Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це
Кирило Турівський, церковний діяч, філософ, письменник, проповідник і стовпник, оратор Київської Русі

Роздуми на могилі Павла Скоропадського

17 березня, 2018 - 16:13
Фото автора

16 березня, завершальний день візиту делегації українських істориків до Мюнхена з нагоди відзначення 100-річчя українсько-німецьких дипломатичних взаємин, розпочався з демонстрації відповідної виставки документів для студентів історичного факультету Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та знайомством із Баварською державною бібліотекою, що є другим книжковим фондосховищем Німеччини. Тут існує відділ Східної Європи, до якої належить й Україна. Загальна кількість видань україністики – орієнтовно 50 тис., тобто це одне з найбільший подібних зібрань у кранах Західної Європи. Але власне під час відвідин бібліотеки українців цікавили дослідження та джерела, дотичні до Брестського миру. Таких виявилося щонайменше до двох десятків.

Та головною подією стала поїздка до місця поховання гетьмана Української Держави Павла Скоропадського в Оберсдорфі, організована за ініціативою генерального консула України в Мюнхені Юрія Ярмилка. Про значення його постаті говорять історики:

Ірина Матяш, доктор історичних наук, професор: «Під час відвідання могили згадуються історичні події доби Української Держави, з`являються роздуми над періодом дипломатичної історії України. Гетьман Павло Скоропадський як глава держави відігравав основну роль у зовнішній політиці. Саме він обирав керівництво Міністерства закордонних справ, довіривши цю функцію Дмитру Івановичу Дорошенку. За доби гетьмана та з його ініціативи фактично започаткується дипломатичний протокол прийняття іноземних послів. Він відбувався в урочистій обстановці, за участі міністрів, державної варти у великій залі. У зовнішні політиці гетьман прийняв усі позиції, зазначені у Брестському мирному договорі, 12 червня 1918 р. він його ратифікував та намагався виконувати всі домовленості з німецькою, австрійською, болгарською, турецькою сторонами. Першими, хто вручив вірчі грамоти як посли, були представники Німеччини та Австро-Угорщини. Звідси почалися, зокрема, українсько-німецькі відносини періоду 1918 р. Про наслідки Брестського миру дискутуватимуть науковці впродовж відзначення століття його підписання».

Поліна Барвинська, доктор історичних наук: «Безумовно, гетьман Павло Скоропадський був важливою постаттю в процесі українського державотворення. Водночас це доволі неоднозначна політична фігура, з приводу якої існує величезний діапазон оцінок та дискусій. На мою думку, в тих умовах він був найбільш відповідною постаттю для німецького командування та дипломатії. За часів його перебування на посаді гетьмана було дійсно зроблено багато для інституалізації української держави, в тому числі й створення Академії наук, впровадження української мови в освіту, розбудова дипломатичного корпусу за кордоном, створення цілої мережі посольств, консульств, тобто Українська Держава набула важливих атрибутів державності. Водночас його переорієнтація на Росію, на Антанту, його часта зміна курсу викликає критику серед істориків, але вочевидь це властиво для будь-якою політичної фігури, особливо, якщо йдеться про такий складний період нашої історії. Це нормально, що ми не маємо однозначної оцінки, але, безумовно, це важлива постать нашого історичного минулого».

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук: «Перебуваючи на посаді гетьмана, Павло Скоропадський все більше схилявся до націонал-консерватизму, до того, аби побудувати українську державу. Треба пам`ятати, що тодішня геополітична ситуація, внутрішньополітична ситуація не давали йому змоги та можливості втілити його плани. Його діяльність була обмежена внутрішнім контингентом німецьких та австро-угорських військ в Україні й він був значною мірою залежний від них, відтак Україна була  сателітом центральних держав у Першій світовій війні, що наклало відбиток на весь період його правління. Водночас можемо відмітити його чималі здобутки: організація державної структури, владної вертикалі влади, інституалізація дипломатичної служби, адміністративного апарату держави, що дало можливість заснувати Український державний банк, Український державний земельний банк, провести валютну реформу в Україні, підтримати розвиток приватного бізнесу, зокрема середнього, дати новий поштовх економіці України – тоді вона почала знову зростати після майже дворічного падіння. Були величезні здобутки в галузі культури і освіти. Це орієнтовно 150 шкіл, три університети, українізація вищих навчальних закладів, Державна галерея, Державний архів, Державний театр, капела, Національна бібліотека та, як родзинка на цьому торті культурної розбудови, Національна академія наук. Хоч гетьман мав диктаторські повноваження, але було підготовлено закон про вибори до державного сойму України, виборного законодавчого органу. Також було підготовлено загальну земельну реформу, яка мала бути втілена навесні 1919 р., всю необхідну документацію для організації української армії. Її, на жаль, не вдалося створити через початкову заборону німців, а потім – через повстання Директорії. Попри певні недоліки ця постать зробила величезний внесок у розбудову української державності та заслуговує пошанування українськими громадянами».

Владислав Верстюк, доктор історичних наук: «Є таке поняття, як місця пам`яті. Могила Павла Скоропадського – якраз одне з таких місць, яке знаходиться далеко за межами України, але прив`язано до історії України ХХ ст. Вже другий рік Україна відзначає 100-річчя Української революції , складовою частиною якою й був якраз період, коли біля керма влади в Україні стояв Павло Скоропадський. Можна по-різному оцінювати його діяльність, його життя, але це людина, яку вже просто неможливо викинути з нашої історії, перегорнути якось цю сторінку. Тому наша поїздка сьогодні була абсолютно виправданою та необхідною. У нас як фахівців-істориків є потяг до відвідання таких місць, бо це автентика, як документ, що його потримав в руках, як книжка, яку ти прочитав. Безумовно, це пам`ять тим подіям, які уособлював Павло Скоропадський».

* * *

Візит українських дослідників, що проходив за підтримки фонду Ганса Зайделя, завершується 17 березня демонстрацією виставки архівних документів з історії українсько-німецьких взаємин, в українській греко-католицькій церкві  – для представників нашої громади в Мюнхені. 

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments