Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Ура! У нас канікули!

7 червня, 2019 - 12:05

Нарешті видихнули на повні груди батьки, діти і вчителі.

Літо, коли перед відповідальними батьками постає питання: як же організувати три місяці найдорожчому чаду, де взяти кошти на відпочинок і, головне, під чию відповідальність передати дитину.

Не помилюся у твердженні, що відсотків 70 традиційно відправляється на канікули до бабусі на село, на дачу. Десь на пару тижнів-місяць молодших школярів можуть віддати до шкільного табору чи табору мовного, чи відправити в Болгарію в супроводі шкільного вчителя. А далі?

Дедалі більше ми маємо пропозицій якісного дитячого відпочинку. І на хвилі традиційного для українців фсьопропало, знати не хочемо, а як же проблема найдовших канікул для дітей вирішується в інших країнах.

Скажу вам, діти давно стали розкішшю у житті. І чим вищий рівень життя в країні, тим дорожче «вартують» діти. Треба визнати, що далеко не всі європейці дозволяють собі відправляти дітей на все літо у табори чи мандри (до речі, їхні літні канікули тривають два місяці). Україна ж за останніх років п’ять зробила якісний прорив у організації дитячого дозвілля і оздоровлення. Якщо починалося все з дитячих автобусів до Болгарії, то нині ми маємо табори в Карпатах, на Черкащині, Херсонщині, від Пласту до джур, до мовних, спортивних і традиційних оздоровчих. Вибір залишається за батьками. Якщо, звісно, батьки усвідомлюють необхідність розумного відпочинку дітей. З такого відпочинку діти привозять чимало важливого для них досвіду – від навичок комунікації до уміння «виживати» (якого вчать у пластових і джуринських таборах), уміння діяти колективно, відповідально ставитися до природи, організовувати час і себе в часі.

Я вже десь чую голос про «дорого» і що народ зубожів – улюблений мотив народної пісні в хоровому виконанні. Чи, насправді, аж так зубожів народ, чи народ просто не вміє розставляти пріоритети у витратах. Ніколи не займаюся підрахунком чужих грошей, проте є цікава тема для соціологічних досліджень щодо масової фінансової безграмотності народу і нераціонального витрачання коштів. І найяскравішим підтвердженням того є картина «батьки – діти» на будь-якому віковому зрізі. Українські батьки завжди знайдуть ресурс, щоб купити дитині дорогий гаджет (починаючи з молодшої школи), але обурюватимуться «дорожнечею» музейних квитків чи екскурсій. Відео і фото з випускних у дитячих садочках і молодшій школі заженуть у ступор будь-кого з європейців: якщо в країні зубожіння, звідки і, основне, навіщо такі дорогі вбрання і розваги дітям, адже ці суми рівні двотижневому відпочинку дітей. Напевно, не знайдеш жодного першокласника в країні без смартфона. Нещодавно мене здивувала моя подруга-ізраїльтянка тим, що у їхнього десятирічного сина, як виявилося, телефона й досі нема, бо: «Навіщо він йому?» Подібні питання не ставлять собі українські батьки, адже смартфони є у всіх, тож і в моєї дитини має бути… І нині як недосяжна мрія звучить тема змагання між дітьми, хто ж більше прочитав за літо книжок, хто більше місць об’їздив і в яких таборах встиг побувати…

Чим голосніше звучить пісня про зубожіння, тим неадекватнішими виглядають витрати українців. «Зубожілий» народ з чартерами Полтава – Хургада і напівпорожніми українськими музеями. «Зубожілий» народ прагне зрєліщ замість культури й знань, інтелектуального розвитку. Це ті цінності, що формуються у голові з дитинства. Саме родина вчить дитину визначати пріоритети: відпочинок у таборі чи новий смартфон, мандрівка Україною чи планшет. Але наразі перевага за останніми позиціями.

Приємно, що цього року нарешті десь потроху пробивався голос розуму, і в окремих школах висаджували дерева в пам’ять про випуск замість запускати кульки в небо. Подібні ініціативи мали б стати трендовими, а для цього ми маємо голосно і багато говорити про них.

Голосу розуму нині нам катастрофічно бракує. Голосу розуму, що заповнює медійний простір і голови думками. Голосу розуму, що виховає нове покоління батьків і дітей і сформує нову генерацію українців.

Саме для цього тихо і ніби непомітно працюють нині дитячі табори, що пропонують розумний відпочинок. Як варіант, хоча б короткий пізнавальний вікенд разом з дитиною маршрутом відповідно до дитячих сил і розвитку. Найдорожчий час проведіть з дитиною разом. Ці дні стануть для вас насправді незабутніми.

І тоді у творі «Як я провів літо» ваша дитина емоційно писатиме: «навчився запалювати вогонь без сірників», «навчився переплавлятися через річку по тросу на руках», «сплавлявся з мамою і татом на байдарках по Пслу», «підкорив з пластунами Говерлу». А гаджет ви ще встигнете придбати.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments