Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Симон Петлюра, український державний і політичний діяч, голова Директорії УНР

Теле-радіо-тупик?..

25 вересня, 2019 - 13:05

Днями Рада національної безпеки та оборони України оприлюднила висновок щодо  телеканалів «112-й» та «NEWSONE», зазначивши, що жодних ознак екстремізму в їхніх ефірах помічено не було. Отже, медведчуки зі своєю  п’ятою колоною можуть  спати спокійно, а в реалії – продовжувати свою «тонку»  роботу.

І тут справа аж ніяк не в рішенні РНБОУ ( яким би воно не було), а в тому, що Верховна Рада України свою Постанову про вищезазначені телеканали спрямувала явно не за адресою.  Адже з 1994 року в Україні існує єдина інституція, уповноважена регулювати телерадіомовний простір (включно із  застосуванням санкцій), це – Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.  Депутати про це добре знають. Знають вони  й про те, що стараннями різних каденцій зв’язали цьому органу руки. 

Якось так виходить, що кожен новий склад Верховної Ради України, делегуючи в Нацраду своїх чотирьох представників (через процедуру розглядів, обговорень, голосувань), в результаті  шляхом «договорняків», приводить Туди, здебільшого, виконавців волі тих, хто поділили між собою  телерадіомовний пиріг.

В «президентську четвірку»  (всього колегіальний орган складається із 8 чоловік)  телерадіомагнати іноді також вмудряються втиснути по «чєловєчку»…  (Не зайвим нагадати, що деякі українські  президенти  також мали пряму причетність  до телерадіобізнесу). 

Отже, породивши таке безвольне «дитя», влада сама періодично стає  заручником його бездіяльності. Так, як в ситуації з  цими двома  телеканалами, на які, виявляється, нема управи. Її дійсно нема! Адже ті, хто мають контролювати, самі стали підконтрольними й «підзвітними» тим, кого би мали контролювати…     Як відомо,  правом моніторингу телеефіру, який визнають суди, володіє винятково Національна рада з питань телебачення і радіомовлення!   За всю історію існування цього колегіального органу (понад 20 років) жоден із потужних загальнонаціональних мовників не поніс серйозного покарання: пожурили, покивали головами… і  вчергове продовжили термін дії ліцензії (показова ситуація з телеканалом «Інтер»).

«Цапами відбувайлами» лишаються невеликі місцеві та регіональні телерадіокомпанії  (статистику перевірок якось треба ж демонструвати)…

Де тут вихід? Він простий – до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення мають бути делеговані авторитетні люди, які мають імена, біографії та  основне  – не заплямовану репутацію!  Вони повинні  пройти спеціальну перевірку на рівновіддаленість від  медіаолігархічних структур.   

Національна рада може стати неполітизованим органом, який чітко відслідковуватиме дотримання телерадіоорганізаціями норм чинного законодавства. І тільки. Маючи на руках незаперечні факти (зафіксовані в актах моніторингів), без жодної політики й «порушень свободи слова» (чим часто спекулюють), регулятор нарешті почне працювати.  А стратегічний ефірний ресурс нарешті буде використано не на руйнацію, а на зміцнення держави .

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ