Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Республіка Сен-Тропе

«06-12.09.2019»
12 вересня, 2019 - 17:36

Та ні про що їм це не говорить — ні фотозвіт з Банкової про Коломойського в гостях у Президента, як ні про що не говорять фотографії нового заступника Богдана Андрія Смирнова в обнімку з Портновим і Лукаш... Тим, хто проголосував за Зеленського й «Слугу народу», не говорить. Для більшості українців усе їхнє очевидне для нас з вами посилання зовсім нічого не означає. Ну, а тим, для кого говорить, — нам з вами, ну, для нас з вами й вивісили цей фотозвіт, щоб із зухвалою посмішкою Богдан продемонстрував свою безкарність, якщо ми такі догадливі, не на словах — у картинках наочно нам усе пояснити. Як депутати, що не входять до більшості, та й як сама більшість — тепер ми всі разом лише статисти у великому на цілу країну залі, хоч би з ким там Президент зустрічався на Банковій, хоч би з ким Богдан гуляв у Сен-Тропе.

Наступного ранку після посиденьок Коломойського в Офісі Президента НАБУ й спецназ МВС напоказ влаштовують маски-шоу в державному «Приватбанку», щоб за не першої свіжості юридично нікчемним позовом двох мосьок колишнього власника банку й олігарха, який обікрав державу, вилучити юридичну документацію розглядів, що тривають з ним у судах. Ще стаканчик, пане Пшигода? Не бачу перешкод. Як ніщо не може завадити переможцям того ж дня так само напоказ призначити кишенькового Шарія Коломойського Олександра Дубінського до складу комісії з відбору тепер уже не незалежних членів наглядових рад державних банків (а це серед інших усе той же «Приватбанк»). — Вони можуть собі дозволити робити все що завгодно, адже хоч би скільки тривало це собаче весілля з Коломойським, навіть учорашні майданівці з числа прибічників Зеленського, відмахнувшись, захоплено продовжуватимуть обговорювати перспективи обіцяних Президентом і здавалося б Dream-кабміном реформ.

І ось що дивно: ще кілька років тому ці люди постили фотожаби з Яценюком і морквиною, а тепер і самі, схоже, купилися на морквину обіцянок реформ. Ну що ж, старт з ухваленням обіцяного українськими політиками вже двадцять років зняття недоторканності народних депутатів виявився й справді вражаючим. Благо, а проігноровані при його прийнятті зауваження Венеціанської комісії про це прямо говорять, закон виявився дуже доречним для тих, хто бажає утримати в узді не лише нечисленну опозицію, а й своїх же депутатів, зібраних нашвидкуруч перших ліпших, що трапилися на вулиці, акціонерів партії більшості. Але із законом про імпічмент Президента виявилося, що там, де вони бачать, нехай в умовах монополії на владу й примарну, але все-таки для себе загрозу, вони з легкістю перетворюють закон, що носить таку гучну назву, на абсолютно нечинний документ, функціональний лише в частині, що зобов’язала ініціаторів імпічменту вибачатися перед Президентом. Благо Верховна Рада голосує тепер не читаючи, ну просто якась Верховна Рада УРСР!

І добре, якщо як з переїздом до «Українського дому»: «Упс! Даруйте, не вийшло!» Частіше, хоч би за що взялася нова влада, у результаті воно обертається своєю повною протилежністю. Пообіцяв Зеленський захистити ФОПи, у результаті їм ухвалили смертний податковий вирок. З айтішниками поки обійшлися не так круто, але замість обіцяних податкових послаблень їм теж вигадали новий податок. Уже в перших своїх зарубіжних поїздках Президент обіцяв інвесторам свій персональний захист? По факту силовики за особистою вказівкою Президента кошмарять найбільшого українського інвестора Лакшмі Міттала, і в результаті, після всіх перевірок і відкритого на весь світ шантажу, прибуток, який до приходу силовиків планували спрямувати на розвиток виробництва, переспрямовується в дивіденди. Ну а після з гарантіями від Президента силовики прийшли до німецької IT-компанії «SAP».

Кого в результаті в масі звинувачує виборець Зеленського, зокрема дрібні й середні підприємці? Правильно, «людей Порошенка» в Кабміні... Для того й створювався цей з вигляду такий реформаторський Кабінет Міністрів, для того й терплять поки Мілованова, Маркарову, Кулебу. На чому сходяться всі, хто особисто знайомий з новим прем’єром, у принципі Олексій хороший хлопець, лише одна біда, швидко підпадає під вплив тих, хто старше і авторитетніше за нього. З усіх тих, хто претендував на посаду прем’єра, обрали єдиного «чого бажаєте»-кандидата... Чи не тому, що він краще за інших підходить на посаду капітана приреченого корабля? Щоб бути принесеним у жертву, коли рішайли Коломойського й адвокати Портнова з Офісу Президента остаточно підімнуть під себе суди, коли Конституційний суд схвалить, а Рада проголосує зміни до Конституції, коли вже не знадобляться маски, хоча й сьогодні ці люди дедалі частіше обходяться без них.

Поки ГБР тягає Порошенка на допити у вигаданих справах про нібито узурпацію ним у минулому влади, не у фантазіях Портнова й Труби, а в реалі — на Грушевського й Банковій розгортається справжня узурпація влади, щодня порушуються Конституція, регламент, закон, повним ходом іде повзучий конституційний переворот. Поки Президент і прем’єр на камери говорять про майбутні реформи (прем’єр напередодні пообіцяв мільйон нових робочих місць, і це при тому, що на наявні вже немає претендентів), одна з тих небагатьох, що вдалися попередникам, банківська реформа на догоду бізнес-партнерові (щоб не сказати бізнес- і політичному протектору) Президента в один день спускається в унітаз. Поки новий віце-прем’єр з євроінтеграції Дмитро Кулеба домовляється в Брюсселі про розширення співпраці України й НАТО, глава парламентського комітету із зовнішньої політики Богдан Яременко заявляє про можливість на догоду російським окупантам вивести з України інструкторів НАТО, а ще в чиюсь світлу голову приходить ідея зняти уздовж лінії протистояння на Донбасі українські прапори, щоб не дай боже не дратувати бойовиків.

Хтось сьогодні написав, мовляв, нова влада, бездумно тринькаючи по-великому і по-дрібницях кредит довіри від народу, припускається тих самих помилок, що й Порошенко, що роки за два-три обернеться непоправною втратою рейтингу. Якщо так триватиме й надалі, вже через рік питання рейтингу для цієї влади втратить те значення, що стало нам за роки демократії в Україні звичним. Усе йде до цього, й вони не надто соромляться дати нам про це зрозуміти вже зараз.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ