Світязь чорничний
Мільйони років тому посеред прадавнього лісу стояв величезний льдовик. Поступово погода лагіднішала, оплакуючи динозаврів льодовик танув і лишив по собі величезне море, яким пізніше древні готи подорожували праполіссям.
З часом і море випарувалося, лишивши на спомин сотні волинських озер і кілька валунів, що докотилися сюди аж із скандинавських гір. Існують і інші версії, але ця, запропонована одним із перших дослідників Світязя паном Тутковським подобається мені найбільше. Вініще на початку 20 століття виявив на острові посеред озера залишки споруди князівських часів, проте радянська еліта вирішила не відкривати древні фундаменти, а залити новий, для партійної бази.
Є в історії і спогад про те, як перед Грюгвальдською битвою Ягайло направив у світязькі землі своїх заготівельників - за дичиною та рибою. Пізніше уже саму багату сріблом воду возили варшавським панночкам для вмивання. Сьогодні Світязь це не так історія, як природа. Проте природа - це ж іще більша історія.
Світязь найглибше й найбільше із цілої низки щацьких водойм - сягає подекуди 58 метрів рибних глибин і просторів, заселених вуграми й лящами, окунями й навіть канадськими сомиками. Усе те багатство (в прямому й переносному значенні) потім прикрашає ятки сільського базару й сметанно-грибне меню світязької кухні. Не можу тут не згадати й про особливий рецепт печених на соломі карасів, линків та бичків*.
ВУГРІ НА ВАГУ ЗОЛОТА
Для розморених пляжників, підтягнуті й засмаглі поліські бабусі розвозять іще й пончики з ягідними начинками - полуницею і черешнями, ожиною і маком, а особливо - чорницею, якої тут росте сила силенна. Лишень єдине - плантації ці під надійною комариною охороною, хвала Богу малярію у цих місцях знищили вже давно.
Світязь - одне з найбільших озер Європи, у вітряну погоду його хвилі можуть сягати метрової висоти. Посередині водойми чималий острів, заселений птахами – лебедями і бакланами, червонокнижними гусками і болотними бугаями**.
Тут грибне і ягідне царство, звідси родом мавки і лісовики, сюди треба їхати і дивитися на прості #українські_прекрасності, гайда*** на Купала!
*бички – то такі маленькі риби,
**бугаї – то такі сумні болотяні птахи, а назви у них такі наївно-народні.
***гайда – кажіть перед стартом)
