти на погашення держборгу України.

А ще хочу сказати, що держборг можна використовувати для розвитку економіки і зниження потреби в зовнішніх запозиченнях. Маю на увазі, наприклад цільові держоблігації (враховуються по спецфонду держбюджету), кошти від яких мають спрямовуватися на розвиток високотехнологічних і експортно-орієнтованих секторів економіки.

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради національного банку України

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments