Той, хто може довести, вже нічого не боїться
Освальд Шпенглер, німецький філософ і публіцист

Україна Incognita. ТОП-25 (українською)

Ціна 100 грн
1
Мова: 
українська
Рік видання: 
2014
Кількість сторінок: 
384
Формат: 
20x14x2 см
Обкладинка: 
м'яка
Вага: 
350 гр.

Також є в наявності електронна версія

З гуманних міркувань, цінуючи дорогий час сучасної людини, ми пропонуємо вам ТОП-25 найцікавіших текстів, які, можливо, стануть 25-ма «цілющими краплями» в цей нелегкий час. Наша книга — про Україну. Про її шлях через століття, про духовно-історичний досвід, пізнання самих себе, про важку боротьбу і велику любов до свободи. Чому ми вважаємо, що наша книга потрібна сьогодні? Ми бачили, з яким здивуванням світ, навіть наші найближчі сусіди, спостерігали за подіями на Євромайдані. До них приходило велике відкриття, що поряд із ними є якась досі невідома їм фантастична країна, яка так б’ється за свободу і шанс належати до їхнього кола. Багато хто в Європі вже почав забувати, який шлях пройшли їхні народи до того, щоб Європейський Союз був. І раптом ця молода пасіонарна сила їх пробудила: кого здивувала, кого злякала, кого збентежила. Вона породила дуже багато запитань. Що це за країна — Україна? Усі ці запитання, на жаль, досі лишаються відкритими і для багатьох громадян, бо Україна століттями була відрізана від своєї власної історії. Європейці ж були відрізані від знань про Україну. Час це змінити.  

Слово до читача

Я завжди цікавилась історією. І коли 15 років тому вирішила робити історичний проект в газеті, запитала в одного відомого професора-історика, з чого б він порадив мені почати, щоб зміцнити свої знання?.. Він відповів, що для початку... прочитайте 25 томів Зібрання історичних творів Михайла Грушевського...

З гуманних міркувань, цінуючи дорогий час сучасної людини, ми пропонуємо вам ТОП-25 найцікавіших текстів, які можливо, стануть для 25-ма «цілющими краплями» в цей нелегкий час. Наша книга — про Україну. Про її шлях через століття, про духовно-історичний досвід, пізнання самих себе, про важку боротьбу і велику любов до свободи.

Чому ми вважаємо, що наша книга потрібна сьогодні?

Ми бачили, з яким здивуванням світ, навіть наші найближчі сусіди, спостерігали за подіями на Євромайдані. До них приходило велике відкриття, що поряд із ними є якась досі невідома їм фантастична країна, яка так б’ється за свободу і шанс належати до їхнього кола. Багато хто в Європі вже почав забувати, який шлях пройшли їхні народи до того, щоб Європейський Союз був. І раптом оця молода пасіонарна сила їх пробудила: кого здивувала, кого злякала, кого збентежила. Вона породила дуже багато запитань. Що це за країна — Україна? Усі ці запитання, на жаль, досі лишаються відкритими і для багатьох громадян, бо Україна століттями була відрізана від своєї власної історії. Європейці ж були відрізані від знань про Україну. Час це змінити.

Історія насильницького, кривавого відчуження України від світу зашифрована в українських казках, народних піснях: брат обікрав брата, вбив його — пролилася кров і на тому місті виріс кущ калини, з нього зробили сопілку, а вона розказала про злочин. Є багато сюжетів, якими наші предки повідомляли історичну правду.

Сусідня Україні держава здійснила щодо нас рейдерське захоплення. Вона навіть ім’я наше забрала. Це, на жаль, ніколи не було масовим знанням, але інтелектуали Європи розуміли. Ще 1935 року, до початку Другої світової війни, визначний британський історик та публіцист Ланселот Лоутон, якого ми згадуємо в цій книзі, в серії статей для газети TheTimes чітко наголошував: «українське питання» є критично важливим для миру та демократії в Європі. Він був переконаний: доки український народ, який має тисячолітню історію, не здобуде суверенної держави, про справедливість і стабільність у Європі говорити не можна. Він же говорив, що крадіжка української історії є найбільш зухвалою крадіжкою в історії. Повернення цієї правди вкрай необхідне і Україні, і Росії, і світові.

Наша історія до Росії не приросла. Власне, це і спричинило сьогоднішні тяжкі проблеми цієї країни. Росія напала на нас від жаху. Жаху викриття. Ланселот Лоутон не даремно застерігав: вкрадена в України історія стала пасткою для Росії.

У цьому історичному збірнику є стаття видатного філософа Сергія Кримського, який казав, що Київ — це другий Єрусалим. Наша збережена духовність і прагнення свободи — це виклик мертвонародженій претензії Кремля на «Третій Рим».

Пізнаючи історію України, світ почне розуміти, як йому поводитися з Росією: чи варто її боятися, і як їй можна допомогти? А оскільки Київська Русь мала великий вплив на існування Московії, то цілком природно, що ми відчуваємо певну відповідальність за долю цієї країни.

Чи можливі в майбутньому добрі відносини з Росією? Мабуть, це питання впирається в наступне: «З якою Росією?».

Через війну, через біль втрат, мені наш шлях все ж бачиться набагато очевиднішим.

У ті перші дні, коли Росія фактично напала на Україну, відібравши Крим, я написала нашому авторові з Москви: «Нам буде дуже важко, але вам ще важче». І висловила йому своє співчуття.

Невпинно працюючи над своєю європейською сутністю, Україна може допомогти Росії. А для самої Росії — позитивний варіант для майбутнього, на мій погляд, це справжня федерація. І ось така іронія, за прикладом США.

Колись я поділилася цим своїм переконанням із моїм добрим другом, відомим російським інтелектуалом Лілією Шевцовою, сказавши, що добре б було це обговорити з кимось у Росії. На що вона мені відповіла: «Так, добре б було. Але боюся, що в усій Москві знайдеться ще двоє-троє людей, із якими ти зможеш про це поговорити».

...Зазначу, що це було роки зо три тому. Цікаво, як зараз? Зважаючи на таку галопуючу соціологію підтримки нинішнього лідера Кремля, — чи є в Росії ті, хто думає про життя після війни і про майбутнє українсько-російських відносин?

Але для того, щоб така розмова відбулася, російському суспільству потрібно визнати,— настав час мужньо прийняти правду. Правду про те, як у нашого народу вогнем, мечем, віковими заборонами рідного слова, голодом, репресіями забирали право на свою справжню історію, ідентичність, церкву, пам’ять, а взамін — кров’ю, терором, цензурою, брехливими книгами, продажними ЗМІ нав’язували ідеї «русского мира», імперської «спільності». Тут — причина і витоки трагічних подій на Донбасі. Перш ніж вогонь відкрили «Гради» та міномети російських найманців — вогонь десятиріччями вівся по свідомості людей. Зокрема і з використанням української території та інформаційних ресурсів. І нерідко цей обстріл досягав своєї мети. Це зробило можливою війну на сході.

Але наш народ не зламати. Ми зобов’язані вистояти. Ці 25 текстів для вдумливого читача, можуть стати справжньою «ударною групою». Вона допоможе не тільки утримати висоту, взяту Революцією Гідності, а й розвинути «наступ». Спираючись на знання великої історії — збудувати для України велике майбутнє.

Щиро Лариса ІВШИНА
Головний редактор газети «День»
15 серпня 2014 р.

100 грн
Каталог: 
0
0
0
0