Дружба! Велике це слово – дружба! Може, найбільше з усіх слів людських. Заради дружби люди йдуть на тортури, сідають у тюрму, навіть життя віддають.
Всеволод Нестайко, український письменник

В свої ворота

13 червня, 2018 - 16:22

Коли в мережі оприлюднюють відео, де футболісти тренуються не забивати голи, а імітувати падіння, то у багатьох це викликає сміх та відразу. Коли світові зірки та тисячі вболівальників їдуть на ЧМ-2018 до РФ, то це мало б викликати біль і обурення. А головне – відчуття того, що світ нині знаходиться в стані потакання агресору. Імітація призводить до поразки. Особливо імітація цінностей. Досвід Другої світової війни підтвердив, що подібна гра з агресором закінчується голом у власні ворота.

Можна скільки завгодно іронізувати щодо заяв чи вчинків Путіна, але факт залишається фактом – керчинський міст збудований, «Північний потік-2» будується, до нього їздить інфантильний Макрон, Нетаньяху крокує в Москві «бєзсмєртним полком», а непередбачуваний Трамп ратує за повернення Росії до G7. Зрозуміло, що тут у кожної сторони свій інтерес. Якби не інший факт – Путін вбиває. Вбиває на очах у всього світу. Вбиває зухвало і не соромиться цього. Він давно не ховає своїх намірів та єхидно посміхається іноземним журналістам, коли дає розлогі інтерв’ю. Він бреше, імітує доступність («вербовать-то он мастак») і всі розуміють це. Більш того, після цього продовжують ставити йому дитячі питання про дуже дорослі речі.

Світ міг безліч разів переконатись, що Путін – злочинець, а путінська Росія – це невипадкове явище, яке скоро пройде. Росія, яка нищила цілі народи і продовжує цю практику вже в 21-му столітті, не зміниться ніколи. Так само, як ніколи не змінилась би гітлерівська Німеччина. Для таких змін потрібні були зусилля інших країн. І навіть мільйони жертв. На жаль, для цього потрібно було, щоб світ дійшов до крайньої «точки кипіння». До межі між життям і смертю. Для цього потрібні були газові камери та цілі окуповані країни.

До того світ брав участь в Берлінській Олімпіаді 1936 року, де чорношкірі спортсмени вигравали у німців. Фільми Лєні Ріфеншталь зачаровували пластикою кадру та масштабністю зйомок. Хіба такі люди здатні вбивати? Сила приваблює і з нею хочеться дружити. Небезпека здавалась примарною, а посмішка Гітлера влучно потрапляла в канву інтересів тодішньої Європи, яка начебто геть не помічала біди.

Що ж нині?

Співак Робі Вільямс прийме участь у відкритті Чемпіонату світу з футболу в Росії. Не хочеться іронізувати, що співати ротом – це ще не означає думати головою. Тому що насправді в світі можна знайти достатньо зірок, які спокусяться чи-то на гонорари, чи-то на чергову порцію слави (якою б вона не була). Більш того – навіть можна знайти шість тисяч вболівальників з України при більш ніж 10 тисяч вбитих українців від рук росіян.

Головне – як світ взагалі дозволив проводити СВІТОВИЙ чемпіонат в країні, яка поставила під загрозу мир в цьому ж світі? В країні, яка порушила міжнародні зобов’язання та довела, що папери, які мають гарантувати світову безпеку, нічого не варті. Триває гра в футбол під час війни на знищення українців, під час тотальних бомбардувань в Сирії, під час окупації територій країн (Україна, Грузія, Молдова), під час гібридної війни, де цинічна брехня є підґрунтям для пролиття крові тисяч людей. В такій грі світових лідерів, намагаючись переслідувати власні інтереси без усвідомлення стратегічних небезпек, дуже легко потрапити в свої ворота. І щоб хоча б зрівняти рахунок, доведеться знову покласти мільйони жертв? Хоча зараз це здається таким нереальним, адже для них… це всього тільки «гра»!

Валентин ТОРБА, «День»

 

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments