Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, мислитель, правозахисник,

Запах Росії

4 липня, 2019 - 18:20
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У російському телевізорі все ще продовжували танцювати від радості щодо повернення російської делегації до ПАРЄ, головні телеклоуни все ще зловтішно показували язика Україні, яку зрадили (що, на мій погляд, правда) цинічні європейці, коли голова Європейської Ради Дональд Туск повідомив новину, яка продемонструвала реальне ставлення Європи до Росії. Річ у тім, що саміт ЄС погоджував призначення політиків на головні європейські посади. У результаті всі нові головні європейські бюрократи ставляться до Росії гірше, ніж їхні попередники.

На найвищу європейську посаду, глави Єврокомісії погоджено Урсулу фон дер Ляєн, колишнього міністра оборони ФРН. Порівняно зі своїм попередником, Юнкером, який був вельми лояльним до Росії і зробив істотний внесок у повернення Росії до ПАРЄ, фон дер Ляєн все одно що покійний сенатор Маккейн проти Обами чи Трампа.

Нового головного дипломата ЄС  Жозепа Борреля, на відміну від його попередниці Федеріки Могеріні, характеризують, наприклад, такі висловлювання: «Наш старий ворог, Росія, знову каже, що вона тут і знову становить загрозу». 

Але найхарактерніше сталося, коли Європарламент обрав нового спікера, яким став італієць Давид-Марія Сассолі від «Прогресивного альянсу соціалістів і демократів». Новий очільник Європарламенту вже заявив, що ніякого скасування санкцій Росія не діждеться. Але не це головне. Головне те, що на посаду спікера ще напередодні готували іншого ставленика Східної Європи — Сергія Станішева, колишнього громадянина СРСР, що народився в Україні, болгарського політика Сергія Станішева, який представляє європейські ліві політичні сили. Про це повідомляло джерело в делегації однієї з країн спільноти. Але за словами іншого дипломата, низка східноєвропейських країн виступала різко проти «через російське минуле» Станішева.

Від колишнього прем’єр-міністра Болгарії Сергія Дмитровича Станішева, справді, трохи відгонить Росією. Зовсім трохи. Ще за радянських років він закінчив істфак МДУ, потім начебто навіть був громадянином РФ. Але це все у досить далекому минулому. Потім були навчання в Лондоні, цілком собі проєвропейське прем’єрствування в Болгарії, сьогодні Сергій Дмитрович очолює Партію європейських соціалістів. Тобто Станішев — нормальний європейський політик. Так — лівий. У всіх свої недоліки. Але й Сассолі, якого обрали, — теж лівий.

На прикладі болгарського політика Сергія Станішева виявилося, що досить ледве помітного запаху Росії, що слабо пробивається крізь європейський парфум, аби образити тонкий нюх європейців і змусити їх відхилити кандидатуру політика. Це не заважає Європі терпіти задушливий сморід від присутності Путіна та його холуїв. Коли йдеться про вигоду і дуже великі гроші, можна й затиснути носи або пригадати фразу, що приписується імператорові Веспасіану, про те, що «гроші не пахнуть».

Є професії, для яких потрібне звикання до смороду. Паталогоанатоми, працівники моргу, сантехніки можуть спокійно перебувати в атмосфері, де звичайна людина не витримала б хвилини. Україну змушують принюхатися до імперського смороду Росії у різний спосіб. Один із них — величезна присутність в українському інформаційному просторі путінського кума Віктора Медведчука. Окрім опосередкованого, через свого бізнес-партнера, володіння трьома українськими телеканалами, Віктор Медведчук використовує метод замовлених статей, аби поширювати свої задушливі уявлення про те, яка політика потрібна Україні.

А погляди на світ Віктора Володимировича Медведчука абсолютно ідентичні поглядам Володимира Володимировича Путіна або, наприклад, поглядам Володимира Рудольфовича Соловйова. У цьому можна переконатися, прочитавши велике інтерв’ю, яке Медведчук дав спецкорові «Коммерсанта» Володимиру Соловйову (тезкові і однофамільцеві того ж таки телекарателя). Ось цитати з інтерв’ю Медведчука в «Ъ», і спробуйте знайти хоч одну тезу, з якою б не погодилися найлютіші вороги України.

«В 2014 року розпочався розпад країни».

«І якщо ми хочемо сьогодні повернути Донбас в Україну, а Україну на Донбас, то повинні розпочати прямі перемовини».

«Підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС було помилкою. Вона знищила нашу економіку. І сьогодні, якщо це триватиме, наша економіка не має жодних шансів».

«Ъ»: Україна — це територія протистояння Росії і Заходу чи ні?

Медведчук: « Я вважаю, що вона використовується Заходом (передусім США, які запровадили зовнішнє управління в Україні) як майданчик, плацдарм протистояння, аби нагнітати ситуацію і цим зводити свої, американські, рахунки з Росією».

«Ъ»: Як за таких умов може бути врегульовано конфлікт, якщо великі гравці не можуть домовитися?

Медведчук:  «Якщо сьогодні ліквідувати зовнішнє управління України Сполученими Штатами, якщо українська влада (а вона має бути лише такою) піде шляхом того, що інтереси громадян ставляться на перше місце, тоді ми зможемо домовитися. І ми повинні домовитися, тому що домовитися мають громадяни України, які сьогодні живуть по обидва боки лінії зіткнення. Не хтось інший, а саме вони».

«Розпад країни», «зовнішнє управління», «плацдарм протистояння  Росії і Заходу», «прямі перемовини» з терористами — всім цим набором антиукраїнських імперських штампів вже котрий рік поспіль годують свою авдиторію федеральні телеканали та інша путінська інформаційна обслуга. Тепер всю цю маячню,  спрямовану на знищення української державності, виголошує людина, яка не просто є українським політиком, а яка самозвано привласнила собі функції альтернативного центру ухвалення політичних рішень, самопризначила себе парламентером з Росією і «ЛДНР» від імені України.

Нюх з погляду еволюції одне з найдавніших і найважливіших відчуттів, за допомогою якого тварини орієнтуються в довкіллі. Ставка на нюх була стратегічною в еволюції ссавців, оскільки, зокрема, давала змогу здалека відчувати наближення небезпеки. Тварина, що втратила нюх, не має шансів вижити в природних умовах. Україні, яка звикла до імперського запаху Росії, яка втратила відчуття небезпеки, про яку сигналізує цей запах, загрожує неминуче політичне небуття.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ