Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Яким має бути регіональне телебачення України?

20 лютого, 2019 - 16:28

Коледж преси та телебачення під час проведення Шостого відкритого телевізійного міжнародного медіа форуму «Засоби масової комунікації та суспільство» бренд «Mykolaiv Media Forum» та Школи регіонального журналіста, яку реалізовували разом з Фондом розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, разом з редакторами та провідними журналістами друкованих регіональних ЗМІ Півдня України, які брали участь у заходах, дійшли висновків та звертаються з пропозицією до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України, щоб у 2019 році провідним медійним організаціям, з Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України, урядовим та міжнародними організаціям виходити на організацію дискусії «Яким має бути регіональне телебачення України?».

Хтось нав’язав суспільству, що регіональні друковані та телевізійні ЗМІ мають бути знищені.

Замість них створивши третьосортні Інтернет ресурси та Фейсбук сторінки з невідомими блогерами без всяких стандартів та етичних вимог.  І цей «хтось» посилається на світовий досвід. Це не так. Це частина гібридної світової інформаційної війни проти фундаментів суспільств. В усьому розвинутому світі друковані засоби масової комунікації – це прибутковий та суспільно-відповідальний бізнес на рівні малих міст, великих мегаполісів та штатів, і в цілому світі.

 Всюди, де є громада, обов’язково буде засіб масової комунікації, який забезпечує функцію громадського контролю за діями ВЛАДИ.  І це ознака розвинутих суспільств – мати потребу у якісних інформаційних джерелах: або це радіо, або газета, або телебачення, або новий мультимедійний портал, який поєднує та активно використовує кожний. В регіональних телерадіокомпаніях і  досі працює величезна кількість професійних справжніх журналістів, яких поважає суспільство. Журналісти – це величезна повага. Кожного дня новини. І вони мають бути щоденними. А в великих містах щогодинні та цілодобові. В цьому і є геніальність системи співпраці великих транснаціональних телевізійних компаній, національних та регіональних. Кожний поважає свого колегу. Величезна галузь зі своєю економікою, яка заснована на  засадах економічного сталого  розвитку інформаційного суспільства.

Сьогодні в Україні фактично знищена система виховання глядацької аудиторії. Жодний медіахолдинг не докладає зусиль, щоб навчати нове покоління українців правильно та безпечно дивитися телебачення. А покоління їх батьків взагалі вважає за гордість: «А я не дивлюся телебачення! Я всю інформацію отримую в Інтернеті». І це жахливо, тому що ми для телебачення втратили найбільш активних та свідомих глядачів, які тікали від контролю телебачення, а потрапили під тотальний контроль Інтернету та соціальних мереж.  Їх свого часу не навчили дивитися телебачення та слухати радіо, а тепер вони не навчені потрапили під вплив Інтернету. На жаль, сьогодні, під час війни, як не прикро визнавати, але Інтернет точно не наш.  Ми маємо розробити якісні програми для навчання дорослих, щоб повернути їх у спільне інформаційне коле. Формування медіаграмотності та медіаосвіти для всіх прошарків населення – це завдання на найближчі 5-10 років.

Система освіти, на жаль, не виконує завдання щодо медіа грамотності та медіа освіти. Ми маємо звернутися до них та пояснити. Але педагогів виховали на протистоянні з власними ЗМК, і вони радять не дивитися телебачення. Ми маємо змінити цю парадигму, доки є час. Тому що серед навичок нової української школи знову немає обов’язкових медіанавичок.

Власники та редактори, журналісти електронних ЗМК мають приєднатися до руху розвитку медіаграмотності у школах, університетах, в системі професійної освіти та освіти дорослих та змусити прийняти новий порядок денний щодо ставлення до власної системи телебачення та радіомовлення. 

А з погляду розвитку власної держави та галузі ми маємо відповідальність і за розвиток інформаційного суспільства, за свободу та демократію у нашій країні. Вільні засоби масової комунікації  – вільна країна! 

1.            Після реформування  державного телебачення ми повинні розпочати загальнодержавну дискусію, під час якої маємо визначитися, що галузь повинна сформувати нову соціальну місію для всієї телевізійної галузі та визначитися з роллю національного, регіонального та місцевого мовника.

2.            Сформувати  Стратегічну групу високого рівня з залученням світових експертів, яка сформує оптимальний фінансово-економічний план функціонування галузі, в тому числі з прогнозними цифрами створення нових робочих місць.

3.            Для забезпечення існування розробити комплекс заходів законодавчого та організаційного забезпечення.

4.            Сформувати новий стандарт підготовки фахівців в умовах мультимедійних редакцій.  Запровадити підготовку в системі освіти та підвищення кваліфікації з урахуванням сучасних вимог галузі.

5.            Сформулювати завдання для системи освіти на розширення навичок правильного користуванням телебаченням та радіомовленням.

6.            Досягти рівня контролю та вимог до Інтернет ресурсів, як для ЗМІ. Етичний кодекс журналістів має бути впроваджено і в Інтернеті.

Робота Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, відомств, відповідних державних підприємств та приватних видань має набути державної ваги та сформувати вперше за часи Незалежності нову галузь. Ми також маємо звернутися до країн сталої демократії та їх медійних концернів за технічною та фінансовою допомогою щодо реалізації цього завдання.

Міжнародні організації сприяли фінансуванню  відновлення армії, реформування поліції, а в умовах інформаційного суспільства та демократії ми маємо в першу чергу займатися розвитком всієї  інформаційної галузі, яка має складатися з усіх видів засобів масової комунікації.

В умовах відсутності впливу держави на реформовані ЗМІ ми маємо розуміти, що всі ці дії маємо виконати шляхом самоорганізації та навчитися з повагою ставитися до долі держави та іі інституцій.   

Будемо вдячні за продовження дискусії.

Гліб ГОЛОВЧЕНКО, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК ТАК TV, лауреат державної премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, заслужений журналіст України, кандидат педагогічних наук

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments