Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

Виклик Україні

«29.03-04.04.2019»
4 квітня, 2019 - 17:55

Що спільного у всіх дуельних кодексів, то це правило, що поєдинки мають проходити між рівними. — Не просто правило, а у всіх дуельних кодексах правило за номером один. Тому що образи честі може завдати лише рівний тобі за становищем, а значить, за вихованням і культурою. Нинішнє суспільство подолало станові забобони, а разом із ними ще й «архаїчні» уявлення про честь. «Виклик» на дебати, який озвучив цієї середи один із фіналістів президентських виборів в Україні, чудовий тому приклад.

Бачить Бог, я не збирався до їх закінчення писати колонку про ці вибори. Враховуючи градус кампанії і характерний не лише для української політики аромат від неї. Та все-таки, оскільки я не мовчав, коли моральні норми переступали «голови», «балакучі», як їм здавалося, за чинного Президента України, якому я віддав і ще раз віддам свій голос у другому турі, вважаю, що маю право висловитись і про «відеовиклик», що його на порожньому НСК «Олімпійський» записав кандидат у президенти України Володимир Зеленський.

Поза сумнівом, штаб Порошенка вважав дебати мало не своїм головним козирем у другому турі президентських виборів. Козирем, який, як їм здавалося, неможливо побити. — І в разі відмови (згідно з нашим законодавством, участь у дебатах є добровільною), і в разі згоди, за їхнім уявленням, опонент продемонстрував би свій непрофесіоналізм, нездатність відкрито дискутувати навіть за пунктами своєї президентської програми. Надія, зазначу, марна, враховуючи величезний відрив, а також протестний, а не заснований на цінностях, і вже тим більше — не на усвідомленому відповідальному виборі, характер голосування за Зеленського.

У логіці стратегії своєї виборчої кампанії, з оглядкою саме на цей його електорат, те, як Зеленський обернув його ж власну зброю проти свого опонента, може здатися майстерним ходом. Коли б не одне. Участь у дебатах — це не лише елемент передвиборної стратегії кандидатів. Насамперед — це інструмент, призначення якого дати громадянам країни впевнитися в правильності свого вибору. Не на підставі рекламних роликів і текстів, а живцем оцінити, порівняти кандидатів, перш ніж вручити одному з них на п’ять років ключі від країни. Отже, те, що у виборчому штабі Володимира Зеленського визнали дотепною відповідь Порошенку, виявилося викликом усім виборцям країни.

І справа тут навіть не в тому, що вимоги Зеленського до місця і формату дебатів ігнорують закон, який детально регламентує їх, про що пише більшість коментаторів. Річ у тім, чим він завершив це своє звернення: «Кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народові, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів. Країні потрібен здоровий президент. На знак пошани як мінімум до третини громадян України ви повинні публічно сказати, що дебати відбудуться не з маріонеткою Кремля або Коломойського, не з ватником, не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським».

Так, ця виборча кампанія стала найбруднішою навіть за стандартами бувалої України. І в її ході кандидатові Зеленському дісталося немало, зокрема й від ЗМІ та «балакучих голів», які підтримують чинного президента. Але це не йде в жодне порівняння з тим потоком бруду (і це за безлічі дійсно справедливих до нього претензій, яких, здавалося б, повинно було вистачити), яким роками поливали Порошенка стократ більш рейтингові й незрівнянно краще фінансовані «балакучі голови» та ЗМІ його опонентів. Не гребуючи при цьому транслюванням найогидніших фейків своїх російських колег. Чи не хоче Володимир Зеленський і сам вибачитися, наприклад, за звинувачення Порошенка у вбивстві, яке кілька тижнів тому висунув телеканал «1+1», що належить нібито зовсім не його ляльководу. — Ні, не схоже. Інакше б він у своєму зверненні не озвучив запущений колись російськими ЗМІ фейк про нібито алкоголізм насправді хворого на діабет Порошенка.

Навіщо він це зробив? Ні, не щоб образити, і вже точно не для того, щоб присоромити Порошенка, який з усіх озвучених образ Зеленським особисто говорив хіба що про Кремль і Коломойського (останнє, до речі, спробуй спростуй). Процитованим мною фрагментом звернення він продемонстрував опонентові, в якому ключі він має намір вести дебати у випадку, якщо, незважаючи на неприйнятність запропонованого формату, Порошенко на них усе-таки прийде. Розмови по суті, дискусії за пунктами передвиборних програм Зеленський вести не має наміру. Це він ясно дав своїм зверненням зрозуміти. Хотів дати зрозуміти Порошенку — вийшло всім нам. Країна хотіла дебатів кандидатів у президенти України, нам запропонували кастинг на роль Голобородька. Зажадав від опонента поваги, визнати, що він не клоун, але цим же зверненням сам перетворив вибори на фарс.

Фарс, який, утім, навряд чи завадить йому стати президентом. І тоді, згідно з законом жанру української драми, може статися, дійсно, як він сам того вимагав, — всенародні дебати з уже президентом Зеленським пройдуть не з Порошенком, і не на стадіоні. А з народом, який усвідомив свою помилку і прийняв його виклик, — на Майдані. І покличе нас туди на новому витку історичної спіралі України його сьогоднішній радник, який раптом прозрів, у минулому великий антикорупціонер і єврооптиміст. Буде день, і про це буде колонка.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments