Представники бізнесу та аналітичних центрів запропонували більш ефективну модель карантину
Жорсткі карантинні заходи призводять до суттєвих негативних наслідків для державного бюджету, який недоотримує мільярди гривень та не може повноцінно фінансувати необхідні для країни видатки; для громадян, які не отримують заробітну плату; для бізнесу, який не працює та банкрутує. Про це йдеться в оприлюдненому сьогодні листі представників бізнес-об’єднань та аналітичних центрів до керівництва держави. Автори листа пропонують терміново змінити модель протиепідемічних заходів: переорієнтуватися з тотального карантину на ефективний ризикоорієнтований.
Автори звернення закликають на період кризи підтримати вітчизняних виробників, готових швидко розгорнути виробництво необхідного медичного обладнання, засобів захисту, тестів ПЛР. Такими заходами можуть бути спрощення оформлення дозволів на виробництво, компенсація відсоткових ставок за кредитами на закупівлю обладнання та «податкові канікули» для виробників відповідної продукції.
Також у листі міститься пропозиція терміново перейти до повноцінної ризикоорієнтованої моделі карантинних заходів на заміну поточному тотальному карантину та запровадити її на початку квітня. Заходи включають підготовку мережі закладів охорони здоров’я, впровадження поетапної стратегії тестування, розробку критеріїв госпіталізації, закупівлю та постачання тест-систем і медичних матеріалів. Бізнес готовий надати допомогу державі у закупівлі тестів та розвитку інфраструктури.
Представники бізнесу та експерти вважають за доцільне відновити роботу метрополітену в Києві, Харкові і Дніпрі – за умов проведення профілактичних та протиепідемічних заходів кожні дві години, зупинки потягів на окремих визначених станціях, обслуговування лише пасажирів, які користуються засобами індивідуального захисту та скасування пільгового проїзду.
«У такій надзвичайно складній ситуації фахівці провідних аналітичних центрів та представники бізнес-асоціацій вважають неприпустимим широкі карантинні обмеження, від яких у першу чергу страждають працівники із середніми та нижче середніх заробітними платами, які не мають суттєвих накопичень. Такі обмеження призведуть до гірших наслідків для населення, ніж прямі наслідки від епідемії, тож ключовим пріоритетом на цей час є зміна моделі карантину з тотального на ризикоорієнтований, із акцентом на інфікованих та групах ризику», - наголошують автори листа.
«Представники коаліції Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 84 провідні українські асоціації, закликають представників Кабміну, Президента та Парламенту терміново розглянути запропоновані заходи та невідкладно ініціювати проведення спільного засідання і створення Антикризового центру за участі фахівців Кабінету міністрів, Офісу Президента, Верховної Ради України, бізнесу, експертів для обговорення пропозицій і напрацювання плану дій, який забезпечить ефективну протидію епідемії та не зашкодить економіці», - підкреслюється в документі.
Довідково:
Українська Рада Бізнесу – коаліція бізнес-асоціацій, до складу якої входить 84 асоціації малого та середнього бізнесу, членами яких є 27 тисяч підприємств.
