Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Львів'яни вшанували пам'ять вояків УГА та УНР, похованих у Польщі

3 червня, 2018 - 19:31

Поминальні заходи відбулися у межах Свята національної пам'яті, яке розпочалося молитвою у Кафедральному соборі УГКЦ святого Івана Хрестителя у Перемишлі. Опісля понад півтори тисячі українців з Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини разом із представниками української громади в Польщі пройшли на військовий цвинтар у селі Пикуличі, де  знайшли останній прихисток воїни Української Галицької Армії та армії Української народної республіки.

Варто нагадати, що до І Світової війни на території Пикуличів стояли військові казарми, які після розпаду Австро-Угорщини польська влада використала як табори утримання, здебільшого, полонених вояків та інтернованих українців. 1919 року тут перебувало, за різним джерелами, до 30 тисяч осіб, які масово гинули через хронічне недоїдання та жахливі санітарні умови. Щодня у таборі через голод, черевний тиф і туберкульоз помирало до100 осіб. До весни 1920 року їх закопували на прилеглих полях. Після протестів селян ховати почали на території старої австрійської порохівні, що на південній околиці Пикуличів. Перша панахида відбулася там 1 листопада 1921 року.

До 1922 року цвинтар впорядкували. Згодом сюди перенесли останки похованих з інших місць захоронень. На кургані зі спільних могил встановили хрест заввишки 8 метрів із написом «Борцям за волю України». Відтоді щороку 1листопада з Перемишля до цвинтаря ходила релігійна процесія і відправлялася панахида за загиблими за волю України.

Після ІІ Світової війни хрест і цвинтар знищили. Кладовище привели до ладу 1990-го. Історики розповідають, що у групових могилах тут поховано понад 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, армії УНР, а у двох братніх – останки 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА, що загинули під час боїв 1946 року в селах Бірча та Лішня (перепоховання 2000 року).

 «Ми тут, тому що тут наша історія, – зазначив  голова Львівської ОДА Олег Синютка. – Ми тут, бо тут спочивають українські воїни, які сто років тому повстали за нашу державність, землю та свободу, які є символом для сучасних Героїв, котрі захищають нашу країну на Донбасі».

«Минулого року було 400 тисяч порушень режиму припинення вогню, а це означає, що над тими воїнами, які захищають кордони, свищуть більше тисячі куль щодня, – сказав президент Світового конгресу українців Євген Чолій. – Від початку війни 24 тисячі людей повернулися додому скаліченими. І загинуло більше 10 тисяч осіб. Кожен українець повинен щосекунди пам’ятати про це».

Священнослужителі провели екуменічну панахиду та прочитали проповіді.

Присутні поклали квіти та вінки до центрального хреста і виконали Державний гімн України.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото прес-служби Львівської облдержадміністрації.

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...