Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Трагедія в Керчі: хто винен?

19 жовтня, 2018 - 16:22

Навколо подій у Керчі виникає все більше конспірологічних теорій. Теорія, висунута окупаційною владою, викликає багато сумнівів. Як одинак – 18-річний хлопець без військової підготовки – зміг організувати та здійснити самотужки такий теракт? Звідки в нього гроші на зброю? Легальну зброю! Це що, в окупованому Криму, де досі діє посилений правоохоронний режим, настільки просто придбати вогнепальну зброю і сотні набоїв? І ніхто не доніс? Ніхто?! У регіоні, де чихнути неможливо, щоб це не було зафіксовано і за протокольовано «там, де слід»? І чому було виключено металошукач, який стояв на вході в технікум? І до чого Керченський міст? Одразу після трагедії рух по мосту та переправі було заблоковано. Чому? Хіба нападник був не один? Але ж Аксьонов сам волав до журналістів: «Ну будь ласка, ну повірте», - доводячи, що вбивство більш ніж 20 людей і поранення ще 50 – це справа рук одинака.

Але цікавими є навіть не ці питання. Вони як раз свідчать про те, що вся ця сконструйована в окупованому Криму каральна машина в принципі не може захистити мирних мешканців від нападу. От якби стрілець був кримським татарином або українським патріотом, при першій-ліпшій нагоді купити зброю його було би заарештовано. Та що там нагоді! Його було б заарештовано «як українського диверсанта» без всякої нагоди. Справи проти Балуха, Панова, Сенцова фабрикувалися в секунду. Був би український громадянин, який усвідомлює факт окупації, а «нагоди» та «підстави» знайдуться. Виявляється, що металошукачі, якими обладнано кожну кримську школу, - то бутафорія. Їх вимикають тому, що вони дзеленчать на дріб’язок в кишенях дітей. Що тотальні перевірки, мережа інформаторів, обшуки, арешти – все це не про запобігання небезпеці. Це виключно каральні заходи проти свідомих українців, і решти населення вони не стосуються. Що пропаганда ненависті, яка ллється на кримчан з екранів путінських телевізорів і підсилюється пропагандою в учбових закладах, спонукає нестабільних молодих людей на агресію. Чого, до речі, жодного разу не траплялося в доокупаційний період. Що всі ці грізні ФСБ та ГРУ зі Слідкомами спроможні тільки на те, щоб залякувати порядних людей, які шанують прапор своєї країни, або літніх людей, які збираються допомогти поважній жінці. І от, коли подія в Керчі має наштовхнути мешканців окупованого Криму на сутність режиму, встановленого на півострові окупантами, з’являються конспірологічні теорії про таємну спецоперацію спецслужб, про автоматників і поранених солдат, яких переховують по військових шпиталях півострова. І розповсюджують її не хто-небудь, а російське видання «Вісті», блогер Шарій і багато таких самих «поінформованих джерел». Навіщо російські «зливні бачки» напускають параної та натякають на чергову криваву спецоперацію ФСБ? Хіба вони забули, хто їх годує? Ось що цікаво.

Всі інформаційні викиди російської пропаганди щодо збитого Боїнга, обстрілів житлових районів Донецька, які фізично знаходяться далеко за межами зони ураження українською артилерією, отруєних газом дітей Сирії – всі ці тони інформаційної маячні та конспірологічних версій, які городила російська агітка, мали на меті створення альтернативної реальності, де немає правди і всі версії можливі. «Боїнг збили росіяни? А чому не марсіани?» Адже всім відомо, що в «Зоні 51» ведуться таємні перемовини з іншопланетними цивілізаціями. До того ж ще в середині 50-х років знані радянські вчені говорили: «Чи то є життя на Марсі, чи то нема – наука поки не знає, наука не в курсі діла». Усі ці дивні версії були потрібні тільки для одного – сховати правду. А саме – факт некомпетентності російського керівництва, яке більше не рахується із методами. І що потрібно негайно притягти до відповідальності небезпечний божевільний режим.

В інформаційному шумі щодо трагедії в Керчі тонуть запитання про ту небезпеку, яку створює окупація для мирного населення. Для згодних і незгодних, свідомих українських громадян, байдужих і аполітичних мешканців та для прихильників «русского міра». Для всіх. Шарії та інші догодливі ретранслятори російської пропаганди намагаються створити міф про всесильну ФСБ та посилити страх мирних мешканців щодо структури, яка прогледіла підготовку до такого масштабного теракту. Адже, якщо навіть далекі від політики люди зададуться питанням «а вибухівку хлопчина теж легально в магазині купив?», то наступним буде вже обурення: «Так а на біса ви всі потрібні? Нам же говорили, мовляв, дяка, що нема війни, як на Донбасі. А це все звідки? То, виходить, що не такі ви вже всі страшні та всесильні». Ось і стараються «шукачі правди», розповсюджуючи версії, які по суті додають репутації спецслужбам імені Солсберійських шпилів. Ось і відвертають увагу від тих наслідків, які має на нестабільну психіку підлітків російська пропаганда. Слова очільника російської держави, сказані буквально на наступний день після стрілянини в Керчі, є нічим іншим, як спонуканням до нових трагедій. «Ми жертви агресії, ми як мученики потрапимо до раю. А вони просто сконають, тому що навіть розкаятися не встигнуть» - це ж не тільки про ядерний двобій з Сполученими Штатами, це і про агресію, масові вбивства та суїцидальну поведінку, введену у ранг національної ідеї.

Женевська конвенція 1949 року чітко визначає, що насильницька паспортизація, переміщення на окуповану територію громадян країни-окупанта, призов до окупаційної армії та силових органів, відкрита реклама служби в таких органах на контрактній основі, встановлення законодавства країни-окупанта, створення умов для виїзду мешканців окупованої території в інші регіони через брак роботи, нестерпні умови життя, пропаганда країни-агресора, мілітаризація дитинства – все це воєнні злочини, за які країна-окупант має нести відповідальність. Часткове або повне впровадження таких заходів на окупованій території створює нестерпну атмосферу та є тотальним порушенням прав. Керч – це результат воєнних злочинів окупаційної влади, які порушують права всіх мешканців Криму та давно носять масовий характер. Щоб не говорити про керченську трагедію як про наслідок, городяться різноманітні конспірологічні версії, які виконують роль димової завіси. Керч – це дійсно масовий злочин, організований зухвалою та озброєною бандою Володимира Путіна та його посіпак. Але це і приклад того, що жодна банда не в змозі забезпечити безпеку людей, які опинилися у неї в заручниках.

 

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments