Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Росія – світовий лідер «колективного нарцисизму»

5 липня, 2018 - 19:58
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У газеті The Washington Post наведені дані порівняльного дослідження, проведеного в 35 країнах, у ході якого громадяни оцінювали внесок своїх країн у події світової історії.

Найвища колективна самооцінка своєї ролі в історичному процесі була продемонстрована росіянами, які вважають, що Росія зробила вирішальний внесок до 60,8% подій світової історії. Для порівняння: американці, яких російський телевізор постійно таврує за претензії на «національну винятковість», у цьому опитуванні посіли скромне місце в середині таблиці з результатом 29,5%.

У 40-х роках минулого сторіччя психолог Еріх Фромм і соціолог Теодор Адорно описали явище, яке вони назвали колективним нарцисизмом. Це перебільшене уявлення про значення і важливість своєї групи: професії, нації, країни. Елементи колективного нарцисизму присутні у будь-якого народу. В деяких набувають гіпертрофованого характеру, стають тяжкою хворобою. І тоді країна стає небезпечною для навколишнього світу. Приклади з тих же 40-х років минулого сторіччя добре відомі.

Бажати собі добра, прагнути до досконалості, любити себе — властивості нормальної людини. Нарцис любить не себе, а своє віддзеркалення: «Свет мой, зеркальце, скажи...» І в разі «неправильної» відповіді — напад злісної істерики: «Ах ты, мерзкое стекло!» Колективний нарцис постійно вимагає т.з. зовнішньої валідизації, тобто постійного визнання своїх заслуг і величі, йому вкрай необхідні підтримка і схвалення. У разі відсутності такої реакції колективний нарцис ображається і накидається на тих, хто посмів засумніватися.

У ролі дзеркала сьогодні телевізор. Саме ту Росію, яку це дзеркало показує, і люблять росіяни. Телевізор, у свою чергу, уважно стежить, щоб у всьому світі й усередині країни ніхто не ставив під сумнів велич Росії. Ті, хто сумнівається, підлягають цькуванню. І це в кращому разі. У програмі «Вечер с Владимиром Соловьевым» від 4.07.18 говорили про «русофобії». Приводом поговорити став маленький пост в соціальній мережі, який опублікувала Галина Паніна, PR-директор фірми «Леруа-Мерлен». Піарниця розповіла, що футбольні фанати спалили дівчину. Сама, мовляв, не бачила і не перевіряла, їй стажерка розповіла. І поставила хештег «победобесие». Тут же з’ясувалося, що футбол ні при чому, а нещасна дівчина наклала на себе руки. Пост цей Паніна видалила, з роботи її звільнили, так що інцидент можна було б вважати вичерпаним. Тим паче, що йдеться не про політику і не про лідера громадської думки.

Але російські ЗМІ як уповноважені представники колективного нарциса не могли поминути такий солодкий привід обуритися й образитися. Гнівні статті на цю тему опублікували «Лайф», «Комсомолка», «МК», «Взгляд» і багато інших патріотичних видань. І ось, нарешті, цілу годину на головному державному телеканалі «Россия-1».

«Час вводити різні обмеження», — задумливо почав розмову про русофобів Соловйов. Тему підхопив редактор німецького інтернет-видання Олександр Сосновський, який розповів, як він опублікував у «Твіттері» тріумфуючий пост про перемогу російської збірної, а у відповідь громадянка України надіслала йому зображення трун. Російський патріот, що проживає чомусь у Німеччині, з гордістю повідомив, що за його скаргою акаунт громадянки України, яка образила його почуття уболівальника і патріота, адміністрація соціальної мережі знищила.

На думку психологів і психіатрів, людина, що страждає на нарцисизм, — це найважчий пацієнт, з яким украй складно вести діалог і налагодити нормальну комунікацію. Просто тому, що він не здатен зрозуміти іншу точку зору, не здатен навіть прийняти той факт, що в інших людей можуть бути відмінні від нього інтереси.

Соціальні мережі — це відкритий простір комунікації. І людина, що публікує в мережі своє тріумфування від перемоги збірної країни-агресора, що вбиває щодня громадян іншої країни, повинна розуміти, що тих, кого вбивають, це тріумфування може ображати. Російському патріотові з Німеччини дуже пощастило, що в Сирії не так багато людей, що розмовляють і пишуть російською мовою. Інакше його акаунт просто не витримав би того потоку ненависті та презирства, який міг посипатися на нього з країни, в якій російські ВКС влаштували справжній геноцид.

Колективний нарцис створює прірву між собою і навколишнім світом. Росія як головний колективний нарцис планети старанно риє і заглиблює її по всьому периметру. Інші країни з наївності або користі намагаються подолати безодню. Виходить погано. Напередодні зустрічі Трампа з Путіним до Росії приїхали американські парламентарі. Це був дуже дивний візит, мета якого самі члени парламенту США теж не зовсім розуміли.

Як повідомив у програмі «Вечер» голова комітету Ради Федерації Костянтин Косачов, у складі американської делегації не було жодної людини, що раніше мала б досвід вести справи щодо взаємин із Росією. У результаті, як з усмішкою пояснив пан Косачов, їм довелося «пояснювати найпростіші речі». Соловйов тут же непомірно зрадів і почав блазнювати, змальовуючи, як треба навчати дурнів-піндосів російським реаліям: «Це — ікра. Її — мастять». Аудиторія через деякий час зміркувала, що Соловйов пожартував і почала аплодувати.

Жодною зустріччю Трампа з Путіним цю прірву між Росією і світом не здолати. Швидше, будь-яка зустріч зробить більш очевидними її розміри. Американці просто не розуміють, з ким вони мають справу. Ну, або вдають, що не розуміють, імітуючи перемовини. Сенатор Джон Нелі Кеннеді про зустрічі в Москві: «Ці перемовини були до біса відвертими, дуже відкритими, безкомпромісними. Я попросив наших друзів у Росії не втручатися в наші вибори цього року. Я попросив їх піти з України і дозволити їй самій вирішити свою долю. Я попросив того ж в Криму. Я попросив їхньої допомоги в установленні миру в Сирії. І я попросив їх не дозволяти Ірану отримати владу в Сирії». Найкращою ілюстрацією ефективності цих перемовин і найкращою демонстрацією розмірів прірви між Росією і світом може бути відповідь російського депутата В’ячеслава Никонова. «Це були найлегші зустрічі в моєму житті», — поділився Никонов. І пояснив на конкретному прикладі, як Росія буде і надалі спілкуватися зі світом. Не «можна втручатися у вибори — що ж, ми і не втручаємося», — весело пожартував депутат Никонов, коментуючи прохання американського сенатора.

Будь-яка комунікація з колективним нарцисом трактується ним як підтвердження його величі, як визнання. Що веде нарциса до подальшого занурення в хворобу. Схоже, що у випадку з Росією світ до цих пір не усвідомив, на що саме він наразився.

Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments